Справа № 676/6012/25
Номер провадження 2-а/676/151/25
14 серпня 2025 року
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Пилипенко І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції місто Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити пропущений строк на оскарження постанови серії 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. та скасувати постанову 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року про накладення на неї адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Дослідив позовну заяву та матеріали, додані до неї, суддя дійшла висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви, поданої позивачем, не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ (далі за текстом - Закон № 3674-VІ), який набув чинності 01.11.2011 року.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом даного розгляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI .
В частині 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, де також зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 3028 гривні.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (3028х0,2) та надати суду відповідну квитанцію, а в разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно надати підтверджуючі документи та зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач: ГУК у Хмельницькій області/ Кам'янець-Подільська міська територіальна громада/22030101.
?Код отримувача: 37971775.
?Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
?Рахунок отримувача: UA078999980313131206000022763.
?Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, у позові позивач просить поновити пропущений строк на оскарження постанови серії 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що нею пропущено 10-денний строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, при цьому постанову вона отримала 28 червня 2025 року, однак хворіла.
Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на те, що позивач хворіла; при зверненні до суду вона повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом встановленого строку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на це, суддя вважає, що позивачу слід надати підтверджуючі документи пропущення строків звернення до суду.
Окрім того, згідно із ч.1ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Водночас, суд зауважує, що позивачем не долучено до позовної заяви копія оскаржуваної постанови серії 5АВ №10635703 від 30.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення, що унеможливлює суд перевірити та дослідити її зміст.
Також в порушення вимог ст.161 КАС України до позовної заяви не додано копії позовної заяви та документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно до ст.ст. 222-244-20 КУпАП, відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив відповідачем Департамент патрульної поліції м. Київ, однак враховуючи відсутність в позовній заяві оскаржуваної постанови, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість позовних вимог і виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги саме до відповідача - Департаменту патрульної поліції в місті Київ.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, позовну заяву ОСОБА_1 відповідно до ст. 169 КАС України необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції місто Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.О. Пилипенко