Справа № 191/3982/25
Провадження № 1-в/191/444/25
іменем України
14 серпня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» - ОСОБА_4 , засудженого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з приміщення Синельниківської ВК № 94 с. Шахтне клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від покарання, -
До суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від покарання.
В судовому засіданні в обґрунтування своїх вимог, засуджений ОСОБА_5 зазначив, що з січня 2025 року відбуває покарання у Синельниківській ВК № 94 за вироком Слов"янського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2024 року. З першого дня відбування покарання працює, за період відбування призначеного покарання стягнень не має, має два заохочення за сумлінне стягнення до праці. У зв'язку з цим, просить суд звільнити його умовно - достроково від відбування призначеного покарання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14.06.2024 року.
Представник Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання засудженого. Також пояснив, що засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно, був одразу після прибуття в колонію працевлаштований, має два заохочення, стягнень не має, постійно залучається до робіт з благоустрою відділення. На засіданні комісії 27.06.2025 року ОСОБА_5 було відмовлено у застосування до нього умовно-дострокового звільнення, оскільки на час засідання комісії засуджений мав лише одне заохочення. Станом на сьогодні у ОСОБА_4 за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці два заохочення, стягнень немає, виконавчих листів не має.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого, оскільки останній не довів своє виправлення, також прокурор зауважив, що до засудженого ОСОБА_5 згідно з наданими відомостями 16.07.2004 року було раніше застосовано умовно-дострокове звільнення, під час відбування покарання у виді 7 років позбавлення волі, призначеного вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.03.2000 року, тому не є можливим застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Слов'янського міськрайонного суду від 14.06.2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 16.07.2024 року.
Згідно з довідкою з особової справи №11-В-25 засуджений ОСОБА_5 з 11.01.2025 року відбуває покарання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», початок строку 25.12.2024 року, кінець строку 25.12.2025 року. Зазначено, що відносно ОСОБА_5 з 25.03.2025 року підлягають застосуванню положення ст. 101 КВК України щодо змін умов тримання по відбуттю частини строку покарання. Матеріали розглянуті комісією установи 25.03.205 року - відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення. Зазначено, що відносно ОСОБА_5 з 25.04.2025 року підлягають застосуванню положення ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким по відбуттю 1/3 частини строку покарання. Матеріали розглянуті комісією установи 29.04.2025 року - відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення. Зазначено, що відносно ОСОБА_5 з 25.06.2025 року підлягають застосуванню положення ст.81 КК України по відбуттю 1/2 строку. Матеріали розглянуті комісією установи 27.06.2025 року - відмовлено, як особі, що не довела своє виправлення.
Невідбута частина строку покарання станом на 14.08.2025 року становить 4 місяці 11 днів.
Засуджений характеризується позитивно, працевлаштований на виробництві установи дільниця з виготовлення МПП, має два заохочення, стягнень не має, протягом останніх півроку порушень не вчиняв; режим тримання не порушує; бажає змінити своє життя, про те це бажання має поодинокий та несистемний характер; стверджує, що має бажання брати участь у програмах/заходах, але за поведінкою особи чи з інших джерел інформації зрозуміло, що це не відповідає дійсності або відвідуючи заходи програми особа не бере активної участі в діяльності групи/відвідує несистемно; усвідомлює, що саме потребує змін, але при цього нічого не робить; має позитивні плани на майбутнє, але не розуміє яким чином їх втілити. Відповідно до оцінки ризику вчинення повторного правопорушення, ризик оцінюється як низький; ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
З довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_5 вбачається, що останній стягнень не має. За період з 15.04.2025 року по 15.07.2025 року має два заохочення у виді подяки за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці.
Так, ст.6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Суд зауважує, що засудженому ОСОБА_5 на засіданні адміністративної комісії установи 27.06.2025 року було відмовлено у застосуванні положень ст. 81 КК України, як було встановлено в судовому засідання причиною такою відмови було наявність лише одного заохочення. Станом на сьогодні ОСОБА_5 має два заохочення у виді подяки, які застосовані до нього перше - 15.04.2025 року, друге - 15.07.2025 року, вже після розгляду адміністративною комісією питання про можливість застосування до нього ст. 81 КК України.
В судовому засідання представник Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» зазначив, що ОСОБА_5 своєю поведінкою під час відбування покарання довів, що став на шлях виправлення, з першого дня відбування покарання працює, крім того неодноразово залучався до заходів з благоустрою території відділення, має заохочення, стягнень не має.
Отже наведені відомості про особу ОСОБА_5 дають підстав для обґрунтованого висновку про досягнення його виправлення до повного відбуття покарання.
Щодо посилання прокурора на неможливість застосування до засудженого положень ст. 81 КК України, оскільки раніше 16.07.2004 року до нього було вже застосовано умовно-дострокове звільнення за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.03.2000 року, суд оцінює їх критично та зазначає, що судимість ОСОБА_5 за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.03.2000 року є погашеною відповідно до положень ст. ст. 89 ,90 КК України. До кримінальної відповідальності у період умовно-дострокового звільнення, застосованого до нього 16.07.2004 рок , ОСОБА_5 не притягувався.
Суд зауважує, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень. На думку суду, засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою довів виправлення, його характеристика є позитивною, за час відбування покарання має два заохочення за сумлінну поведінку та належне ставлення до праці, стягнень не має, працює, матеріали особової справи у своїй сукупності свідчать про його стабільну поведінку протягом всього періоду відбування покарання, а тому є достатні підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від покарання, задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі на не відбутий строк 4 (чотири) місяці 11 днів.
Копію ухвали направити прокурору, засудженому ОСОБА_5 для відома, в Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення, а засудженим в той же час та в тому ж порядку з моменту вручення йому даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1