Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2707/25
Номер провадження: 1-кс/511/930/25
14.08.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12025162390000576 від 12.08.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, маючого малолітню дитину 2017 року народження, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України,
Зміст заявленого клопотання.
14 серпня 2025 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000576 відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
13 серпня 2025 року у даному кримніальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 332 КК України ОСОБА_4
На переконання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як на теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки їх покази є визначальними у даному кримінальному провадженні з метою спонукання їх до відмови від дачі показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, приймаючи до уваги, що підозрюється у вчиненні злочину з невстановленим на даний час колом осіб, а також продовжити злочинну діяльність з огляду на існування в Україні воєнного стану.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
Також просив одночасно призначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді у застави у розмірі 330 (триста тридцять розмірів) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив його задовольнити. Свою позицію обгрунтував тим, що ОСОБА_4 пред'явлено обгрунтовану підозру за ч.3 ст.332 КК України, даний злочин відноситься до категорії тяжких. Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, даний злочин є суспільно небезпечним в період запровадженого в Україні воєнного стану. Перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності, а також впливати на хід розслудванняч у справі, так як у справі не встановленів всі її фігуранти, недопитані свідки.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити та обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив відмовити в задоволенні даного клопотання.
Нормативно -правове обгрунтування.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, прийшов до висновку, що належить задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і цей висновок суд обгрунтовує наступним.
Оцінка обгрунтованості підозри та її стислий виклад.
Так 13 серпня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за частиною 3 статті 332 КК України у кримінальному провадженні №12025162390000576, відомості по якому внесені до ЄРДР 12.08.2025 року.
Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_4 вступив у попередню злочинну змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений час, дату та місці, з метою переправлення громадян України, які мають намір незаконно перетнути державний кодон України з метою уникнення мобілізації, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, введеного 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, який неодноразово продовжено у встановленому порядку.
У ході досудового розслідування встановлено, що в невстановлену дату та час, але не пізніше 12 серпня 2025 року, ОСОБА_4 вирішив покинути територію України незаконно перетнувши кордон, з цією метою за допомогою месенджеру «Тelegram» зв'язався з особами під ніками акаунтів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_8 , які за грошову винагороду у сумі від 1000 до 9000 доларів США сприяли у незаконному перетині державного кордону України особам призовного віку.
Так, 12 серпня 2025 року близько 11:00 до ОСОБА_4 , за допомогою вказаних месенджерів зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка повідомила про умови за яких він зможе незаконно перетнути кордон України, а саме: запропонувала прийняти участь в організації та сприянні незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, шляхом координації переміщення транспортних засобів із громадянами, які незаконно прямують до державного кордону, отримання від організаторів маршруту руху та передавання цих вказівок водієві, а також отримання і передавання грошових коштів.
Окрім того, в невстановлену дату та час, але не пізніше 12 серпня 2025 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа за допомогою месенджеру «Тelegram» зв'язався з особами під ніками акаунтів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_8 підшукала ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України.
Надалі, невстановлена (ні) досудовим розслідуванням особа, (би) яка використовує « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, на виконання своєї ролі, з метою реалізації спільного злочинного плану, 12.08.2025 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою застосунку «Telegram» невстановоеними слідством автомобілями перемістили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_4 до лісополоси за межами м. Одеси (адреса в ході слідства не встановлена), де їх згідно замовлення ОСОБА_4 чекав автомобіль марки «Пежоt» державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_17 , який в подальшому перевіз до с. Великокомарівка Роздільнянського району Одеської області.
Протягом усього маршруту руху в напрямку державного кордону ОСОБА_4 , перебуваючи на постійному зв'язку з водієм вказаного автомобіля ОСОБА_17 та іншими співорганізаторами через месенджер «Telegram» (акаунти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_8 ), передавав вказівки щодо подальшого пересування, корегував маршрут, повідомляв про місцезнаходження транспортного засобу та отримував від водія підтвердження виконання інструкцій.
Того ж дня ОСОБА_17 з ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 почали рухатись в напрямку с. Великокомарівка Роздільнянського району Одеської області на автомобілі марки «Пежо» сірого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , по автодорогах, на яких відсутні блокпости.
Прибувши до околиці села Великокомарівка Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 на автомобілі під керуванням ОСОБА_17 близько 14 год. 40 хв. 12.08.2025 року було затримано прикордонним нарядом.
Суд вважає, що обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджується попередньо зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.08.2025; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в ході якого у нього вилучено грошові кошти; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 13.08.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 13.08.2025.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 , підозри у вчиненні злочину за ч.3 ст.332 КК України, кваліфікованого як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, порад та вказівок, вчинене щодо кількох осіб з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім обгрунтованості підозри, суд, вирішуючи доцільність обрання підозрюваному такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
На доводи сторін щодо розуміння ними значення ризиків у контексті кримінального провадження суд зазначає, що ризик - це певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Так ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Даний злочин відноситься до категорії кримінальних правопорушень у сфері охорони державної таємниці, недоторканності кордонів, забезпечення призову та мобілізації, які в період запровадженого в Україні воєнного стану є суспільно небезпечними злочинами
Суд вважає, що з врахуванням даних про особу ОСОБА_4 з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку суду, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 , від органів досудового розслідування є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується , суворість можливого покарання. Так, санкією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Також суд вважає, що наявний ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні, зокрема є актуальним ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на свідків по кримінальному провадженні. Наразі провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, не встановлено коло осіб, причетних до даного кримінального правопорушення.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, а також враховуючи місце проживання підозрюваного в близькості біля державного кордону України вказані ризики високі і лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя людей порушено.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу судом не встановлено. Не підтверджено фактичне місце проживання ОСОБА_4 на території України , його сімейний стан, і інші складові міцності соціальних зв"язків.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу , що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 , і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати підозрюваному інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Так ОСОБА_4 , . підозрюється в участі в організації незаконного перетину державного кордону особами призивного віку в умовах дії воєнного стану на території України, з корисливих мотивів, що свідчить про наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні, оскільки, вчинення злочинів, які кваліфікуються за статтею 332 КК України, має стабільну динаміку зростання та несе реальні ризики для національної безпеки нашої держави.
З урахуванням наведеного, у цій справі наявна виключність випадку, коли застава у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн до 242 240 грн), не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим в даному кримінальному провадженні ризикам, так як дія воєнного стану в Україні подовжена.
На думку суду, застава у розмірі - 150 (ста п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб цілком відповідає фінансовим можливостям підозрюваного, враховуючи, що його дружина на тепершнінй час вагітна, підозрюваний має постійний дохід, не є для нього та його сім'ї завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.
Альтернативний запобіжний захід такого виду на думку суду є гарантією того, що не перебуваючи під вартою обвинувачений не ухилиться від виконання своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, з моменту затримання тобто з 13 серпня 2025 року до 11 жовтня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 454200,00 грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 11 жовтня 2025 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1