14 серпня 2025 рокуСправа №160/11886/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "КРИВБАСТЕХ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
24.04.2025 Приватне підприємство «КРИВБАСТЕХ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0021610415, загальна сума штрафу 426 666,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку, в результаті якої встановлено порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 06.09.2022 на суму 1 066 666,67 грн, у зв'язку з чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0021610415, яким до ПП «КРИВБАСТЕХ» застосовані штрафні санкції та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 426 666,67 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних. Позивач вважає безпідставним нарахування штрафних санкцій, оскільки дійсно підприємство відправило на реєстрацію податкову накладну з пропущеним терміном реєстрації, однак, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та економічною ситуацією, що сталося в Україні, в другому півріччі 2022 року ПП «КРИВБАСТЕХ» фактично призупинило господарську діяльність та було вимушено перевести керівництво підприємством та виробничі потужності в Закарпатську область, саме зазначені факти не дали можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкової накладної. Крім того, не направлення на адресу підприємства акту перевірки №76514/04-36-04-15/30948954 від 16.12.2025 не дало можливість надати заперечень, письмових пояснень та додаткових документів. Таким чином, наведене є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0021610415 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 27.05.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
14.05.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та винесеним з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «КРИВБАСТЕХ», якою встановлено порушення вимог п. 201.10 ст.201 ПК України, а саме: несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН податкову накладну №2 від 06.09.2022 на суму 1 066 666,67 грн. За результатами перевірки, Головним управлнням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0021610415 та застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН у розмірі 426 666,67 грн. Представник відповідача вказує, що штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст.120-1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов'язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення. Таким чином, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області правомірно та обґрунтовано було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штраф відносно позивача у розмірі 426 666,67 грн.
20.05.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, яка за своїм змістом є аналогічною позовній заяві.
Ухвалою суду від 04.07.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/11886/25 на 30 днів.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «КРИВБАСТЕХ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.05.2000 року, 30.05.2005 року № запису 1227 120 0000 00275 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.
Основними видами господарської діяльності за КВЕД є: 33.20 - установлення та монтаж машин і устаткування; 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.99 - виробництво інших готових металевих виробів, н.у.в.і.; 43.21 - електромонтажні роботи; 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 38.11 - збирання безпечних відходів; 38.21 - оброблення та видалення безпечних відходів; 38.32 - відновлення відсортованих відходів; 41.10 - організація будівництва будівель.
16.12.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України та у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 ПК України, проведено камеральну перевірку ПП «КРИВБАСТЕХ» (код ЄДРПОУ 30948954) з питання дотримання порядку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 16.12.2024 №76514/04-36-04-15/30948954, за висновками якого встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН податкову накладну №2 від 06.09.2022 на суму 1 066 666,67 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 13.01.2025 №0021610415, яким ПП «КРИВБАСТЕХ» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 426 666,67 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реквізити (№, дата виписки) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, розшифровка по кількості днів затримки реєстрації в ЄРПН та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в додатку до податкового повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0021610415.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 13.02.2025 подано скаргу до Державної податкової служби України.
11.04.2025 рішенням Державної податкової служби України №10178/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.01.2025 №0021610415 - без змін.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0021610415 про застосування штрафної санкції у розмірі 426 666,67 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, камеральною, відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Пунктом 76.1. ст. 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України (пункт 76.2. статті 76 цього ж Кодексу).
Положеннями пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Відповідно абзацу 1-3 пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 цього ж Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексу, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього ж Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього ПК України, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Аналогічний правовий висновок щодо визначення строку проведення камеральної перевірки зроблено Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 821/850/18.
Водночас, суд звертає увагу, що період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПК України (пункт 102.9 статті 102 цього ПК України).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, враховуючи положення підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, не зупиняється проведення, зокрема, камеральних перевірок.
З урахуванням наведеного, камеральна перевірка своєчасної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу і контролюючий орган має право провести таку камеральну перевірку протягом 1095 календарних днів з дня фактичної сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання (з дня вчинення правопорушення) та після закінчення строку давності (1095 днів), який припадає на період дії воєнного стану, при цьому строки давності, визначені статтею 102 ПК України (1095 днів), збільшуються на весь період дії воєнного стану.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876-ІХ (далі - Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ) підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.
Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом від 12.01.2023 № 2876-ІХ (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять: для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їхньому постачальнику - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Згідно з п. 1201.1 ст.1201 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі: до 15 календарних днів - 10 % суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК; від 16 до 30 календарних днів - 20 % такої суми ПДВ; від 31 до 60 календарних днів - 30 % такої суми ПДВ; від 61 до 365 календарних днів - 40 % такої суми ПДВ; на 366 і більше календарних днів - 50 % такої суми ПДВ.
Відповідно до п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, встановлюється у таких розмірах: до 15 календарних днів - 2 % суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК; від 16 до 30 календарних днів - 5 % такої суми ПДВ; від 31 до 60 календарних днів - 10 % такої суми ПДВ; від 61 до 365 календарних днів - 15 % такої суми ПДВ; на 366 і більше календарних днів - 25 % такої суми ПДВ.
Тобто, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.
При цьому, порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом від 12.01.2023 № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Під час розгляду справи судом встановлено, що податкова накладна №2 від 06.09.2022 на суму ПДВ 1 066 666,67 грн, позивачем направлена на реєстрацію 15.08.2023, при цьому, граничний строк для її реєстрації припадав на 30.09.2022, а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Щодо посилань позивача в обґрунтування заявлених ним вимог щодо того, що ним не було отримано акт камеральної перевірки, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На підставі п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки позивача, ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт 16.12.2024 № 76514/04-36-04-15/30948954 «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «КРИВБАСТЕХ» (код ЄДРПОУ 30948954)».
Вказаний акт направлено 18.12.2024 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням ГУ ДПС у Дніпропетровській області на юридичну адресу ПП «КРИВБАСТЕХ» (код ЄДРПОУ 30948954), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте 27.12.2024 відправлення повернуто у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою адресата, відповідно до даних довідки про повернення/досилання.
Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку повідомлення щодо прийняття акту перевірки, є безпідставними та не підтвердженими.
У межах спірних правовідносин судом встановлено, що згідно розрахунку штрафу у додатку до податкового повідомлення-рішення №0021610415 від 13.01.2025, податковим органом застосовано розміри штрафу, передбачені п.120-1.1 ст.120 ПК України, в залежності від кількості днів порушення термінів реєстрації податкових накладних.
З приводу передбаченої підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції Закону №2260-IX) можливості звільнення платника податків від відповідальності, суд зазначає наступне.
З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).
Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов'язків тощо.
Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Порядком №225 також передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку на підставі відповідної заяви платника податків.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Позивач у позовній заяві зазначає, що через триваючий воєнний стан на території України, не було можливості вчасно виконувати свої податкові обов'язки, в тому числі, дотримуватись строків реєстрації податкових накладних.
Однак, доказів звернення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку разом із документальним підтвердженням обставин, що доводять неможливість виконання податкових обов'язків ПП «КРИВБАСТЕХ» у спірний період, матеріали не містять, позивачем таких доказів не надано.
Не містять матеріали справи і доказів прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку, зокрема, щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних на підставі відповідної заяви платника податків.
За таких обставин, посилання позивача на неврахування відповідачем при прийняті оспорюваного податкового повідомлення-рішення обставин неможливості своєчасного виконання позивачем податкового обов'язку не можуть бути враховані судом, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11.04.2024 у справі №380/14133/23, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Щодо посилань позивача на існування форс-мажорних обставин (воєнний стан), як на достатню підставу для підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов'язків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.
Однак, доказів звернення ПП «КРИВБАСТЕХ» за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов'язків, зокрема, щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних у певний період позивачем не надано, матеріали справи не містять.
На переконання суду, платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин (воєнний стан), такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку №225.
Інших підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, позивачем в ході розгляду справи не заявлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 13.01.2025 №0021610415 прийнято відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «КРИВБАСТЕХ» (89627, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Волошина, буд. 8, код ЄДРПОУ 30948954) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець