Справа № 183/2719/20
№ 1-кс/183/1357/25
05 серпня 2025 року м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42020041500000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
До слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищезазначене клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 року по справі №183/2719/20 провадження 1-кс/183/808/20.
Клопотання мотивовано тим, що 27 травня 2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме накласти арешт на вилучене майно під час проведення обшуку 22 травня 2020 року квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на карткові рахунки: банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 , з наявними на ньому грошовими коштами; банку «Busieness інКУБатор» № 5169330516534465, який зареєстрований за ФОП ОСОБА_6 , банку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 ; банку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_4 ; банку «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 ; банку «А-Банк» № НОМЕР_5 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_4 ; банку «Raiffeisen bank Aval» № НОМЕР_6 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 ; банку «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_7 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_4 ; банку «Monobank» № НОМЕР_8 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_7 ; банку «Monobank» № НОМЕР_9 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 ; банку «Monobank» № НОМЕР_10 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 ; банку «ПриватБанк» № НОМЕР_11 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 ; банку «ПриватБанк» № НОМЕР_12 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 174 КПК, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
27 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області накладено арешт у кримінальному провадження за №42020041500000012, внесеного до ЄРДР 05 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов'язковими для всіх судів України.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 наведено висновок з питань застосування норм права, згідно з яким:
- якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року;
- підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року)
- на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження;
- таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
При цьому, на момент ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року діяли норми ст. 132 КПК України, які передбачали загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не передбачали припинення дії заходів забезпечення кримінального провадження зі закриттям кримінального провадження.
Верховним судом у справі № 554/2506/22 враховано, що:
- порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України;
- чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Відтак, приймаючи до уваги зміни в законодавстві, які сталися після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 та які урегулювали на законодавчому рівні питання, пов'язані з особливостями припинення дії заходів забезпечення кримінального провадження (в тому числі й арешту майна), слідчий суддя вважає клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.
Також слідчий суддя враховує й те, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України).
З урахуванням вищенаведеного та враховуючи ту обставину, що кримінальне провадження №42020041500000012 розглянуто судом по суті (винесено вирок Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 29 травня 2023 по справі 183/6582/21, провадження 1-кп/183/549/23), тому з цього моменту всі питання, пов'язані з виконанням цього вироку, або не вирішені судом під час ухвалення вироку, повинні розглядатися судом (в тому числі і скасування арешту майна), а не слідчим суддею.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне подане слідчому судді клопотання залишити без задоволення, що в свою чергу не позбавляє заявника на звернення про скасування арешту майна в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42020041500000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1