14.08.25
Справа №635/3060/25
Провадження № 2/635/3928/2025
14 серпня 2025 року смт.Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Назаренко О.В.
за участю секретаря судового засідання Літінської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Піскового Ярослава Володимировича звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 16 березня 2011 року Глибоцькою сільською радою Харківського району, Харківської області, актовий запис № 04.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що шлюб між сторонами зареєстрорвано 16 березня 2011 року Глибоцькою сільською радою Харківського району, Харківської області, актовий запис № 04. Від спільного шлюбу подружжя має спільну дочку: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір про майно у подружжя, на момент розірвання шлюбу, відсутній. Сторони проживають окремо, не спілкуються та не підтримують зв'язок, через що їхні шлюбно-сімейні відносини є фактично припиненими. Причиною розірвання шлюбу є також те, що позивач та відповідач мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, відсутнє взаєморозуміння та взаємоповага. Сторони різні люди за характерами та світосприйняттям. Позивач вважає, що їхній з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, у
зв'язку з чим остання наполягає на його розірванні. Після реєстрації розірвання шлюбу позивач просить залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без руху. Встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
В зазначений строк недоліки усунуті.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Позивач у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої просить слухати справу у відсутність позивача та її представника, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомила. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, яка належно повідомлялася про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Статтею 24 СК України також визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Доведено, що любов, повага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємодопомога, спільні життєві інтереси між сторонами відсутні, разом не проживають, спільне господарство не ведуть, позивач миритися не бажає, що унеможливлює спільне життя подружжя та збереження шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам сторін. Відповідачем не надано відзиву на позов із зазначенням заперечень та доказів на підтвердження можливості збереження сім'ї.
У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберегти шлюб.
У відповідності із положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, враховуючи, що сім'я існує формально, сімейно - шлюбні відносини припинені, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне.
Представник позивача зазначив в позові бажання позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 13,141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 березня 2011 року Глибоцькою сільською радою Харківського району, Харківської області, актовий запис № 04 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Пісковий Ярослав Володимирович, РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Назаренко