13 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1119/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 (Плахов О. В. - головуючий, судді: Тихий П. В., Шутенко І. А.) у справі
за позовом керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради
до: (1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23", (3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФ-ГРУП Х",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторії Сергіївни, (2) приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішень приватних нотаріусів та зобов'язання вчинити дії.
Узагальнений зміст позовних вимог і обґрунтувань позову
1. У березні 2023 року керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Позивач, Місто) звернувся у Господарський суд Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" (далі - Відповідач-1, ТОВ "ДАК-БУД") і Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-БУД 23" (далі - Відповідач-2, ТОВ "УКР-БУД 23"), у якому просив:
(1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.01.2023, укладений між ТОВ "ДАК-БУД" і ТОВ "УКР-БУД 23", посвідчений приватним нотаріусом Луценко В. С. і зареєстрований в реєстрі за № 133 (далі - Договір № 133);
(2) скасувати рішення приватного нотаріуса Луценко В. С. індексний номер рішення: 66154532 від 20.01.2023, яким внесено запис щодо реєстрації права власності ТОВ "УКР-БУД 23" на об'єкт нерухомого майна 2459327763120 з одночасним припиненням права власності;
(3) скасувати рішення нотаріуса Луценко В. С. індексний номер рішення: 66154215 від 20.01.2023, яким внесено запис щодо реєстрації права власності ТОВ "УКР-БУД 23" на об'єкт нерухомого майна 2455781663120 з одночасним припиненням права власності.
2. 01.07.2024 Прокурор подав до місцевого господарського суду заяву про зміну предмету позову, згідно з якою доповнив вже заявлені вимоги новими і просив також:
(4) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 03.07.2023, укладений між ТОВ "УКР-БУД 23" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФ-ГРУП Х" (далі - Відповідач-3, ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х"), посвідчений приватним нотаріусом Бакумовою А. В. і зареєстрований в реєстрі за № 700 (далі - Договір № 700);
(5) скасувати рішення приватного нотаріуса Бакумової А. В. індексний номер рішення: 68282674 від 03.07.2023, яким внесено запис щодо реєстрації права власності ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" на об'єкт нерухомого майна 2459327763120 з одночасним припиненням права власності;
(6) скасувати рішення приватного нотаріуса Бакумової А. В. індексний номер рішення: 68283277 від 03.07.2023, яким внесено запис щодо реєстрації права власності ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" на об'єкт нерухомого майна 2455781663120 з одночасним припиненням права власності;
(7) зобов'язати ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" повернути, а ТОВ "ДАК-БУД" прийняти нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. "А'-1", площею 121,6 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова (колишній Московський), 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2459327763120);
(8) зобов'язати ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" повернути, а ТОВ "ДАК-БУД" прийняти нежитлову будівлю літ. "А-1", площею 1693,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова (колишній Московський), 20 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2455781663120)".
3. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор стверджував про те, що оспорювані ним Договори № 133 і № 700 є фраудаторними правочинами, тобто такими, що вчинені на шкоду кредитору, яким у спірних правовідносинах є Місто.
4. Прокурор пояснював, що у листопаді 2022 року Господарський суду Харківської області ухвалив рішення у справі № 922/586/22, яким присудив до стягнення з ТОВ "ДАК-БУД" на користь Міста 6 392 910, 92 грн безпідставно збережених коштів - несплаченої орендної плати за користування комунальною землею.
5. Добровільно вказану суму ТОВ "ДАК-БУД" не сплатило та більше того, вже у січні 2023 року уклало з ТОВ "УКР-БУД 23" Договір № 133, згідно з яким продало останньому всю свою нерухомість.
6. В свою чергу в ході здійснення відкритого у лютому 2023 року виконавчого провадження по стягненню з Відповідача-1 присуджених коштів з'ясувалося, що наразі у боржника відсутнє будь-яке майно чи кошти, на яке можна здійснити стягнення.
7. Таким чином, після ухвалення рішення суду у справі № 922/586/22 про стягнення з ТОВ "ДАК-БУД" грошових коштів, це товариство на підставі Договору № 133 продало все своє майно, на яке можна було б звернути стягнення, чим унеможливило виконання обов'язкового судового рішення, відтак свідомо діяло на шкоду кредитору, що очевидно свідчить про фраудаторну природу вказаного правочину.
8. Більше того, вже під час розгляду цієї справи, на підставі Договору № 700 ТОВ "УКР-БУД 23" перепродало придбану у ТОВ "ДАК-БУД" нерухомість на користь ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х". При цьому, цей продаж відбувся в період оскарження постанови апеляційного господарського суду про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірного майна і яка в подальшому була скасована Верховним Судом, в той час як ухвала місцевого суду про забезпечення позову залишена в силі.
9. Звідси Договір № 700 так само вчинено сторонами виключно на шкоду Місту, задля уникнення виконання ТОВ "ДАК-БУД" (як боржником) свого обов'язку перед кредитором.
10. Враховуючи наведене, Прокурор наполягав на необхідності захисту інтересів держави в особі Позивача, шляхом повернення сторін спірних правовідносин у стан, який вони мали до укладення оспорюваних фраудаторних правочинів.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
11. Господарський суд Харківської області рішенням від 20.02.2025 відмовив у задоволенні позову.
12. Ухвалюючи рішення, місцевий суд погодився з тим, що оспорювані правочини дійсно вчинені в період, коли тривало провадження у даній справі та після набрання законної сили рішенням про стягнення з ТОВ "ДАК-БУД" безпідставно збережених коштів, однак вказав, що на його думку, самі по собі ці обставини не свідчать про фраудаторність вчинених Договорів № 133 і № 700, оскільки ніяких прямих заборон для їх укладення не було, а докази, які свідчили б про укладення цих правочинів на шкоду кредитору у матеріалах цієї справи відсутні.
13. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 07.05.2025, якою скасував рішення господарського суду першої інстанції та прийняв нове, яким позов Прокурора повністю задовольнив.
14. На відміну від місцевого господарського суду, господарський суд апеляційної інстанції погодився з доводами Прокурора про те, що як Договір № 133, так і Договір № 700 укладені на шкоду Місту, оскільки очевидною метою їх укладення є ухилення від сплати на користь Позивача грошових коштів, які стягнені за судовим рішенням в іншій справі.
15. Підтвердженням такого висновку суд визначив, зокрема хронологічну послідовність укладених правочинів (один укладено одразу після набрання законної сили судовим рішенням про стягнення заборгованості, інший - одразу після зняття арешту з нерухомого майна і до закінчення оскарження процедури скасування такого арешту), суттєво занижену вартість відчуження нерухомості, відсутність доказів перерахування коштів за продану нерухомість на користь кредитора та відсутність й будь-якого наміру боржника перераховувати вказані кошти в рахунок погашення своєї заборгованості.
Касаційна скарга
16. Не погодившись із постановою апеляційного суду, ТОВ "ДАК-БУД" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
18. В обґрунтування наявності зазначених підстав касаційного оскарження зазначає, що:
- апеляційний суд застосував приписи статей 3, 13, 228, 234 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 317/3272/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18, від 24.02.20221 у справі № 757/33392/16, від 14.12.2022 у справі № 372/437/20 (щодо правової природи та кваліфікації правочинів як фраудаторних);
- апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" про зупинення апеляційного провадження у цій справі до закінчення перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі № 922/586/22 за апеляційною скаргою Відповідача-3.
19. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник узагальнено повторює висновки місцевого господарського суду у цій справі щодо недоведеності Прокурором обставин, необхідних для кваліфікації оспорюваних Договорів № 133 і № 700 як фраудаторних.
20. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про те, що рішення господарського суду у справі № 922/586/22 про стягнення з ТОВ "ДАК-БУД" на користь Міста безпідставно збережених коштів орендної плати наразі оскаржено ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" (як незалученою особою) до апеляційного господарського суду, а тому в порядку пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України господарський суд апеляційної інстанції був зобов'язаний зупинити апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження у справі № 922/586/22, однак цього неправомірно не зробив.
Узагальнені доводи інших учасників справи
21. Доводи Прокурора, наведені ним у відзиві на касаційну скаргу (названий "письмові пояснення") Верховний Суд не розглядає, оскільки подано його з пропуском встановленого судом строку на подання таких заяв.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції в контексті фактичних обставин справи
22. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора ОГП (Шапка І. М.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
24. Як слідує із встановлених обставин цієї справи 04.03.2009 Місто і ТОВ "ДАК-БУД" уклали договір оренди землі № 940967100023.
25. Після обумовленого сторонами строку користування комунальною земельної ділянкою право оренди ТОВ "ДАК-БУД" було припинено на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 17.10.2019 № 409/19.
26. 09.02.2022 прокурор подав до Господарського суду Харківської області позовну заяву в інтересах держави в особі Міста до ТОВ "ДАК-БУД", в якій просив стягнути з останнього безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 6 392 910, 92 грн за період з 01.10.2020 по 31.01.2022.
27. Господарський суд Харківської області рішенням від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 позов задовольнив повністю і стягнув з ТОВ "ДАК-БУД" на користь Міста безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 6 392 910, 92 грн та судовий збір на користь прокуратури.
28. 14.12.2022 зазначене рішення господарського суду першої інстанції набрало законної сили, а 27.12.2022 на його виконання були видані відповідні накази.
29. 08.02.2023 Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі № 922/586/22 від 27.12.2022 про стягнення з ТОВ ДАК-БУД" на користь Міста безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 6 392 910, 92 грн (ВП № 70980146).
30. 20.02.2023 Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу у справі № 922/586/22 від 27.12.2022 про стягнення з ТОВ ДАК-БУД" на користь Харківської обласної прокуратури 95 893, 66 грн витрат зі сплати судового збору (ВП № 71086448).
31. В ході здійснення виконавчого провадження виявилося, що будь-яке нерухоме майно, грошові кошти чи транспортні засоби, на які може бути звернуто стягнення у ТОВ "ДАК-БУД" відсутні.
32. Але поряд з цим, суди встановили також, що 20.01.2023 ТОВ "ДАК-БУД" (далі - продавець) та ТОВ "УКР-БУД 23" (далі - покупець) уклали Договір № 133, відповідно до умов якого, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. "А'-1", площею 121,6 кв.м, що розташовані за адресою: місто Харків, просп. Героїв Харкова, будинок 20 (двадцять) та нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 1693,1 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, просп. Героїв Харкова, будинок 20 (двадцять) (далі - "нежитлові приміщення та будівля") та сплачує за них оговорену грошову суму (пункт 1 договору).
33. Згідно ж з пунктом 3 Договору № 133, нерухомість була продана за 3 803 218, 96 грн, які покупець зобов'язався сплатити на рахунок продавця в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" протягом одного місця, тобто до 18.02.2023.
34. 20.01.2023 ТОВ "ДАК-БУД" і ТОВ "УКР-БУД 23" на виконання умов Договору № 133 склали акт приймання-передачі нежитлових приміщень.
35. Згідно з платіжною інструкцією № 4 від 01.02.2023 за Договором № 133 ТОВ "УКР-БУД 12" перерахувало ТОВ "ДАК-БУД" 3 803 218, 96 грн.
36. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.02.2023 № 322089949, 20.01.2023 приватним нотаріусом Луценко В. С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66154532 від 20.01.2023 було внесені відомості щодо права власності на нежитлові приміщення, а на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66154215 від 20.01.2023 були внесені відомості щодо права власності на нежитлову будівлю за ТОВ "УКР-БУД 23" на підставі Договору № 133.
37. З викладеного слідує, що ТОВ "ДАК-БУД" після набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 не було самостійно виконано рішення суду про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 6 392 910, 92 грн, а натомість було відчужено все наявне в нього нерухоме майно на користь ТОВ "УКР-БУД 23" на підставі Договору № 133, що фактично, за відсутності будь-яких активів у ТОВ "ДАК-БУД" унеможливило примусове виконання рішення суду у справі № 922/586/22.
38. За вказаним фактом Харківською окружною прокуратурою було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222050000018 від 07.02.2023 за частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, досудове розслідування в якому ще триває.
39. При цьому, згідно з матеріалами вказаного кримінального провадження ТОВ "УКР-БУД 23" дійсно перерахувало на рахунок ТОВ "ДАК-БУД" 3 803 218, 96 грн, однак вже протягом 18 хвилин грошові кошти в сумі 3 800 800, 74 грн з рахунку ТОВ "ДАК-БУД" були перераховані на рахунки ТОВ "СТІММІ" та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ "ІПРІС", які є пов'язаними з ТОВ "ДАК-БУД" особами.
40. Так, ТОВ "СТІММІ" є засновником ТОВ "ДАК-БУД", а кінцевим бенефіціарним власником обох товариств є ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 була засновником та бенефіціаром ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ІПРІС"".
41. Звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі, Прокурор стверджував про те, що Договір № 133 очевидно є фраудаторним правочином, адже укладений на шкоду Місту і спрямований на унеможливлення виконання судового рішення у справі № 922/586/22. За таких обставин та обґрунтувань Прокурор просив визнати недійсним вказаний правочин, а також скасувати рішення приватного нотаріуса вчинені на його реалізацію.
42. При цьому, одночасно з поданням позовної заяви Прокурор подав до Господарського суду Харківської області й заяву про забезпечення позову, в якій просив - накласти арешт на відчужене Відповідачем-1 нерухоме майно та заборонити Відповідачу-2 та іншим особам вчиняти дії з набуття, зміни або припинення речових прав на перелічені приміщення до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
43. Господарський суд Харківської області ухвалою від 28.03.2023 задовольнив заяву Прокурора про забезпечення позову та вжив запропоновані забезпечувальні заходи.
44. На підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Перебоєвої Т. І. № 67033375 від 03.04.2023 було накладено обтяження у вигляді арешту на нежитлові приміщення, а на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк О. М. № 67035162 від 03.04.2023 було накладено обтяження у вигляді арешту на нежитлову будівлю.
45. 15.05.2023 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про скасування ухвали місцевого господарського суду про забезпечення позову та про відмову у задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову.
46. На підставі рішення державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області Жбадинського О. М. № 68246374 від 29.06.2023 скасовано обтяження на нежитлові приміщення, а на підставі рішення цього ж реєстратора № 68246472 від 29.06.2023 скасовано обтяження на нежитлову будівлю.
47. В подальшому Верховний Суд постановою від 22.05.2024 скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2023, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у даній справі залишив в силі.
48. Внаслідок цього, на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої А. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 73639017 від 13.06.2024 знову накладено арешт на нежитлову будівлю, а на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 73637789 від 13.06.2024 накладено й арешт на нежитлові приміщення.
49. Проте, як встановили суди, 03.07.2023 (тобто на 4 день з моменту зняття обтяження у вигляді арешту) ТОВ "УКР-БУД 23" на підставі Договору № 700 відчужило придбані у ТОВ "ДАК-БУД" нерухомі об'єкти на користь ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х".
50. Так, відповідно до пункту 1.1. Договору № 700, продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення № 1-:-5 в літ. "А'-1", загальною площею 121,6 кв.м, що розташовані за адресою: місто Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 20 (двадцять) та нежитлову будівлю літ. "А-1" площею 1693,1 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 20 (двадцять), надалі - нерухоме майно, та сплачує за нього обумовлену грошову суму відповідно до цього договору.
51. Згідно з пунктом 3.1. Договору № 700, цей продаж було вчинено за домовленістю сторін на суму 3 803 220, 00 грн., які покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця зазначений у договорі протягом шістьох місяців з моменту підписання цього договору.
52. Пунктом 3.3. Договору № 700 визначено, що балансова вартість нежитлових приміщень № 1-:-5 в літ. "А'-1" загальною площею 121,6 кв.м, що розташовані за адресою: місто Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 20 становить 45 924, 78 грн без урахування ПДВ, згідно з довідкою про балансову вартість приміщення, наданої 30.06.2023 ТОВ "УКР-БУД 23".
53. Пунктом 3.4. Договору № 700 передбачено, що балансова вартість нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 1693,1 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 20, становить 3 757 294, 18 грн без урахування ПДВ, згідно з довідкою про балансову вартість приміщення, наданої 30.06.2023 ТОВ "УКР-БУД 23".
54. 03.07.2023 на підставі рішення приватного нотаріуса Бакумової А.В. № 68282674 від 03.07.2023 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" на нежитлові приміщення. Того ж дня на підставі рішення приватного нотаріуса Бакумової А.В. № 68283277 від 03.07.2023 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" на нежитлову будівлю.
55. З наведеного слідує, що ТОВ "УКР-БУД 23" одразу ж після зняття арешту на спірне майно, до закінчення перегляду постанови апеляційного суду від 15.15.2023 в касаційному порядку, достовірно знаючи про те, що в Господарському суді Харківської області слухається ця справа про визнання Договору № 133 недійсним, відчужило придбану у ТОВ "ДАК-БУД" нерухомість на користь ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х", а останнє зареєструвало право власності на неї за собою.
56. Поряд з цим, відповідно до наявних в матеріалах справи довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 20.02.2023, сформованих на офіційному сайті Фонду державного майна, оціночна вартість нежитлових приміщень складає 3 132 111, 47 грн, оціночна вартість нежитлової будівлі - 43 610 015, 91 грн.
57. Тобто загальна оціночна вартість відчуженого майна за Договорами № 133 і № 700 складає 46 742 127, 41 грн, що на 91% перевищує ту ціну, за яку було здійснено відповідний продаж нерухомого майна між Відповідачами.
58. Описані обставини зумовили подання 01.07.2024 Прокурором до Господарського суду Харківської області заяви про зміну предмету позову, в якій він доповнив первісні вимоги ще й вимогами про визнання недійсним Договору № 700, скасування рішень приватного нотаріуса, які вчинені на його реалізацію, а також зобов'язання Відповідача-3 повернути, а Відповідача-1 прийняти відчужені за Договорами № 133 і № 700 нерухомі об'єкти.
59. Як вже зазначалося, місцевий господарський суд з доводами Прокурора щодо фраудаторності оспорюваних правочинів не погодився, а тому у задоволенні позову відмовив. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку і позов Прокурора повністю задовольнив.
60. За встановлених обставин справи, перевіряючи правильність застосування і дотримання судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
61. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
62. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
63. Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
64. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права.
65. Сутність "зловживання правом" полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
66. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (див. правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 913/401/20).
67. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
68. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 927/531/18).
69. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (див. правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
70. У постанові Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 922/2878/17 виснувано, що "цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі- продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом".
71. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (на нього посилається скаржник у касаційній скарзі), позивач вправі звернутись до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України.
72. Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
73. За змістом частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
74. Відповідно до змісту статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
75. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
76. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
77. Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
78. Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 (на нього також посилається скаржник у касаційній скарзі), договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
79. Водночас та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства. Боржник не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (див. правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 619/82/19).
80. Фактичні обставини цієї справи свідчать про те, що ТОВ "ДАК-БУД" після набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2022 у справі № 922/586/22 не було самостійно виконано рішення суду про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 6 392 910, 92 грн, а натомість було відчужено все наявне в нього нерухоме майно на користь ТОВ "УКР-БУД 23" на підставі Договору № 133, що фактично, за відсутності будь-яких активів у ТОВ "ДАК-БУД" унеможливило примусове виконання рішення суду у справі № 922/586/22.
81. При цьому, ТОВ "УКР-БУД 23" дійсно перерахувало на рахунок ТОВ "ДАК-БУД" погоджену в Договорі № 133 суму продажу, однак вже протягом 18 хвилин майже всі ці кошти з рахунку ТОВ "ДАК-БУД" були перераховані на рахунки пов'язаних з ним осіб.
82. В подальшому, ТОВ "УКР-БУД 23" одразу ж після зняття арешту на спірне майно, до закінчення перегляду постанови апеляційного суду від 15.15.2023 в касаційному порядку, достовірно знаючи про те, що в Господарському суді Харківської області слухається ця справа про визнання Договору № 133 недійсним, відчужило придбану у ТОВ "ДАК-БУД" нерухомість на користь ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х".
83. При цьому, як встановлено, загальна оціночна вартість відчуженого майна за Договорами № 133 і № 700 складає 46 742 127, 41 грн, що на 91% перевищує ту ціну, за яку було здійснено відповідний продаж нерухомого майна між Відповідачами.
84. Враховуючи вказані обставини, наведені норми матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини та висновки Верховного Суду щодо їх правильного застосування, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду про те, що Договори № 133 і № 700 є такими, що укладені з метою унеможливлення примусового виконання рішення суду у справі № 922/586/22, вчинені Відповідачами на шкоду Позивачеві, відтак є фраудаторними правочинами, що правомірно визнані судом недійсними.
85. Жодної невідповідності між висновками апеляційного господарського суду у цій справі і висновками Верховного Суду у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі у даному випадку немає. Навпаки, зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції однозначно свідчить про врахування апеляційним судом релевантної практики суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема і тієї, яку цитує скаржник.
86. Доводи ТОВ "ДАК-БУД" наведеного висновку не спростовують, адже по суті зводяться лише до висловлення незгоди з прийнятою постановою апеляційного суду, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінку доказів та встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення додаткового апеляційного перегляду. Питань же права чи правозастосування подана касаційна скарга не містить.
87. За таких обставин і висновків, заявлена Відповідачем-1 підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України свого підтвердження в ході здійснення касаційного провадження у цій справі не знайшла.
88. Щодо ж іншої підстави касаційного оскарження, колегія суддів зазначає таке.
89. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
90. При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
91. Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
92. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
93. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
94. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
95. Так, зокрема положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
96. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
97. Звертаючись до власних правових висновків, викладених, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 та від 14.12.2022 у справі № 906/750/21 Верховний Суд нагадує, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.
98. За змістом наведеного пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
99. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
100. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
101. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою у цій справі, скаржник стверджує про те, що рішення господарського суду у справі № 922/586/22 про стягнення з ТОВ "ДАК-БУД" на користь Міста безпідставно збережених коштів орендної плати наразі оскаржено ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х" (як незалученою особою) до апеляційного господарського суду, а відтак останній був зобов'язаний зупинити провадження у даній справі до закінчення розгляду апеляційної скарги ТОВ "ПРОФ-ГРУП Х".
102. Але колегія суддів з вказаними доводами не погоджується та зазначає, що вони ніяк не узгоджуються з наведеними вище приписами процесуального права, які регулюють питання зупинення провадження у справі, а також висновками Верховного Суду щодо них. Аргументи касаційної скарги у цій частині є очевидно декларативними й не мають жодного правового та раціонального підґрунтя.
103. За цим відсутні підстави стверджувати про обґрунтованість зауважень ТОВ "ДАК-БУД" щодо наявності у спірних правовідносинах підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
104. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
105. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
106. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування чи порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права. Оскаржена постанова прийнята за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.
Судові витрати
107. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-БУД" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі № 922/1119/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.