Справа № 478/926/25 Провадження № 1-в/478/260/2025
14 серпня 2025 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ВК № 93 ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Казанка подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, раніше судимого, до початку відбування покарання: не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» звернувся до суду із поданням про застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_4 вказуючи на ту обставину, що засуджений з 20.05.2021 року відбуває покарання в місцях позбавлення волі, характеризується позитивно та довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, у зв'язку з чим заслуговує на умовно дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений та представник ВК № 93 подання підтримали, просили його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор проти задоволення подання заперечував, вважаючи його передчасним, оскільки засуджений не повною мірою довів своє виправлення.
Суд, заслухавши думку представника ВК № 93, прокурора та засудженого, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, дійшов наступного висновку.
З матеріалів особової справи засудженого судом встановлено, що вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2020 року ОСОБА_4 , було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України та призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12.01.2021 року вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.08.2020 року було залишено було змін.
В Казанківську виправну колонію № 93 Миколаївської області засуджений прибув 20.05.2021року.
Як вбачається з подання та підтверджується довідкою про заохочення та стягнення, а також характеристикою засудженого, ОСОБА_4 має п'ять заохочень за сумлінну поведінку та активну участь у благоустрої місць позбавлення волі, бажає змінити життя, бере участь у програмах диференційованого виховного впливу, дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої йому роботи, виконує роботи із самообслуговування, має охайний зовнішній вигляд, заходи реалізації індивідуальної програми виконані в повному обсязі.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу «Духовне відродження».
На момент звернення до суду із даним поданням, засуджений ОСОБА_4 відбув 2/3 строку покарання, невідбута частина строку покарання на момент розгляду подання судом складає 1 рік 1 місяць 29 днів.
Враховуючи встановлені судом обставини, вирішуючи питання щодо можливого умовно - дострокового звільнення засудженого, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно статті 81 КК України, Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно до вимог статті 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Системний аналіз наведених вище правових норм та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України свідчить про те, що висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення або обмеження волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Отже, виправлення засудженого передбачає такі зміни у його поведінці та особистості, які дають підстави вважати, що він у разі застосування цієї пільги спроможний свідомо дотримуватись соціальних норм життя та не має установок на повернення до злочинної діяльності. Оцінка ступеню виправлення повинна ґрунтуватися не лише на юридичних критеріях, але й враховувати весь комплекс педагогічних та психологічних аспектів оцінки особистості, які мають підстави вважати, що у засудженого сформувалась соціально визначена самоврегульована поведінка.
Як вбачається з матеріалів особистої справи засудженого, то відповідний процес перевиховання (виправлення) ОСОБА_4 фактично триває.
Про наведені обставини, свідчать характеризуючі матеріали на засудженого, які містяться в матеріалах його особової справи.
Так, як вбачається з Витягу з протоколу від 15.04.2024 року, засудженому ОСОБА_4 було відмовлено у застосуванні умовно - дострокового звільнення, як такому, що не стає на шлях виправлення. Крім цього, з характеристики, станом на 29.03.2024 року вбачається, що засуджений негативно налаштований на виконання індивідуальної програми та в процесі її виконання не спостерігається позитивних результатів. До праці та до виконання завдань ставиться посередньо, має не завжди охайний вигляд, не дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується, не здійснює за ними належний догляд, вимоги персоналу виконує тільки під контролем. На момент розгляду даного подання засуджений перебуває на профілактичному обліку як такий, що схильний до суїциду.
Із вказаної характеристики, а також з довідки про заохочення та стягнення вбачається, що засуджений має 5 стягнень за період відбуття покарання, зокрема протягом 2019 - 2023 р.р.
Таким чином, суд враховує, що до 2023 року включно, засуджений порушував режим утримання. Тобто, більшу частину призначеного строку покарання засуджений характеризувався посередньо та не демонстрував власного бажання до змін свого життя та виправлення. В порівняні із цим, період позитивних змін засудженого, який прослідковується з квітня 2024 року складає лише короткий етап перевиховання (виправлення) засудженого який є нетривалим для можливого висновку про доведення засудженим свого виправлення.
З огляду на викладене, беручи до уваги особу засудженого, його характеристику, оцінивши його поведінку протягом строку відбування кримінального покарання, суд приходить до висновку, що подання про умовно-дострокове звільнення від покарання ОСОБА_4 не підлягає задоволенню через недоведеність повного виправлення засудженого.
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-дострокового звільнення- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з моменту її проголошення через Казанківський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1