Справа № 523/13958/25
Номер провадження 3/523/3581/25
"12" серпня 2025 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ня, громадянство Азербайджану, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 121 ч.4 КУпАП,
05 липня 2025 року близько 09 год. 48 хв., гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford transit 260s», номерний знак НОМЕР_1 , рухався за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 8, на транспортному засобі, що не пройшов обов'язків технічний контроль. Повторність порушення протягом року - постанова серії ЕНА №4933937 від 09 червня 2025 року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.3.б, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з'явилася, причини неявки до суду невідомі, про дату та час розгляду справи повідомлено належним чином співробітником поліції під-час зупинки т/з, крім того повідомлявся за номером телефону, котрий зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких клопотань чи заяв про перенесення дати слухання справи від особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення до суду не надано, як і не надано будь-яких доказів, що могли б виключати вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Це право включає в себе доступ до правосуддя за Конституцією України.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Таким чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, отже зазначеній особі було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не вжила належних заходів, щоб з'явитись до суду для розгляду складеного протоколу про адміністративне правопорушення по суті.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді даної категорії справ присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
З огляду на вище викладене та з метою не допуску затягування строків розгляду адміністративної справи та можливості уникнення особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП, судом прийнято рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що 05 липня 2025 року близько 09 год. 48 хв., гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford transit 260s», номерний знак НОМЕР_1 , рухався за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 8, на транспортному засобі, що не пройшов обов'язків технічний контроль. Повторність порушення протягом року - постанова серії ЕНА №4933937 від 09 червня 2025 року. (а.с. 1-7).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
При оформленні матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним «поза розумним сумнівом» належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Провина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи.
При призначенні покарання за вчинене правопорушення, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення і особу правопорушника.
Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятидесяти мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на три місяці.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 121 ч. 4 КУпАП,
За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850 гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.
Постанову може бути звернено до викання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.
Суддя