Справа №932/4917/25
Провадження №2/932/1908/25
(заочне)
24 липня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі: головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Основні процесуальні рішення та дії.
29.04.2025 позивач звернувся до суду із позовом у якому просить визначити їй додатковий строк у 4 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 22.05.2025 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 19.06.2025 закрито підготовче провадження.
Ухвалою суд від 24.07.2025 постановлено про заочний розгляд справи
Узагальнені доводи позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивач ОСОБА_2 , який проживав в м. Дружківці Краматорського району Донецької області.
Після його смерті відрилася спадщина на земельну ділянку.
Позивач звернулася до нотаріуса, який листом від 14.04.2025 повідомив про пропуск нею строку для прийняття спадщини.
Причинами пропуску такого строку позивач вказує такі дві обставини: з 2015 року по 2017 рік позивачка вимушено покинула місце свого проживання у м. Дружківці Краматорського району Донецької області через воєнні дії; позивачу не було відомо про той факт, що її батько ОСОБА_3 не прийняв спадщину після ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач не з'явився, представник просив розглядати справу за відсутності позивача, проте заочного розгляду справи не заперечував.
Узагальнені доводи відповідача.
Відповідач проігнорував судовий розгляд.
Обставини, встановлені судом.
Згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 вбачається, що її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_4 вбачається, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Вказані особи також є батьками ОСОБА_2 , що підтверджується його свідоцтвом про народження.
Як вбачається із свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківці.
Державним актом на право власності на земельну ділянку від 13.02.2009 підтверджується належність ОСОБА_2 земельної ділянки.
Листом приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Гнатенко В.Л. від 14.04.2025 позивачу повідомлено про пропуск нею строку на прийняття спадщини після ОСОБА_2 .
Місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано у м. Дружківка (інших зареєстрованих разом із ним не було), позивача у м. Краматорську.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.
Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.
Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до ст.1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Згідно ч.1 ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно приписів ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, чинній на 03.11.2016), у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р.
Ані м. Дружківка ані м. Краматорськ до вказаного переліку ніколи не вносились.
Як визначено Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у редакції станом на 03.11.2016, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі (п.3.3). Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса (п.3.4). Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (п.3.5).
Відповідно до ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1). Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ч.2).
У відповідності до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 17 липня 2015 року у справі №760/7114/23, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, тимчасова непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, тимчасові несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22.
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі №650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі №754/3327/22).
У відповідності до приписів статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі №347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.
Висновки суду.
1. Щодо антитерористичної операції.
На день відкриття спадщини та протягом дев'яти місяців після цього міста Дружківка та Краматорськ не вносилися до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Відтак там працювали нотаріуси та було можливим заведення спадкової справи.
Окрім того позивачка, перебуваючи у будь-якій точці України чи навіть за її межами мала можливість звернутися до будь якого нотаріуса чи посольства для посвідчення підпису на заяві про прийняття спадщини та скерувати її за місцем відкриття спадщини за допомогою ДППЗ «Укрпошта».
Більше того Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, з метою недопущення порушення строків для прийняття спадщини, передбачав навіть можливість надіслання заяви про прийняття спадщини, підпис на якій не посвідчено та надавав можливість звернутися до нотаріуса в подальшому.
При цьому позивачем не наведено мотивування неможливості вчинити описані дії, а доводи про те, що вона була відсутня у місті свого проживання з 2015 по 2017 роки само по собі не свідчить про неможливість вчинення описаних вище дій, та ще й залишилася недоведеною.
2. Щодо необізнаності про факт неприйняття спадщини батьком позивача.
У за цитованій вище постанові Верховного Суду міститься правовий висновок про те, що не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину.
Строк для прийняття спадщини для позивача, яка може бути визначена спадкоємцем п'ятої черги, слід відраховувати через спливу шести місяців від дня відкриття спадщини та остання мала три місяці для того щоб з'ясувати чи прийняв спадщину спадкоємець третьої черги.
Більше того позивач мала право подати заяву про прийняття спадщини незалежно від прийняття такої спадщини іншими спадкоємцями.
3. Від дня відкриття спадщини та до звернення позивача в суд минуло більше 8 років.
Звернення до суду у 2025 році не обумовлено будь якою подією, зміною обставин чи будь чим об'єктивним для позивача.
З огляду на наведене очевидним вбачається висновок про відсутність об'єктивних, незалежних від волі позивача обставин, які б перешкоджали їй прийняти спадщину у встановлений законом строк.
Розподіл судових витрат.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.
На підставі наведеного суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В.І. Цитульський