Справа № 953/9781/24 Головуючий суддя І інстанції Шаренко С. Л.
Провадження № 33/818/861/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
06 серпня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., за участі: захисника Гончарова М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційними скаргами особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Заболотька В.Б. на постанову Київського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 ,-
Оскаржуваною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 гр. 60 коп.
Як установив суд 10.10.2024 року о 03.40 год. в м. Харкові, по вул. Валентинівській, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, тремтінням кінцівок пальців рук, хиткою ходою. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18а, та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер 6820 відмовився під час фіксації на спеціальний технічний засіб, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України.
В апеляційних скаргах які тотожні за змістом особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його захисник Заболотько В.Б. просять поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено, що 03.03.2025 року, тобто у передбачений законом строк була подана апеляційна скарга, яка постановою Харківського апеляційного суду від 17.03.2025 року повернута, через відсутність повноважень у особи на її подачу.
Обґрунтовуючи свої вимоги про скасування оскаржуваної постанови сторона захисту зазначає, що ОСОБА_1 10.10.2024 лише віз на службу людей, які були перебували у стані алкогольного сп'яніння, проте сам він алкоголь не вживав.
ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, так як від працівників поліції не було саме вимоги пройти такий огляд, а була лише пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння, від якої він відмовився, підтвердженням чого є дані відеозапису.
Крім того, з названих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 не виявляє ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, відтак підстави для проходження ним огляду на стан сп'яніння відсутні.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 складений незаконно, так як від працівників поліції мала бути вимога, а не пропозиція пройти освідування, оскільки законодавством не передбачена пропозиція пройти освідування.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки апелянт довів поважність пропуску строку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, зокрема:
-змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 147096 від 10.10.2024, з якого вбачається, що 10.10.2024 року о 03.40 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, тремтінням кінцівок пальців рук, хиткою ходою, водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в КНП ХОР ОКНЛ та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер 6820 відмовився під час фіксації на спеціальний технічний засіб;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд на стан сп'яніння не проводився, у зв'язку з відмовою водія;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовано, що в результаті огляду, проведеного поліцейськими, виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, хитка хода. Зазначено, що огляд не проводився, у зв'язку з відмовою водія;
-розпискою ОСОБА_1 від 10.10.2024, зі змісту якої вбачається, що він зобов'язався протягом однієї доби не сідати за кермо транспортного засобу, а також зобов'язався не керувати транспортним засобом.
-відеозаписом з бодікамери поліцейського АЛ 10679 ЕПР1 147096, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, на питання чи вживав він алкоголь відповів, що не вживав. Поліцейські доповіли, що виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння та у зв'язку з цим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою драгера або в медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився під час фіксації на спеціальний технічний засіб;
-рапортом поліцейського роти №5 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП капрала поліції Д. Скатнова, в якому зазначив, що 10.10.2024 під час патрулювання в складі екіпажу поліції 5051 за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб Volkswagen Passat, н.з. НОМЕР_1 , підійшовши до водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час спілкування з ним було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, хитка хода. Водію було запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою драгера та було запрошено на проходження освідування у лікаря в медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ, на що водій відмовився.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Такий порядок визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділу І Інструкції). Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 розділу І Інструкції). Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є ознаки, перелічені у п.4 розділу І Інструкції.
Згідно з п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Надаючи оцінку факту відмови від проходження освідування на стан сп'яніння виражений ОСОБА_1 , що беззаперечно зафіксовано на відеозаписі з бодікамери працівників патрульної поліції апеляційний суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання сторони захисту на те що вимогу пройти огляд на стан сп'яніння було сприйнято ОСОБА_1 як пропозицію, а не як вимогу, а отже він вважав, що її можна відхилити - є безпідставним.
Зі змісту відеозапису з бодікамери поліцейського АЛ 10679 ЕПР1 147096, вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, на питання чи вживав він алкоголь відповів, що не вживав.
Поліцейські повідомили, що виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння та у зв'язку з цим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою драгера або в медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився під час фіксації на спеціальний технічний засіб;
Відтак, в контексті названих обставин, коли у особи виявили ознаки алкогольного сп'яніння запропоновування їй поліцейським у зв'язку із цим пройти огляд на стан сп'яніння у будь-якому випадку є вимогою.
Тобто, якщо така вимога висловлена, закон не передбачає, що водій може відмовитись від її виконання лише з тих міркувань, що на його власну думку, або на думку іншого стороннього спостерігача він не має ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і ця відмова не буде мати такого наслідку як притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки транспортним засобом або у закладі охорони здоров'я створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25)
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Покарання призначено судом першої інстанції ОСОБА_1 в межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП та з урахуванням вимог ч.2 ст.33 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляції не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Заболотька В.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Заболотька В.Б. - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 .
Суддя О.Ю. Грошева