Справа № 496/2589/24
Провадження № 2/496/694/25
29 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до
відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ 42114410, місце знаходження за адресою: вул. Мала Арнаутська, буд. 88, м. Одеса, Одеська область, індекс 65007,
вимоги позивача: про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та моральної шкоди,
позивач - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явився, але представником надано до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача,
представник відповідача - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явився, але представником надано до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 08.04.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - відповідач та/або ТОВ «ООЕК»), 3% річних у розмірі 1492,44 гривні, інфляційних витрат у розмірі 1980,68 гривень, моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень та судових витрат у розмірі 1211,20 гривень.
2. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 та ТОВ «ООЕК» 01.01.2019 року уклали договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 207. За вказаним Договором, позивач бере на себе зобов'язання продавати відповідачу електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач бере на себе зобов'язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим Договором. Згідно з п. 4.1 Договору розрахунковим період є календарний місяць. При цьому, оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством здійснюється відповідачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач постійно протягом 2023 року систематично порушував умови договору і не дотримується термінів оплати за придбану електроенергію. Відповідач не здійснив розрахунок за придбану енергію у позивача у липні місяці 2023 за розрахунковий період червень 2023 року, у вересні місяці 2023 року за розрахунковий період серпень 2023 року, в жовтні місяці 2023 року за розрахунковий період вересень 2023 року, в листопаді місяці 2023 року за розрахунковий період жовтень 2023 року, в грудні місяці 2023 року за розрахунковий період листопад 2023 року, в січні місяці 2024 року за розрахунковий період грудень 2023 року, та як наслідок за Договором утворилась заборгованість в розмірі 121568,8 гривень. Відповідачем порушені строки перерахування коштів по оплаті придбаної у позивача електричної енергії. За прострочення строків оплати придбаної у позивача електричної енергії за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 207 від 01.01.2019 року нараховано 3 % річних - 1492,44 гривні, інфляційні витрати - 1980,68 гривень. Окрім того неправомірні дії відповідача щодо порушення строків оплати за Договорами більше ніж на шість місяців в сумі 121568,8 гривень, вплинули на нормальний спосіб життя позивача, який розраховував на щомісячне отримання коштів, які є важливими складовими його сімейного бюджету, що в період військового стану та значного росту цін відображаються на якості його життя. Та як наслідок, позивач був змушений докладати додаткових зусиль для захисту порушених прав, що негативно впливає на його психологічний стан і є достатньою підставою для стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень. У зв'язку з викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.
3. 28.05.2024 року від відповідача, в особі представника, надійшов відзив на позов, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що грошові кошти були перераховані ТОВ «ООЕК» на рахунок Позивача на власний розсуд до настання права вимоги за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 207, та не можуть вважатись визнанням позовних вимог. У відповідності до п. 12.3. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних № 06008/3197, строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору. 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 24/2022, який триває станом на сьогоднішній день. У зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, ТОВ «ООЕК» 28.02.2022 року повідомляло контрагентів на офіційному сайті про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які об'єктивно можуть унеможливлювати належне та своєчасне виконання зобов'язань, передбачених умовами укладених договорів. 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України), враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша держава, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форсмажорних обставин (обставин непереборної сили), а також визнала військову агресією Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною. Також Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. У зв'язку з прийняттям даної Постанови Кабінету Міністрів України суттєво збільшилась заборгованість побутових споживачів за спожиту електричну енергію та ТОВ «ООЕК» втратило можливість припиняти постачання електричної енергії на об'єкти таких боржників. Така заборона на припинення постачання електричної енергії споживачам впливає на відповідача безпосереднім чином та призводить до зменшення можливості збору коштів від споживачів електричної енергії. Таким чином, з урахуванням форс-мажорних обставин, які суттєво вплинули на можливість виконання ТОВ «ООЕК» своїх зобов'язань перед відповідачем в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з передачі електричної енергії, та з урахуванням вимог умов п. 10.1. укладеного Договору, у ТОВ «ООЕК» виникла відкладальна обставина в частині оплати за спожиту електричну енергію на строк дії форс-мажорних обставин. Разом з тим зазначено, що ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» було перевірено та підтверджено обсяги згенерованої електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом № 207, укладеним між позивачем та відповідачем, за спірні періоди 2023 року. Окрім того представник відповідача зазначив, що, навіть у випадку наявності факту порушення прав Позивача, лише саме порушення без подання належних та допустимих доказів не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. (а.с. 33-39)
4. 21.04.2025 року представник відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру нарахованих 3% річних на 90%. В обґрунтування зазначив, що у разі, якщо за результатами розгляду справи суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення/часткового задоволення позову, суд також має врахувати обставини справи та зменшити розмір нарахувань 3% річних. Окремо зазначив, що згідно із ЗУ «Про ринок електроенергії» та Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641, ПРАТ «НЕК «Укренерго» приймає акти купівлі-продажу від постачальників універсальних послуг за весь обсяг електроенергії, виробленої всіма приватними домогосподарствами за місяць по кожній області. За результатом отримання актів купівлі-продажу, ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснюється перевірка достовірності та правильності визначення постачальником послуг комерційного обліку обсягу згенерованої електричної енергії приватними домогосподарствами у відповідному розрахунковому періоді. Таким чином, у реалізації процесу купівлі - продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом задіяні не лише постачальник електроенергії та побутовий споживач, а й інші учасники ринку, за якими нормативно закріплені відповідні функції. (а.с. 108-112)
5. 24.07.2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру 3% річних, де зазначив, що сума заборгованості відповідача за Договорами в період червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2023 рік становила 121568,80 гривень, тоді як нараховані позивачем суми 3% річних та інфляційних витрат становлять 3473,12 гривні, що становить трохи більше 2 % від суми заборгованості. Оскільки позивач більше як 8 місяців безпідставно та необґрунтовано не отримував від відповідача оплату за передану електричну енергію, який останній продавав для населення і отримував прибуток, представник позивача вважає нараховані суми 3% річних та інфляційні витрат підлягають стягненню виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності. (а.с. 126-128)
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
6. Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але представник надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. (а.с. 132)
7. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача. (а.с. 130)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 року цивільну справу № 496/2589/25 передано на розгляд головуючій судді Трушиній О.І. (а.с. 22)
9. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 10.04.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. (а.с. 23-24)
10. 30.04.2024 року від представника позивача, на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків. (а.с. 26)
11. Відповідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
12. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30.04.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 28-29)
13. У зв'язку поданням заяви про відставку та звільненням ОСОБА_2 з посади судді Біляївського районного суду Одеської області, Розпорядженням керівника апарату суду № 106 від 22.01.2025 року призначений повторний автоматизований розподіл судових справ. (а.с. 101)
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 року цивільну справу № 496/2589/25 передано на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 102)
15. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
16. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
17. Судом встановлено, що 01.01.2019 року між ТОВ «ООЕК» (постачальник) та ОСОБА_1 (споживач) укладено Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 207. (а.с. 19-20)
18. Згідно з умовами Договору, споживач бере на себе зобов'язання продавати постачальнику електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник бере на себе зобов'язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором. Розрахунковим періодом для проведення взаєморозрахунків між сторонами є повний календарний місяць. Проведення розрахунків починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому був підписаний договір, та здійснюється постачальником згідно умов даного Договору до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
19. 01.07.2019 року між ТОВ «ООЕК» (постачальник) та ДП «НЕК «Укренерго» укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0231-09021, відповідно до умов якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. (а.с. 52-62)
20. 30.06.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ООЕК» складений Акт приймання-передавання товару (електричної енергії) за червень 2023 року в обсязі 5201 кВт/год на суму 29582,71 гривні. (а.с. 13)
21. 31.08.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ООЕК» складений Акт приймання-передавання товару (електричної енергії) за серпень 2023 року в обсязі 3257 кВт/год на суму 18770,08 гривень. (а.с. 17)
22. 30.09.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ООЕК» складений Акт приймання-передавання товару (електричної енергії) за вересень 2023 року в обсязі 5132 кВт/год на суму 29575,69 гривень. (а.с. 15)
23. 31.10.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ООЕК» складений Акт приймання-передавання товару (електричної енергії) за жовтень 2023 року в обсязі 5419 кВт/год на суму 30945,68 гривень. (а.с. 14)
24. 30.11.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ООЕК» складений Акт приймання-передавання товару (електричної енергії) за листопад 2023 року в обсязі 1311 кВт/год на суму 7486,58 гривень. (а.с. 16)
25. З виписки по картці, емітованій на ім'я ОСОБА_1 за період з 01.06.2023 року по 31.03.2024 року вбачається, що відповідачем оплата за отриману електричну енергію, систематично, вносилася на рахунок позивача з порушенням встановленого Договором строку (наприклад: 13.07.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшло безготівкове зарахування «za el. enerhiiu zhidno dohovoru № 207 vid 01.01.2019 0:00:00 za kviten' 2023 r.»; 16.08.2023 року на рахунок позивача від відповідача надійшло безготівкове зарахування «za el. enerhiiu zhidno dohovoru № 207 vid 01.01.2019 0:00:00 za cherven' 2022 r.») (а.с. 21 та ЕС)
26. Згідно з розрахунком 3% річних, інфляційних витрат за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 207 від 01.01.2019 року, розмір 3% річних за період червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2023 року становить 1492,44 гривні, а розмір інфляційних втрат за той самий період становить 1980,68 гривень. (а.с. 18)
27. ТТП України на підставі ст.ст. 14, 141 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТТП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. (а.с. 45)
28. На підтвердження дебіторської заборгованості перед відповідачем, останнім до матеріалів справи долучено копію довідки від 24.04.2024 року. (а.с. 46)
29. ТОВ «ООЕК» визначено підприємством, яке має стратегічне значення для економіки області та яке формує економічний потенціал області. (а.с. 47-48, 49, 50)
30. 28.02.2022 року відповідач на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет, виклав повідомлення про настання форс-мажорної обставини. (а.с. 51)
31. ДП «НЕК «Укренерго» листами було витребувано у ТОВ «ООЕК» первинні документи за червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2023 року на підставі яких виконані розрахунки вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. (а.с. 64, 65, 66, 67-68, 69)
V. Оцінка Суду.
32. Спірні правовідносини сторін щодо виконання зобов'язання за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, контрольних повноважень на ринку електроенергії врегульовано Цивільним кодексом України (далі ЦК України), а також актами спеціального законодавства якими є ЗУ «Про ринок електричної енергії», ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Кодекс комерційного обліку, Кодекс розподілу, Правила роздрібного ринку електричної енергії, Порядок продажу, обліку та розрахунків за електричну енергію, що вироблена з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, постанови НКРЕКП як регулятора тощо.
33. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
34. Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № 207 від 01.01.2019 року, який за своєю правовою природою є договором купівлі продажу електричної енергії.
35. Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, а отже є обов'язковим для сторін.
36. Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за продажу електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов'язань у виді інфляційних втрат та відсотків річних
37. За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
38. Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: …. про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (п.18).
39. Абзацом 18 ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин)встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю.
40. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 ЗУ «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
41. В подальшому Законом України № 3220-ІХ від 30.06.2023 року вищевказана норма викладена в новій редакції: постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до ч. 23 ст. 9-1 ЗУ «Про альтернативні джерела енергії», за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
42. З матеріалів справи вбачається, що позивач за спірні періоди червень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2023 року, продав відповідачу електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, на загальну суму 116360,74 гривні, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами приймання-передавання (електричної енергії).
43. Суд вважає доведеним факт наявності заборгованості за договором у розмірі 116360,74 гривні, що підтверджується актами приймання-передавання (електричної енергії), виписками з банківського рахунку позивача.
44. Відповідач у відзиві на позовну заяву фактично частково визнав існування заборгованості перед позивачем зазначивши, що наявна перед ним дебіторська заборгованість призвела до невчасного невиконання своїх зобов'язань перед контрагентами.
45. Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
46. Відповідно до п. 4.1. Договору № 207, розрахунковим періодом для проведення взаєморозрахунків між сторонами є повний календарний місяць. Проведення розрахунків починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому був підписаний договір, та здійснюється постачальником згідно умов даного Договору до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
47. Згідно з пп. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: правилами роздрібного ринку.
48. Відповідно до п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. За змістом абз. 3 цього пункту, ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
49. Пунктом 11.3.6 ПРРЕЕ передбачено, що взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Цивільним та Господарським кодексами України.
50. Згідно з п. 11.3.18 ПРРЕЕ умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.
51. У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
52. Виходячи з обов'язковості виконання норм ПРРЕЕ всіма учасниками ринку електричної енергії, а також з того, що порядок розрахунків між сторонами імперативно сформульовано в абз. 3 п. 11.3.20 ПРРЕЕ, суд констатує, що сторони не можуть відступати від положень ПРРЕЕ. Суд також враховує і той факт, що відносини на ринку електричної енергії є специфічними і підлягають чіткому врегулюванню з боку держави.
53. За своєю суттю договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є публічним договором. Форма такого договору затверджена у Додатку 6 до ПРРЕЕ.
54. Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
55. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
56. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
57. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
58. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
59. Позивач просив стягнути 3% річних у розмірі 1492,44 гривні та інфляційні втрати у розмірі 1980,68 гривень.
60. Відповідач у відзиві пояснив, що несвоєчасне внесення платежів за Договором обумовлене обставинами, що не залежали від відповідача, а тому наявні підстави для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3% річних.
61. Суд критично оцінює такі доводи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
62. Окрім того, згідно із п.п. 6.1, 6.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014 р., а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
63. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
64. Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
65. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.
66. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
67. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до ст.ст. 14, 141 ЗУ «Про Торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката. Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
68. Вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.
69. Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
70. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.
71. Отже, відповідач не звільняється від сплати інфляційних втрат та 3% річних внаслідок неможливості виконати ним зобов'язання, у тому числі з причин, що не залежать від нього.
72. Розрахунок та розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат стороною відповідача не оскаржується.
73. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
74. Таким чином з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 1980,68 гривень та 3% річних в розмірі 1492,44 гривні, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
75. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.
76. Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
77. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
78. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
79. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
80. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
81. Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
82. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
83. Тобто, аналізуючи наведені положення законодавства, з урахуванням обставинами справи, а також зваживши на згадані вище роз'яснення Пленуму Верховного Суду України щодо відшкодування моральної шкоди, то насамперед треба звернути увагу на те, що сам факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
84. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
85. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
86. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
87. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
88. Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.02.2023 року по справа № 400/491/21 (адміністративне провадження № К/990/14149/22) при розгляді аналогічних правовідносин, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
89. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 в справі № 487/6970/20).
90. Позивачем не надано суду доказів моральних (душевних) переживань та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
91. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
92. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
93. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.
94. Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП
КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.95. Представник позивача надав копію Договору № 31 про надання правової допомоги від 31.01.2024 року (а.с. 8-10) з Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 31 від 31.01.2024 року, від 01.02.2024 року (а.с. 11).
96. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
97. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
98. Як вбачається з наданої копії Договору № 31 про надання правової допомоги від 31.01.2024 року, сторони узгодили вартість послуг з правничої допомоги - 10000,00 гривень. Суд позов позивача задовольнив частково на загальну суму 3473,12 гривні. Відповідно на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2578,00 грн (3473,12 грн (задоволені позовні вимоги) х 100% : 13473,12 грн (заявлені позовні вимоги) = 25,78 % (процент задоволених позовних вимог); 10000,00 грн (загальні судові витрати) х 25,78 % : 100% = 2578,00 грн).
99. Також, як вбачається з наданої копій платіжних інструкцій № 0.0.3571854308.1 від 08.04.2024 року (зворотній а.с. 5), та № 187 від 01.02.2024 року(а.с. 6) позивачем було сплачено 908,40 гривень та 302,80 гривні судового збору, разом 1211,20, гривень, а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 312,22 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 3473,12 грн. ? 1211,20 грн. ? 13473,12грн.). При цьому суд враховує роз'яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 23, 509, 525,526, 530, 610, 655, ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та моральної шкоди - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ 42114410, місце знаходження за адресою: вул. Мала Арнаутська, буд. 88, м. Одеса, Одеська область, індекс 65007, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , 3% річних у розмірі 1492,44 гривні, інфляційні витрати в розмірі 1980,68 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 312,22 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2578,00 гривень. Всього 6363,34 гривень.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
5. Повний текст рішення складено 29.07.2025 року.
Суддя О.П. Портна