Справа № 487/5460/25
Провадження № 2/487/2804/25
14.08.2025 м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Скоринчук К.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшли матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 11 686,78 грн, а також судових витрат.
Ухвалою судді від 06.08.2025 матеріали названої позовної заяви залишені без руху через недотримання позивачем статей 175, 177 ЦПК України та запропоновано останньому усунути наявні недоліки, надавши суду докази сплати судового збору в розмірі 302,80 грн та документи на підтвердження факту перебування довіреної особи у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль». Копія зазначеної ухвали суду була направлена позивачу у його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
В ухвалі позивачу було надано строк на усунення недоліків даної позовної заяви, а також було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Проте, вказані в ухвалі суду недоліки позивачем виправлені не у повному обсязі.
Зокрема, 12.08.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява від представника позивача Якименко Т.М. щодо виконання ухвали суду від 06.08.2025 про залишення позову без руху, до якої остання долучила копію платіжної інструкції про сплату судового збору у розмірі 302,80 грн та копію довіреності на ім'я Якименко Тетяни Миколаївни. У заяві додатково висловила свою позицію щодо вимог суду про необхідність підтвердження факту перебування визначеної у довіреності особи у трудових відносинах з юридичною особою та вважала достатнім подання копії довіреності, фактично не погодившись з вимогою про необхідність підтвердження перебування довіреної особи у трудових відносинах з юридичною особою, якою є Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль».
З огляду на вказане, суд доходить переконання, що позивачем не виконані повністю вимоги ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.08.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Щодо доводів представника позивача про достатність подання до позовної заяви на підтвердження права підпису, засвідченої копії довіреності без належного підтвердження уповноваження такої особи на дії представництва (самопредставництва) юридичної, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Стаття 59 Конституції України регламентує, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Допуск уповноважених осіб юридичної особи, органів державної влади чи місцевого самоврядування до участі у справі та вчинення ними процесуальних дій у порядку самопредставництва можливі у разі визначення права діяти від імені зазначених суб'єктів у відповідному документі, що визначає правовий статус таких уповноважених осіб (закон, положення про орган, структурний підрозділ, трудовий договір (контракт), посадова інструкція тощо), зокрема у довіреності, виданій на ім'я працівника, який перебуває з юридичною особою у трудових або службових відносинах. Урегулював питання представництва підпункт 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, де вказано, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, а у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. А частина третя статті 58 ЦПК України у редакції Закону № 390-IX урегулювала питання самопредставництва юридичних осіб.
За змістом частини третьої статті 58 та статті 62 ЦПК України працівник юридичної особи, який перебуває з нею у трудових відносинах, у немалозначних справах може діяти на підставі довіреності. Подання документів, що підтверджують факт перебування визначеної у довіреності особи у трудових відносинах з юридичною особою, та самої довіреності є необхідним і достатнім для підтвердження повноважень діяти від імені юридичної особи за правилами самопредставництва.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Цей Закон розмежував поняття самопредставництва та власне представництва інтересів юридичної особи у суді.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України у відповідній редакції). Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, яка діяла з 15 грудня 2017 року до 28 грудня 2019 року включно).
29 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 390-IX, згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції:
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, чинній із 29 грудня 2019 року).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Позивач звернувся до суду у 31.07.2025, тобто після набрання чинності Законом № 390-ІХ. Представник позивача Новгородова Т.М., яка підписала позовну заяву від імені позивача ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», вважала, що позивач через неї здійснює самопредставництво, а відповідні повноваження підтверджує видана за підписом голови правління довіреність.
На підтвердження своїх повноважень представник надала суду Виписку є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і довіреність голови правління ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» Мирошниченка Д.М., який діє на підставі Статуту, про уповноваження начальника відділу юридичного забезпечення ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» Новгородову Тамілу Миколаївну представляти інтереси ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» в загальних та спеціалізованих судах України усіх інстанцій з усіма правами,наданими законному позивачу, відповідачу, третій особі з правом підпису позовних заяв, заяв про видачу судових наказів, клопотань та звернень тощо.
Проте, матеріали справи не містять жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у підписанта повноважень діяти від імені позивача, або наявність у підписанта позовної заяви права на заняття адвокатською діяльністю і матеріали справи таких підтверджень не містять, приходжу до висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, тому підлягає поверненню особі, яка її подала.
Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ураховуючи, що вимоги ухвали суду від 06.08.2025 не виконані в повному обсязі, відповідно, позовна заява підлягає поверненню в порядку ч. 3 ст. 185 ЦПК України, як неподана.
Керуючись статтями 58, 175, 185, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Вважати неподаною та повернути позивачеві позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Додатково роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена 14.08.2025.
Суддя: К.М. Скоринчук