13 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 160/8936/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський завод пиломатеріалів"
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, відповідач, скаржник) звернулося 25.07.2025 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення; поновити строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21.
За результатом розгляду матеріалів касаційної скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що підставою касаційного оскарження спірних судових актів скаржник зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України. Зазначена підстава узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування спірних судових актів та ухваленням нового рішення у справі.
Також у касаційній скарзі відповідач зазначає, що "4. Судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що вплинуло на правильність висновків суду".
Втім, вказана вище підстава для звернення із касаційною скаргою не є обґрунтованою та взаємоузгодженою із вимогами щодо скасування судових актів з ухваленням нового рішення у справі.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження щодо доводів, які викладені у розділі 4 касаційної скарги.
Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.
Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження
Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги Товариства касаційна скарга подана на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі №160/8936/21.
У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить Суд:
"3. Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21.
4. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод пиломатеріалів» про визнання протиправною бездіяльності Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо нездійснення розгляду заяви про перегляд рішення № 10-р/к від 05.07.2016 згідно з пунктами 46-55 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зобов'язавши Відповідача здійснити розгляд заяви Позивача про перегляд рішення № 10-р/к від 05.07.2016 згідно з пунктами 46-55 Правил залишити без задоволення."
Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статей 290, 308 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка подає касаційну скаргу має конкретно визначено, повно та однозначно вказати як судові рішення, що оскаржуються так і вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. Тобто касаційна скарга має містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються з датою прийняття, а й інформацію про те в якій саме частині судові рішення оскаржуються, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень. При цьому правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника.
Разом з тим касаційна скарга оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не містить вимог стосовно того які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень (у прохальній частині касаційної скарги зазначено лише про скасування постанови суду апеляційної інстанцій та відсутня інформація які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати щодо рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 за результатами перегляду оскаржуваних рішень).
З огляду на наведене Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення прохальної частини касаційної скарги, з урахуванням наведених вище вимог пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України.
Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
З огляду на те, що касаційна скарга відповідача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 160/8936/21 буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 у справі № 160/8936/21 залишити без руху.
2. Надати Південно-східному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити Південно-східному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк