Справа № 185/9082/25
Провадження № 1-кс/185/678/25
14 серпня 2025 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -
Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 14 серпня 2025 року, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без встановлення застави.
Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, 12.08.2025, о 12:30 год., ОСОБА_6 , з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи в умовах воєнного стану, прибув до Аптеки «Фіто аптека», яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд. 547. Далі, ОСОБА_6 , тримаючи пляшку горілки в руках, почав словесний конфлікт з продавцем - ОСОБА_7 та іншими особами, які знаходилися в приміщені вказаної аптеки з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у ході якого почав погрожувати застосуванням пістолета та погрозами вбивства, що сприймалися ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , як реальні та дійсні, які безпосередньо загрожують їх життю та здоров'ю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 зайшов до другої кімнати аптеки, облив горілкою присутніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розбив пляшку горілки об підлогу, після чого, незаконно заволодівши ноутбуком торгівельної марки «ASUS», який знаходився на прилавку аптеки, попрямував із ним на вихід з приміщення. На спроби ОСОБА_7 зупинити його, ОСОБА_6 відштовхнув жінку, після чого, утримуючи незаконно отримане майно з місця події зник.
Тим самим, ОСОБА_6 здійснив напад на потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_7 , а саме - ноутбуком торгівельної марки «ASUS», поєднаний з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих.
Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, в умовах воєнного стану.
12 серпня 2025 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12025041370001388 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
13 серпня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, в умовах воєнного стану.
На думку слідчого, що погоджено прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв'язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне провадження. Крім того, слідчий вважає, що існує ризик незаконного впливу на потерпілих, оскільки останньому відомі їхні данні.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив звільнити його в залі суду.
Захисник адвокат ОСОБА_5 , просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 12025041370001388 від 12 серпня 2025 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 12 серпня 2025 року о 14:00 год. працівниками поліції, тому згідно ст. 209 КПК України момент затримання вважається о 14:00 год. 12 серпня 2025 року.
13 серпня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
14 серпня 2025 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог закону, відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_6 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.
Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від слідства, незаконного впливу на потерпілих у даному кримінальному провадженні так і можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не застосовує можливість внесення застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із погрозою застосування насильства.
Також слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне.
Під час розгляду клопотань слідчий суддя зобов'язаний забезпечити дотримання прав та свобод учасників кримінального провадження.
За ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
За ч. 7 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Положеннями статті 206 КПК України передбачені обов'язки щодо захисту прав людини слідчим суддею, однак, частина 6 статті 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи поведінку підозрюваного під час розгляду клопотання вважаю за необхідне зобов'язати СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області забезпечити огляд ОСОБА_6 лікарем - психіатром на предмет наявності психічного розладу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України -
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 14.00 год. 12 серпня 2025 року до 14.00 год. 10 жовтня 2025 року.
Доручити СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області проведення огляду ОСОБА_6 лікарем - психіатром на предмет наявності психічного розладу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Cлідчий суддя: ОСОБА_1