Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/564/25
Провадження № 1-кп/670/71/25
14 серпня 2025 року с-ще Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2025 за № 42025242240000017 щодо обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пилипи-Олександрівські Віньковецького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із повною середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та одну неповнолітню дитину ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,
ОСОБА_4 у квітні 2025 року, (точний час та дати досудовим розслідуванням не встановлено), на території Пам'ятки археології місцевого значення «Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період», що розташована на території Женишковецького старостинського округу Віньковецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, перебуваючи на земельній ділянці площею 10,0784 га та площею 0,0341 га, діючи умисно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, з метою її самовільного використання у власних цілях, діючи всупереч вимогам ст. 112, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації передачі йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, а також в порушення ст. 53, 54, 541, 96, 150 Земельного Кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 1, 2, 141, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», не маючи відповідних на те дозвільних документів, достовірно знаючи, що визначена земельна ділянка занесена до об'єктів культурної спадщини, умисно, на власний розсуд, здійснив сільськогосподарський обробіток земельних ділянок комунальної власності, площею 10,0784 га, та площею 0,0341 га, розташованих в межах території Пам'ятки археології місцевого значення «Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період»,а саме розорювання, після чого на площі попередньо розораної земельної ділянки здійснив посів сільськогосподарської культури сої, яка розташована поряд із земельною ділянкою за кадастровим номером 6820683000:01:003:0134.
Відтак своїми умисними діями ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку у межах культурної спадщини Пам'ятки археології місцевого значення «Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період», що розташована на території Женишковецького старостинського округу Віньковецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області площею 10,0784 га, та площею 0,0341 га, які занесені до об'єктів культурної спадщини та відносяться до земельних ділянок особливо цінних земель, які використав у власних цілях, чим спричинив шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 225 561 грн 52 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненими щодо земельних ділянок особливо цінних земель, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.
30.07.2025 у вказаному кримінальному провадженні між Віньковецькою селищною радою в особі представника ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про примирення відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 471 КПК України.
В угоді про примирення Віньковецька селищна рада в особі представника ОСОБА_5 та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 197-1 КК України, які ніким не оспорюються, узгоджене покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн 00 коп., та згоду сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, визнав повністю, підтвердив, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про примирення, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.
Представник потерпілого ОСОБА_5 також просить затвердити угоду про примирення, вказала, що угода укладена добровільно і не порушує прав Віньковецької селищної ради.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, угода є добровільною, відповідає інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, просить затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки існують обставини, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення. Зазначив, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, становить 225561 грн 52 коп. і є відшкодованою обвинуваченим в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 197-1 КК України відноситься до нетяжких злочинів, тому у вказаному кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом, а потерпілий розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався у тому, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, судом встановлено, що угода про примирення укладена за ініціативою потерпілого, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 469 КПК України.
При перевірці угоди про примирення на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися. Узгоджене сторонами покарання із застосуванням норм ст. 69 КК України і перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, у виді штрафу, узгодженого сторонами у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн 00 коп., відповідає принципам індивідуалізації, пропорційності і справедливості, а також буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 № 13 передбачено, що сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.
На підставі наведеного, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 475 КПК України затвердити угоду про примирення між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим Віньковецькою селищною радою в особі представника ОСОБА_5 і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Керуючись ст. 314, 368, 370, 373, 374, 393, 395, 468-469, 471, 475, 532 КПК України, суд
затвердити угоду про примирення, укладену 30.07.2025 між Віньковецькою селищною радою в особі представника ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 02.05.2025 до ЄРДР за № 42025242240000017 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду лише з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9