20 травня 2025 року
м. Київ
справа № 509/4768/14-ц
провадження № 61-12293ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шиєнков Ярослав Євгенович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
24 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шиєнков Я. Є., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 липня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано десять днів для усунення недоліків, а саме для надання належних та допустимих доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, та відомостей щодо ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу) в цій справі, підтверджених відповідними доказами.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року поновлено заявнику строк на касаційне оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 12 липня 2024 року, відмовлено у задоволенні заяви представника заявника про звільнення від сплати судового збору, а також продовжено заявнику встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліку касаційної скаргина десять днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору у розмірі 14 803,10 грн.
Вказаний в ухвалі недолік у встановлений судом строк усунено.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 12 липня 2024 року заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 20 червня 2024 року у справі № 317/854/22, від 12 серпня 2020 року у справі № 626/4/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає неналежне повідомлення про судове засідання у суді першої інстанції 31 травня
2019 року, тому він не був присутнім 31 травня 2019 року у судовому засіданні та не мав можливості висловити свою думку з процесуальних питань щодо нового позову, поданого 22 травня 2019 року (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
До касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Шиєнков Я. Є., зазначає, що у випадку скасування оскаржуваних судових рішень поворот виконання рішення суду першої інстанції буде неможливим. Стверджує, що позивач має намір відчужити належну їй частку спірного будинку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Вивчивши доводи клопотання та зміст оскаржуваних судових рішень, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірного утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб,
які брали участь у справі.
Так, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня
2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12 липня 2024 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжязадоволено.
Визнано об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 168 кв. м., житловою
площею 63 кв. м.
Поділено майно, що є об'єктом спільної сумісної власності сторін та визнано за
ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної
ділянки з кадастровим номером 2120855100:01:010:0005, реєстраційним
номером 734004851237, загальною площею 0,12 га, розташованої за вказаною адресою.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 2120855100:01:010:0005, реєстраційним номером 734004851237, загальною площею 0,12 га, розташованої за вказаною адресою.
Виділено ОСОБА_2 в натурі у приватну власність приміщення загальною
площею 77,7 кв. м, житловою площею 18,6 кв. м., які знаходяться в житловому будинку (літ. «А»), розташованому за вказаною адресою, а саме: хол «1-2»,
площею 8,5 кв. м, житлову кімнату «1-3», площею 18.6 кв. м, кухню «1-4»,
площею 11,6 кв. м, санвузол «1-5», площею 4,3 кв. м; в прибудові (літ. «а» ): коридор
«1-1», площею 3,5 кв. м; в підвалі (літ. «а1»): погріб «ІІ», площею 9,6 кв. м,
частину кладової «IV», площею 6,4 кв. м, кладову «V», площею 12,3 кв. м, вхід у підвал (літ. «а2») у складі приміщення тамбуру «1», площею 2,9 кв. м, сарай (літ. «Б»), частину огорожі «№1», загальною довжиною 9,99 м, водопровід «№2», каналізацію «№3», цистерну «№4», частину вимощення «І», площею 68 кв. м. Вхід зовні у дану частину житлового будинку здійснюється через ганок під козирком з боку правого бічного фасаду будинку у приміщення коридору «1-1» (головного фасаду). Вхід у підвальну частину здійснюється з тильного фасаду житлового будинку через вхід у підвал
(літ. «а2»).
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за більшу частку після розподілу житлового будинку у розмірі 10 315 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати
у розмірі 9 989,20 грн.
Скасовано захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 травня 2019 року у цій справі.
Клопотання про зупинення виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року не містить доказів вчинення позивачем дій щодо звернення його до виконання в частині виділення ОСОБА_2 в натурі у приватну власність приміщень загальною площею 77,7 кв. м, житловою
площею 18,6 кв. м., які знаходяться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації та судових витрат.
Касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції у зазначеній частині, оскільки заявником не надано доказів вчинення ОСОБА_2 дій щодо звернення його до виконання(постанови про відкриття виконавчого провадження).
Посиланнязаявника про те, що позивач має намір відчужити належну їй частку спірного будинку є лише його припущенням, яке не підтверджується жодним доказом.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Касаційний суд діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, яке не передбачає процесуальної можливості зупинити виконання судового рішення, якщо воно не підлягає примусовому виконанню.
Ураховуючи зміст рішення суду першої інстанції, про зупинення виконання якого просить заявник, касаційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, оскільки рішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 18 березня 2021 року в іншій частині не підлягає примусовому виконанню, тому підстави для зупинення його виконання відсутні.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складіколегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шиєнков Ярослав Євгенович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 липня 2024 року.
Витребувати з Овідіопольського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 509/4768/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шиєнков Ярослав Євгенович,про зупинення виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 березня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська