14 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 711/2938/24
провадження № 61-9731ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1
до суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Людмили Іванівни, Карпенко Оксани Володимирівни, Фетісової Тетяни Леонідівни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків та запропоновано подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, надати докази поважності причин його пропуску та сплатити судовий збір.
На виконання ухвали Верховного Суду від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків до яких додав клопотання про звільнення
від сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження
ОСОБА_1 повторно зазначає, що у встановлений законом строк подав касаційну скаргу на оскаржуване рішення апеляційного суду у конверті з ідентифікатором
№ 1841600002226 від 28 лютого 2025 року, що змушує його звернутися
до Верховного Суду з повторною касаційною скаргою у квітні 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання ухвали Верховного Суду від 26 травня 2025 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано до суду заяву про усунення недоліків. У заяві зазначено, що на звернення до поштового відділення, йому відмовляють у надані навіть копії рекомендованих повідомлень про направлення р/л до Верховного Суду у вказаній справі і тим більше довідку до відома.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року повернуто заявнику.
25 липня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у цій справі.
Касаційна скарга на вищевказане судове рішення надійшла з пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У прохальній частині касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду
від 13 лютого 2025 року.
Разом з тим, таке клопотання не обґрунтоване належним чином, оскільки у ньому не зазначено причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року, що у свою чергу позбавляє суд вирішити таке клопотання.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено
у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось
у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;
- повторне подання касаційної скарги відбулось у межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів
з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунені станом
на момент повторного звернення з касаційною скаргою;
- скаржник довів, що повернення попередньо поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції,
й не могли бути усунені скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Отже, ОСОБА_1 необхідно звернутися до Верховного Суду із клопотанням
про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року, у якому зазначити причини пропуску такого строку та надати на підтвердження такого пропуску відповідні докази.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того,
в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (положення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, посилається на постанови Верховного Суду, однак вказані посилання
не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції як підстава касаційного оскарження, оскільки заявник не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України,
що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником
не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, але заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 3 чи 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки з тексту касаційної скарги не можливо чітко визначити пункт частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Розглядаючи вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За пунктом 3 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про поворот виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду
на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суддів Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тому на ці вимоги позову
не розповсюджується ні пункт 3, ні пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», за вимогами яких судовий збір не справляється.
За таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, подану фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн.
Отже, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі
605,60 грн (3 028,00 х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача
(код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),
код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк