Іменем України
14 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/622/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
позивач: Акціонерне товариство “Укрзалізниця» в особі філії “Центр будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Укрзалізниця»
код ЄДРПОУ 40075815
вул. Залізничне шосе, 5-б, м. Київ, 01103
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Одумаді-Транс»,
код ЄДРПОУ 40725353;
вул. 1 Травня, 217, м. Чернігів, 14034
про стягнення 1383640,44 грн
Учасники справи не викликались.
Акціонерне товариство “Укрзалізниця» в особі філії «Центр будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Укрзалізниця» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одумаді-Транс» про стягнення 1383640,44 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання договору поставки № ЦБРК-21-187 від 24.11.2021 відповідач поставив позивачу рихтувальники гідравлічні групові моторні, після прийняття яких позивачем виявлено недоліки у їх використанні, позивач вважає, що Технічне завдання КВ.РГГМ - 4.000ТЗ (рихтувальники гідравлічні групові моторні КВ.РГГМ-4, що поставлені Акціонерному товариству «Українська залізниця» від ТОВ «Одумаді-Транс» в рамках виконання умов договору про закупівлю товару № ЦБРК- 21-187 від 24.11.2021) не відповідає вимогам нормативних документів технологічного регламенту з питань забезпечення безаварійних та безпечних умов експлуатації, а також зроблене заднім числом. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про усунення невідповідності товару/заміни товару. Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на недотримання відповідачем строків проведення ремонту рихтувальників, передбаченого мировою угодою, затвердженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі №910/9635/22 та на приписи пункту 8.6. договору поставки №ЦБРК-21-187 від 24.11.2021, відповідно до якого за порушення терміну усунення недоліків або заміни неякісного товару, вказаного в п. 2.7. Договору, виявлених протягом гарантійного терміну, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості зазначеного Товару за кожен день прострочення, за яким позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1383640,44 грн штрафних санкцій за період з 15.11.2022 по 09.01.2025.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено учасникам справи процесуальні строки.
Ухвала суду від 19 червня 2025 року доставлена до Електронних кабінетів сторін 19.06.2025 о 13:39 і 13:15, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
27 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи свої заперечення відповідач у відзиві на позовну заяву зокрема зазначив, що позивач посилається на п. 8.6 Договору, відповідно до якого за порушення терміну усунення недоліків або заміни неякісного Товару, вказаного в п. 2.7. Договору, виявлених протягом гарантійного терміну, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості зазначеного Товару за кожний день прострочення. Відповідач вважає, що наведений розрахунок пені Позивача є необґрунтованим з огляду на те, що питання належності якості товару та його заміни вже було вирішено в рамках справи № 910/2101/24. Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №910/2101/24 було залишено без змін Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2024 у справі №910/2101/24 та встановлено: «З огляду на викладене судами попередніх інстанцій виснувано, що надані Позивачем докази неналежності якості поставленого Відповідачем Товару за Договором поставки не доводять того факту, що такі недоліки товару є істотними, тобто товар має невиправні недоліки або недоліки, які усувати економічно недоцільно, а відтак позовна вимога про зобов'язання Відповідача здійснити заміну товару є необґрунтованою та задоволенню не підлягає». Також колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для зобов'язання Відповідача замінити поставлений Товар. Зокрема згідно акту випробувань обладнання від 12.08.2022 сторони встановили, що всі функції рихтувальника працюють задовільно, кількісні та якісні показники відповідають технічним завданням. Тобто за відсутності обов'язку у Відповідача заміни товару, нарахування пені не має правову підставу, а тому не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/9635/22 ТОВ «Одумаді-Транс» вже сплатило на користь АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Українська залізниця» 179 098,92 грн пені; 168 168,00 грн штрафу щодо 11 рихтувальників, які ТОВ «Одумаді-Транс» добровільно погодився здійснити модернізацію усіх поставлених рихтувальників, тобто доопрацювати їх на підставі наданих Позивачем побажань. Верховним Судом у Постанові від 01.05.2024 №910/9635/22 у справі було встановлено, що така добровільна згода Відповідача на проведення модернізації Товару не може бути розцінена як визнання ним наявності істотних недоліків щодо якості, а свідчить, за висновками судів попередніх інстанцій, про добросовісність його поведінки. Таким чином, вимога Позивача щодо стягнення пені є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Щодо виконання умов Мирової угоди, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідач добросовісно виконав усі умови Мирової угоди. Відповідач зазначив, що відсутність претензій у Позивача щодо якості та кількості модернізованих рихтувальників підтверджується актом приймання-передачі від 09.01.2025 (1 шт.), актом приймання-передачі від 10.01.2025 (9 шт.), актом приймання-передачі від 17.01.2025 (8 шт.), актом приймання-передачі від 11.02.2025 (4 шт.). Відповідач не погодився з твердження позивача стосовно того, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДУМАДІ-ТРАНС» відбувалося порушення умов Мирової угоди у вигляді недотримання строків проведення ремонту рихтувальників гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4, оскільки Позивач порушив строки доставки Товару та його кількість Виробнику для проведення модернізації, що спричинило посунення строків проведення модернізації, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.12.2024 та актом приймання-передачі від 09.01.2025.
04 липня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги. Позивач у відповіді на відзив, зокрема зазначив, що на думку позивача наведена цитата: «встановлено, що така добровільна згода на проведення модернізації товару не може бути розцінена, як визнання ним наявності істотних недоліків щодо якості, а свідчить, за висновками судів попередніх інстанцій, про добросовісність його поведінки». На думку позивача наведена цитата є довільним тлумаченням змісту постанови Верховного суду та на думку позивача має ознаки маніпулятивного використання судового рішення, що може спричинити хибне уявлення про фактичні та правові висновки, викладені у відповідному акті суду касаційної інстанції.
08 липня 2025 року від відповідача надійшло заперечення (на відповідь на відзив), у якому відповідач зокрема зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було допущено описку, а цитований висновок наявний у Постанові Верховного Суду від 04.12.2024 у справі №910/2101/24. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
17 липня 2025 року від позивача надійшла заява про долучення додатків (матеріалів) до справи, а саме: копії ухвали від 13.12.2024 Бабушкінського (Шевченківського) районного суду м. Дніпропетровська у справі №932/9758/24 та копію скрін-шотів про отримання.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:
24.11.2021 між АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одумаді-Транс» (Постачальник) укладено договір поставки №ЦБРК-21-187, за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався у 2021 році поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію, далі - Товар, відповідно до специфікації №1 (Додаток №1), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування Товару: Рихтувальник гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4. Виробник Товару: ТОВ «СВП «Квазар» (Україна м. Київ). Рік виготовлення Товару: 2021 рік (п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору).
Згідно п. 1.5 Договору кількість та асортимент Товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1), як невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток №1), технічним вимогам, які зазначені в тендерній документації.
За умовами п. 2.2, 2.3 Договору підтвердженням якості товару з боку Постачальника є декларація Постачальника про відповідність, які надаються Покупцю разом із кожною партією Товару. Вхідний контроль, приймання товару по якості та кількості проводиться кінцевим одержувачем - структурним підрозділом Покупця, згідно із пунктами 6.6 та 6.7 договору.
При виявленні невідповідності кількості, якості чи асортименту Товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні товару та складання двостороннього акта є обов'язковим. У такому разі Товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.5, 2.6 Договору Постачальник гарантує якість товару протягом терміну, який передбачено нормативними документами виробника. Гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дати введення виробу в експлуатацію.
Пунктом 2.7 Договору передбачено, що термін усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійного періоду - не пізніше 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги на адресу Постачальника. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну Товару на якісний за свій рахунок.
Згідно з п. 5.1 Договору Постачальник здійснює поставку товару за власний рахунок, на умовах DDP (відповідно до вимог «Інкотермс» у ред. 2010 року), згідно заявки Покупця за адресами структурних підрозділів філії «Центр з будівництва та ремонту колії», перелік яких вказаний у цьому пункті.
Датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної та акта приймання-передачі. Зі сторони Покупця акт приймання-передачі підписують уповноважені особи структурних підрозділів, зазначених у пункті 5.1, відповідно до виданих довіреностей (п. 5.7 Договору).
За умовами пунктів 6.5, 6.7, 6.8 Договору уповноважений представник підрозділу Покупця (вантажоодержувача Товару, вказаного в п. 5.1 Договору) при прийнятті Товару зобов'язаний звірити відповідність кількості та асортименту, провести випробування Товару, вказаному в рахунку-фактурі та видатковій накладній (акті приймання-передачі), розписатися за отримання товару та видати представнику Постачальника довіреність на отримання даної партії Товару.
Приймання товару по якості здійснюється згідно порядку, встановленому Інструкцією «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» від 25.04.1966 №П-7.
Постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 10 днів, робить за свій рахунок заміну Товару невідповідного асортименту та усуває виявлені дефекти або здійснює допоставку Товару, поставленого з нестачею.
Відповідно до п. 7.3.2, 7.3.2 Договору Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору; проводити заміну невідповідного асортименту, заміну неякісного Товару, усунути виявлені дефекти в період гарантійного терміну експлуатації Товару.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків і гарантійних зобов'язань - до повного виконання їх сторонами (пункт 14.1 Договору).
У специфікації №1 до Договору сторони погодили Товар, що підлягає поставці, а саме: код МТР - 256654; найменування - рихтувальник гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4; №креслення, марка, ГОСТ, ДСТУ тощо - Технічне завдання КВ.РГГМ-4.000ТЗ; кількість 27 шт.; ціна без ПДВ - 63700,00 грн; загальна сума - 2 063 880,00 грн з ПДВ.
10.12.2021 Філією «ЦЕНТР БУДІВНИЦТВА ТА РЕМОНТУ КОЛІЇ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на адресу ТОВ «ОДУМАДІ-ТРАНС» було направлено замовлення (рознарядку) вих. №ЦБРК - 18/823, на поставку Товару відповідно до вищезазначеного Договору на загальну суму 2 063 880,00 грн.
29.12.2021 сторонами підписана додаткова угода №1 до Договору, за змістом якої викладено пункти 1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3.2, 3.3.3, 13.1, 14.1 Договору у новій редакції та доповнено пунктом 16.2 Договору.
Згідно пункту 14.1 Договору у редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2021 до нього Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2022 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання їх сторонами.
29.12.2021 Постачальником було поставлено Покупцеві Товар на суму, зазначену у заявці (акти приймання-передачі від 29.12.2021).
Позивач у позовній заяві зазначає, що 30.12.2021 був складений акт №1 «Про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції», у якому зазначено, що поставлений товар не відповідав вимогам інструкцій П-6, П-7 - відсутність паспортів та інструкцій; встановлена технічна невідповідність рихтувальних домкратів. Позивач надіслав відповідачу електронною поштою лист-повідомлення №134 від 30.12.2021, у якому зазначено, що вхідним контролем підприємства призупинено приймання продукції: «Рихтувальних гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4» в кількості 11 штук, що поставлені 29.12.2021 за рахунком-фактурою від 29.12.2021 №РСФ0000043 та видатковою накладною №РРН0000073 через невідповідність умов інструкції П-6, П-7, а саме: відсутність паспортів та інструкцій з експлуатації на кожну одиницю товару; товар не може бути використаний за призначенням через невірне розташування ручки рихтувальних домкратів та розташування приєднаних шлангів до рихтувальних домкратів.
05.01.2022 складено Акт №1 «Про фактичну якість і комплектність продукції» про невідповідність Товару вимогам Інструкцій П-6, П-7; відсутність паспортів та інструкції; технічну невідповідність рихтувальних домкратів..
У листі від 21.02.2022 №ЦБРК-08/10 позивач повідомив відповідача, що при проведенні вхідного контролю у процесі огляду та випробування рихтувальника КВ.РГГМ-4 виявлені наступні недоліки:
- поганий доступ до заливної горловини паливного баку;
- зона управління двигуном та зона управління гідросистемою знаходяться у протилежних частинах рихтувальника;
- перед кожним поверненням штоку у нижнє положення потрібно вимикати двигун;
- примусове повернення штоків в нижнє положення, необхідно застосовувати (як приклад) масу тіла людини, час примусового повернення штоків в нижнє положення складає 3 хвилини, що є неприпустимим в процесі виконання колійних робіт;
- діаметр основи циліндра недостатній, що призводить до занурення в щебеневий баласт;
- зона управління обертами двигуна знаходиться у незручному місці.
Позивач у позовній заяві зазначає, що листами від 11.05.2022 вих. № 332/05 та 12.05.2022 вих. № 357/08 ТОВ «ОДУМАДІ- ТРАНС» погодився, що отримував листи від Укрзалізниці щодо «зауважень продукції» та пропонував вдосконалити рихтувальники. Вказані недоліки Постачальником усунуті не були. 12.08.2022 року складений та підписаний комісійний акт випробувань обладнання в якому позивач (в особі СП «Козятинська колійна машинна станція» філії ЦБРК АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ») повторно підтвердив, що є необхідність в здійсненні модернізації вищевказаних рихтувальників. Представник Постачальника надав свою згоду на безоплатній основі провести модернізацію поставлених раніше рихтувальників (акт випробувань обладнання від 12.08.2022).
У листі від 26.08.2022 №ЦБРК-08/434, адресованому відповідачу, позивач повідомив про необхідність 30.08.2022 прибути до СП “Козятинська колійна машинна станція» за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Непедівка, вул. Гагаріна, 60, для отримання рихтувальників та подальшого здійснення заходів з модернізації (партії 8 шт.) на безоплатній основі. Доказів направлення вказаного листа відповідачу або його отримання останнім суду не надано.
Позивач у позовній заяві зазначає, що листом від 13.12.2023 Покупець повідомив ТОВ «ОДУМАДІ-ТРАНС» про те, що 31.10.2022, 04.11.2022 та 07.11.2022 на адресу філії надійшли листи від структурних підрозділів, а саме: Усатівської колійної машинної станції філії «ЦБРК» АТ «Укрзалізниця», Козятинської колійної машинної станції філії «ЦБРК» АТ «Укрзалізниця» та Криворізької колійної машинної станції філії «ЦБРК» АТ «Укрзалізниця», в яких повідомлялося, що під час проведення комісійної перевірки з вхідного контролю якості виробів у процесі огляду та випробувань рихтувальників були виявлені недоліки, про що складено відповідні акти. Після звернення до постачальника ТОВ «ОДУМАДІ-ТРАНС», рихтувальники були повернені для усунення недоліків. Усунень виявлених недоліків з боку Постачальника не проведено. Наразі рихтувальники не експлуатуються в зв'язку з їх технічними недоліками. Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не усунув недоліки поставленого товару.
Позивач у позовній заяві зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з листами про усунення невідповідності товару/заміни товару. Станом на сьогоднішній день Покупцем не введені в експлуатацію рихтувальники, у зв'язку з тим, що з боку ТОВ «ОДУМАДІ - ТРАНС» здійснюється порушення вимог п. 2.7. Договору, а саме: термін усунення або заміни товару в межах гарантійного періоду - не пізніше 10 днів з моменту направлення відповідної вимоги на адресу Відповідача. Відповідач усуває недоліки та проводить заміну Товару на якісний за свій рахунок. За таких обставин Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» акціонерне товариство «Українська залізниця» позбавлене права скористатися п. 2.6. Договору «Гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дати введення виробу в експлуатацію».
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Частина 1 ст. 675 ЦК України встановлює, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1-2, 4 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
За приписами ч. 1 та 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1, 3-7 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.
Згідно з ч. 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
З абзацу другого частини 1 статті 193 ГК України вбачається, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Норма права, передбачена у частині 5 статті 268 ГК України, регулює поведінку покупця у момент прийняття ним товару (до оформлення первинних документів, якими зафіксовано факт передачі і отримання товару), у який він має перевірити товар на предмет його відповідності якості, які ставляться стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), а у випадку невідповідності товару таким вимогам покупець набуває право відмовитися від прийняття і оплати такого товару, або вимагати повернення сплаченої суми.
Разом з цим, статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості. Згідно з п. 1 ч. 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Відповідно до вимог закону, істотними недоліками вважаються: невиправні недоліки, які визначають неможливість фізичного усунення порушення вимог щодо якості товару; недоліки, усувати які економічно невигідно, зумовлюють наявність такого порушення вимог щодо якості товару, усунення якого пов'язане із значними витратами, замість яких доцільніше придбати інший товар; повторні недоліки визначають такий стан товару, за якого вони постійно повторюються незалежно від їх усунення.
Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.
Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18.
25.03.2024 Акціонерне товариство “Укрзалізниця» в особі філії “Центр будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства “Укрзалізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одумаді-Транс», у якому просило суд зобов'язати відповідача здійснити заміну товару неналежної якості, а саме в кількості 23 одиниці рихтувальників гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4 відповідно до договору поставки №ЦБРК-21-187 від 24.11.2021, які поставлені позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки № ЦБРК-21-187 від 24.11.2021 відповідач поставив позивачу рихтувальники гідравлічні групові моторні, після прийняття яких останнім виявлено певні недоліки у їх використанні.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.02.2024 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року (справа №910/2101/24) у задоволенні позову відмовлено повністю.
При прийнятті рішення суд зазначив, що «позивач замовив конкретний товар - рихтувальник гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4, виробником яких є ТОВ «СВП «Квазар», згідно з Технічним завданням КВ.РГГМ-4.000ТЗ (Україна м. Київ), а тому повинен бути обізнаний з технічними характеристиками та конструкцією цього товару. Відтак усі ризики, пов'язані з незручною, на думку позивача, конструкцією рихтувальника, повинен нести сам позивач. Разом з тим, Технічне завдання КВ.РГГМ-4.000ТЗ, що міститься в матеріалах справи, не містить детального опису, характеристик та креслення розташування складових частин рихтувальника, а позивач не надав суду належних доказів, які свідчать про невідповідність конструкції або окремих елементів поставленого виробу оригінальному прототипу його виробника (ТОВ «СВП «Квазар»).
Щодо посилань про недостатню вихідну потужність гідравлічного насосу суд зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів, які підтверджують реальну потужність цього насосу (яким чином виконувалось вимір потужності, у чому полягає така невідповідність), а отже суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність такого недоліку.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що надані позивачем докази, які вказують на неналежну якість переданого відповідачем товару за Договором, не доводять того факту, що такі недоліки товару є істотними, тобто товар має невиправні недоліки або недоліки, які усувати економічно недоцільно, а відтак позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити заміну товару є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.».
З наведеного вбачається, що обставини на які посилається позивач у даній справі розглядались та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи №910/2101/24.
За правилами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 р. у справі № 910/3055/18 та від 13.08.2019 р. у справі №910/11164/16.
16.10.2024 Філією «Центр з будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця» направлено претензію з вимогою здійснити погашення штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання умов Договору. Позивач у позовній заяві зазначає, що розрахунок штрафних санкцій проведений до дати підписання мирової угоди між сторонами, вказана претензія з боку ТОВ «ОДУМАДІ - ТРАНС» була залишена без реагування.
17.12.2024 Північним апеляційним господарським судом (головуючий - Коротун О.М., судді - Майданевич А.Г, Суліма Г.Г.) по справі № 910/9635/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одумаді-Транс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Києва в особі філії "Центр з будівництва та ремонту колії" про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання між Позивачем та Відповідачем було затверджено мирову угоду.
У позовній заяві позивач зазначив, що зі сторони Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр будівництва та ремонту колії" акціонерного товариства "Укрзалізниця" мирова угода була виконана в повному обсязі, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДУМАДІ-ТРАНС" відбувалося її порушення у вигляді недотримання строків проведення ремонту рихтувальників гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4, укладанням Договору до мирової угоди п. 7 Мирової угоди та звернення до Господарського суду міста Києва справа № 910/3854/25 з позовом про стягнення 655 652,68 грн.
Дослідивши текст мирової угоди, затвердженої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі № 910/9635/22, суд зазначає наступне:
У пункті 11 мирової угоди від 16 грудня 2024 року зазначено:
«У разі невиконання або неналежного виконання Позивачем зобов'язань передбачених п.4, п.6 цієї Мирової угоди, а саме: огляд, технічні випробування та опрацювання технічних можливостей модернізації рихтувальників гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4 у кількості 27 штук, що є предметом Договору поставки №ЦБРК-21-187 від 24.11.2021, Відповідач має право звернутись в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» до органів державної виконавчої служби/приватного виконавця з заявою про примусове виконання ухвали суду про затвердження Мирової угоди».
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, викладені вище обставини, встановлені рішенням суду у справі №910/2101/24, а також умови мирової угоди від 16 грудня 2024 року, затвердженої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі № 910/9635/22, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено та підписано 14 серпня 2025 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/