Справа № 496/2305/25
Провадження № 2/496/2097/25
30 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: індекс 04112, Київська область, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, до
відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви зокрема просив про розгляд справи за його відсутності,
відповідач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 18.04.2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - позивач та/або ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») в особі представника, звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 24211,20 гривень за Кредитним договором № 10004085363 від 08.07.2021 року та понесених позивачем судових витрат, що складаються зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривні та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 08.07.2021 року відповідачем за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, подано Заявку на отримання кредиту. Дана заява № 10004085363 від 08.07.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (Первісний кредитодавець). Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Таким чином, ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 10004085363 від 08.07.2021 року з ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та 08.07.2021 року відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 6000,00 гривень. Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок позивачальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від АТ «ПУМБ» за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього. Зі свого боку, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» надіслано письмовий запит до АТ «ПУМБ» на отримання копії первинного бухгалтерського документа, як доказу здійснення перерахунку кредитних коштів за Кредитним договором № 10004085363 на картковий рахунок належний відповідачу у справі, на суму 6000 грн. Станом на сьогоднішній день відповідь від АТ «ПУМБ» на зазначений вище письмовий запит позивача не надходила на адресу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Таким чином, у відповідності до ч. 3 ст. 177, п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, позивач вважає за доцільне до позовної заяви додати клопотання про витребування доказів по справі із АТ «ПУМБ», а саме первинний банківський документ (виписку по рахунку, платіжна інструкція, меморіальний ордер, тощо), в якості доказу перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок відповідача в сумі 6000,00 гривень на виконання умов кредитного договору № 10004085363 від 08.07.2021 року. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого, 05.09.2022 року згідно умов Договору факторингу № 556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 10004085363 від 08.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 24211,20 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 18211,20 гривень. В зв'язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглядати за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи. (зворотній а.с. 7-а.с. 8, зворотній а.с. 34-а.с. 35)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 року цивільна справа № 496/2305/25 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 12)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25.04.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 18-20)
8. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке вручене 29.05.2025 року (а.с. 80), в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
10. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
13. Судом встановлено, що 08.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву позичальника № 10004085363 від 08.07.2021 року. (а.с. 63-64)
14. Відповідно до змісту Заяви позичальника № 10004085363 від 08.07.2021 року, відповідач мав на меті отримати позику на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00; банківська картка № НОМЕР_2 , проценти за користування/день - 1,71; сума виплати 8154,60 гривні; строк виплати - 29.07.2021 року.
15. 08.07.2021 року ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» було направлено відповідачу Оферту (пропозицію укласти електронний договір) зі Спеціальними умовами № 10004085363 до Договору кредитної лінії № 53388 від 08.07.2021 року. (а.с. 48-49)
16. Згідно з Спеціальними умовами кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах: сума кредиту - 6000,00 гривень; первинний строк кредиту - 21 календарний день; процентна ставка - 1,71% в день; базова процентна ставка - 2,71 % в день; загальна вартість кредиту складає 8154,60 гривень.
17. 08.07.2021 року Оферта ба акцептована відповідачем. (зворотній а.с. 48 - а.с. 49)
18. Інформаційною довідкою, виданою 14.12.2022 року за вих. № 62/8041/12 ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» повідомило про успішно проведену транзакцію через платіжний сервіс «Platon»: № транзакції - 32572-37900-87084, сума транзакції - 6000,00 гривень; дата та час проведення транзакції - 08.07.2021 8:56:32; номер картки НОМЕР_2 ; approval code НОМЕР_3 ; банк-емітент PRIVAT BANK. (а.с. 59)
19. З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 10004085363 від 08.07.2021 року за період з 08.07.2021 року по 27.11.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість: тіло кредиту - 6000,00 гривень; відсотки за користування - 18211,20 гривень; всього 24211,20 гривень. (а.с. 44-45)
20. 05.09.2022 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 556/ФК-22 з додатками до нього, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти і розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. (а.с. 53-57)
21. Згідно додатку № 1 до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року, до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 10004085363. Розмір заборгованості складає 24211,20 гривень, в тому числі 6000,00 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту; 18211,20 гривень - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 39)
22. Факт укладення Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 року підтверджується копіями платіжних інструкцій № 2474 від 09.09.2022 року, № 2493 від 12.09.2022 року та № 2544 від 19.09.2022 року. (а.с. 68, зворотній а.с. 68)
V. Оцінка Суду.
23. 28. В ч. 1 ст. 14 ЦК України закріплено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
24. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
26. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
27. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
28. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов'язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов'язана особа - як боржник.
29. Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
30. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
31. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
32. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
33. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
34. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
35. Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
36. Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
37. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
38. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
39. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
40. Відповідно до правової позиції КГС ВС викладеної у постанові від 03.06.2020 року у справі № 916/1410/19, щодо розмежування правочину з відступлення права вимоги (цесія) та договору факторингу, під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і негрошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Предметом договору факторингу може бути тільки право грошової вимоги (ст. 1078 ЦК України). Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права, а договору факторингу - отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
41. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
42. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
43. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
44. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
45. З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем відбулося нарахування відсотків за період з 08.07.2021 року по 27.11.2021 року, але доказів того, що відповідач ініціював продовження строку кредитування суду не надано.
46. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
47. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
48. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
49. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
50. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
51. Представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у сумі 18211,20 гривень станом на 27.11.2021 року, при цьому, розрахунок заборгованості за відсотками здійснено після закінчення строку дії кредитного договору.
52. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
53. Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
54. Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
55. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, п.п. 53, 53) та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (п. 6.19).
56. При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
57. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
58. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
59. Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16.
60. Нарахування Банком відповідачу за вищезазначеним договором відсотків на прострочену заборгованість та відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії договору - 29.07.2021 року є безпідставним.
61. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду № 363/669/23 від 11.01.2024 року.
62. Підтверджень пролонгації позивачем не надано. Натомість Заява позичальника № 10004085363 від 08.07.2021 року, Оферта від 08.07.2021 року містять чіткий строк користування кредитом - 21 день, тобто з 08.07.2021 року до 29.07.2021 року, а згідно Спеціальних умов № 10004085363 до Договору кредитної лінії № 53388 від 08.07.2021 року, розмір процентів за користування кредитом - 2154,60 гривні, всього 8154,60 гривні.
63. Оскільки, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
64. З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідачки в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсоткам підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягає прострочена сума заборгованості в розмірі 6000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 2154,60 гривні, разом 8154,60 гривні.
65. Окрім цього суд звертає увагу позивача на те, що в тексті позовної заяви останній посилається на копію листа від АТ «ПУМБ» за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього, як на підтвердження факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок позивачальника. Але з копії інформаційної довідки, виданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» вбачається, що банком-емітентом платіжної картки позичальника є АТ «КБ «ПриватБанк». Також, представник позивача зазначив, що вважає за доцільне до позовної заяви додати клопотання про витребування доказів по справі із АТ «ПУМБ», разом з цим до позовної заяви вказане клопотання долучене не було та в списку додатків до позовної заяви не значиться.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
66. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
67. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
68. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.
69. Представник позивача надав копію Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (а.с. 50-52), копію Додаткової угоди № 10004085363 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року, від 02.04.2025 року (а.с. 58), копію Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 02.04.2025 року (а.с. 37), копію Детального опису робіт (наданих послуг) від 02.05.2025 року (а.с. 46).
70. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
71. Як вбачається з наданої копії Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), послуг з правничої допомоги надано на 9000,00 гривень. Суд позов позивача задовольнив частково на загальну суму 8154,60 гривні. Відповідно на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3031,20 грн (8154,60 грн (задоволені позовні вимоги) х 100% : 24211,20 грн (заявлені позовні вимоги) = 33,68 % (процент задоволених позовних вимог); 9000,00 грн (загальні судові витрати) х 33,68% : 100% = 3031,20 грн).
72. Також, як вбачається з наданої копії платіжної інструкції № С319 від 01.04.2025 року (а.с. 61), позивач за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди, сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 815,89 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 8154,60 грн. ? 2422,40 грн. ? 24211,20грн.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 50, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: індекс 04112, Київська область, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Оксі Банк», МФО 325990, заборгованість за кредитним договором № 10004085363 від 08.07.2021 року в розмірі 8154,60 гривні, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3031,20 гривня та судовий збір в розмірі 815,89 гривень, а всього 12001,69 гривня
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
8. Повний текст рішення складено 30.07.2025 року.
Суддя О.П. Портна