11 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-8974зно25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії та
01 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Сакари Н. Ю. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 03 червня 2025 року за нововиявленими обставинами в справі № 754/1281/25.
04 липня 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Сакарі Н. Ю. , а також заперечення проти того, щоб суддя розглядала та вирішувала заяву ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю.
Матеріали провадження передано судді Сакарі Н. Ю. 07 липня 2025 року.
07 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сакари Н. Ю. визнано необґрунтованою.
Заяву передано на автоматизований розподіл іншому судді для вирішення питання про відвід суддів у порядку статі 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
09 липня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. призначено суддю-доповідача Ситнік О. М.
10 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сакари Н. Ю. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 липня 2025 року за нововиявленими обставинами в справі № 754/1281/25.
14 липня 2025 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла скріплена електронним цифровим підписом заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у якій заявник висловив недовіру судді Ситнік О. М.
14 липня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Ситнік О. М.
Матеріали заяви передано судді Ситнік О. М. 15 липня 2025 року.
16 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Ситнік О. М. визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід судді передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
16 липня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ситнік О. М. від участі в розгляді справи
№ 754/1281/25.
Подана заява про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 липня 2025 року не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з пунктами 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.
За пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року в справі
№ 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) висновувала, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності в справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції»
від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і
№ 18589/02)).
Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 07 квітня 2021 року в справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).
У касаційній скарзі заявник вживає зневажливі висловлювання, які непритаманні для написання ділових документів, що відображають зневажливе ставлення заявника до судової гілки влади, інших учасників справи, надає зневажливу, іронічну оцінку процесуальних дій та рішень у справі, а також особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо під час оформлення процесуального документа.
Зокрема, заявник зазначає:
«…я ж не дурень, щоб цю «лапшу» судді О. Ситніка проковтнути і йому за «це» ще й подякувати!», «Суддя О. Ситнік не розуміє й досі, що конституційні права людини (ст. 21 КУ) вище за рангом виконання чим вимоги ЦПКУ про відвід… може у вас і хоч «грам» СОВІСТІ І МОРАЛІ все ж є… я на ваше реагування подивлюсь і … потім «заціню» можливо і подавши позовну заяву на вас… мені постійна прихована неповага суддів КЦС (з ким мав справу) до вимог КУ і до моїх прав вже набридла!» (мову оригіналу збережено).
Щодо клопотання ОСОБА_1 за наслідками розгляду поданої ним заяви та його звернення до суду у вигляді «вимоги» вчинення судом певних процесуальних дій, то суд зауважує, що спонукання суду прийняти рішення на користь учасника справи є неприпустимою процесуальною поведінкою такого учасника та є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 44 ЦПК України.
Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 липня 2025 року в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим його заяву необхідно залишити без розгляду.
Верховний Суд попереджає ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами в справі № 754/1281/25 буде мати наслідком застосування щодо нього заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 10 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська