Справа № 487/3317/25
Провадження № 1-кс/487/3692/25
13 серпня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025152030000620 від 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 ,-
Старший слідчий СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025152030000620 від 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 днів з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ризики, які були враховані судом при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, не відпали та фактично залишились. Настання вищезазначених ризиків, може призвести до уникнення ОСОБА_6 кримінальної відповідальності, враховуючи дані про особу підозрюваного, підстав для зміни запобіжного заходу та застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки жоден з них ніяким чином не перешкодять підозрюваному переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також не забезпечать виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків та його належну поведінку під час досудового розслідування. Інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування та в суді, не гарантують запобігання наявним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання слідчого та просили продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, посилаючись на те, що суду надані докази, які спростовуют повідомлення про підозру ОСОБА_6 . Родичі потерпілої не повідомляли про вчинення злочину відносно неї та немає прямого підтвердження слів потерпілої. Ризики, зазначені у клопотанні слідчого, необґрунтовані, оскільки потерпіла вже надала показання, проживає в іншому місті, що унеможливлює вплив на неї з боку підозрюваного. Події, зазначені в повідомленні про підозру, не мали місце, не підтверджені доказами та ґрунтуються лише на показаннях потерпілої, яка вживає наркотичні засоби, тоді як ОСОБА_6 навпаки перешкоджав потерпілій у їх вживанні, допомагав родині потерпілої. Підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання та роботи, є людиною похилого віку.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно з ч.5 зазначеної норми, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 ст. 199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Судом встановлено, що СВ Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025152030000620 від 13.05.2025 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 04.04.2023 по 05.04.2023 року, більш точної дати та часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у гостях у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено.
Перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, 04.04.2025 після 23:00, більш точного часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру відносно малолітньої ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний сексуальний умисел, ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що малолітня потерпіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла 14 років, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, оголив свій статевий орган, який був у ерегованому стані, та вчинив дії сексуального характеру у вигляді проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_8 , тобто умисно вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням власних геніталій щодо ОСОБА_8 , яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
14.05.2025 ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні злочину та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло потерпілої з використанням геніталій, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.07.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2025 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 14.08.2025 включно.
Слідчий суддя в ході розгляду даного клопотання дійшов висновку, що прокурорами доведено існування обставин, зазначених у ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Так, в матеріалах клопотання наявні докази, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , це, зокрема, дані протоколу від 13.05.2025 прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 ; протоколів допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколів пред'явлення ОСОБА_6 потерпілій та свідкам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 для впізнання за фотознімками; протоколів допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 13.05.2025, 23.05.2025; протоколу огляду мобільного телефону, який вилучено 13.05.2025 під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 ; протоколу обшуку від 28.06.2025, відомості до наданої інформації від операторів ПрАТ «Водафон», ТОВ «Лайфсел» та ПрАТ «Київстар»; акту прийняття-передачі тимчасово затриманого транспортного засобу для зберігання від 29.07.2025; стенограми аудіо записів судових засідань - допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ; висновку спеціаліста від 14.07.2025; висновку судово-психіатричного експерта №188 від 27.06.2025.
При цьому, на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
З урахуванням змісту та обсягу підозри ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, який карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, може ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Слідчий суддя бере до уваги, що потерпілою у кримінальному провадженні є малолітня особа, яка належить до вразливої категорії, при цьому потерпіла опинилась у складних життєвих обставинах через смерть матері. Серед свідків кримінального правопорушення також є особи, з якими знайомий підозрюваний ОСОБА_6 та обізнаний про їх життєві обставини, а тому він може шляхом психологічного впливу змусити останніх відмовитися від наданих показань або надавати необхідні йому свідчення. Також слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на потерпілу і свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім того, враховуючи характер кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 152 КК України, підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом також враховано наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, зокрема, вік та стан здоров'я підозрюваного, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, утриманців не має, проживає один в АДРЕСА_2 , зареєстрований в с. Веселий поділ Новобузького району Миколаївської області, працює водієм у підприємстві «Транслогістік» (м. Одеса), раніше не судимий.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою спливає 14.08.2025, проте завершити досудове розслідування до вказаної дати неможливо, оскільки необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до п'яти місяців, до 14.10.2025.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, оскільки встановлено продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотання слідчого підлягає задоволенню, а строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою слід продовжити на 60 днів до 11 жовтня 2025 року включно. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 183, 177, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 11 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 14.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1