Іменем України
12 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/320/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства “МП Горизонт»,
вул. В. Вернадського, 5Б, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код 21404115;
фактична адреса: вул. Прикордонна, 37, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500;
до відповідача: Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович»,
пров. Садовий, 4, с. Курінь, Ніжинський район, Чернігівська область, 16544, код 21404552;
про стягнення 12129144,75 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Чуніхін О.М., ордер на надання правничої допомоги серія АА №1559337 від 31.03.2025
від відповідача: не прибув.
03.04.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства “МП Горизонт» до Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» про стягнення 12129144,75 грн фінансової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем набуто без достатніх правових підстав майно у вигляді грошових коштів, які були перераховані позивачем як поворотна фінансова допомога без укладення договорів, які позивач просить повернути на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.04.2025 позовну заяву Фермерського господарства “МП Горизонт» залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
14.04.2025 в межах строку, встановленого ухвалою суду від 07.04.2025, від позивача надійшла заява від 11.04.2025 про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/320/25, підготовче засідання призначено на 13.05.2025, 12:30; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 15.04.2025, 17:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу ухвала суду направлена поштовою кореспонденцією (вручено 19.04.2025), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601136062291).
12.05.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з неможливістю явки в судове засідання.
У підготовчому засіданні 13.05.2025 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач у підготовче засідання 13.05.2025 не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено у зв?язку з необґрунтованістю.
Представник позивача заявив усне клопотання про проведення усіх наступних судових засідань у режимі відеокоференції.
Суд задовольнив клопотання позивача про проведення усіх наступних судових засідань у режимі відеокоференції та оголосив перерву у підготовчому засіданні на 27.05.2025, 13:00, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 13.05.2025 (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 13.05.2025, 21:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу направлена поштовою кореспонденцією (вручена 20.05.2025), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601146736886).
У підготовчому засіданні 27.05.2025 прийняли участь повноважні представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 27.05.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/320/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.07.2025, 12:00.
15.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв?язку з тимчасовою непрацедатністю представника відповідача.
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 15.07.2025 не відбулося, про що складено Акт №77-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 15.07.2025.
Ухвалою суду від 15.07.2025 учасників справи повідомлено про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 29.07.2025, 13:30, проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 15.07.2025, 19:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу направлена поштовою кореспонденцією (вручена 22.07.2025), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601171492070).
29.07.2025 від представника відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з необхідністю його участі у слідчих діях в рамках кримінального провадження, а також оголошеною повітряною тривогою в Чернігівській області.
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 29.07.2025 не відбулося, про що складено Акт №83-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 29.07.2025.
Ухвалою суду від 29.07.2025 учасників справи повідомлено про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 12.08.2025, 14:45, проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 29.07.2025, 19:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа; відповідачу ухвала суду направлена поштовою кореспонденцією (вручена 05.08.2025), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 0601176828815).
12.08.2025 до початку судового засідання від представника відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку з необхідністю його участі у судовому засіданні кримінальної справи №751/5634/25 в Чернігівському апеляційному суді.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
У судовому засіданні 12.08.2025 прийняв участь представник позивача. Відповідач у судове засідання 12.08.2025 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача від 12.08.2025 про відкладення розгляду справи, оскільки до поданого клопотання не подано доказів, які підтверджують викладені в ньому обставини, а саме документів, коли саме було призначено до розгляду кримінальну справу №751/5634/25; повістки суду про виклик у судове засідання з розгляду цієї справи. Крім того, договір від 17.01.2025 про надання правничої (правової) допомоги стороною у згаданому кримінальному провадженні укладений не конкретно із адвокатом Хайтовим П.В., а із Адвокатським об?єднанням «Лабріс». Таким чином, інтереси сторони у кримінальному провадженні, на яке посилається представник відповідача у даній справі, у Чернігівському апеляційному суді може представляти будь-який адвокат адвокатського об?єднання.
Суд також констатує, що коло осіб, які мають право представляти інтереси сторін у господарському процесі, не обмежується. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73-74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість направити в судове засідання іншого представника, як з числа як своїх працівників, зокрема, керівника відповідача, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, ухвалою суду від 29.07.2025 явка сторін не була визнана обов?язковою.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
Оскільки відповідач у відповідності до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, тому рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2025 заявив усне клопотання про надання йому строку для подання доказів у підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерським господарством “МП Горизонт» (код 21404115) на поточний рахунок перераховано Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» (код 21404552) за період з 02.02.2012 по 12.09.2024 грошові кошти з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога» на суму 83800521,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с. 58-250 т.1, 1-108 т.2) та банківською випискою АТ «Райффайзен Банк» з рахунку Фермерського господарства “МП Горизонт» за період з 01.01.2021 по 22.01.2025 (а.с.23-57 т.1), копії яких додано до матеріалів справи.
За доводами позивача договір поворотної фінансової допомоги, на який є посилання у призначенні платежів названих платіжних документів, між сторонами не укладався.
Позивач зазначає про те, що відповідач кошти отриманої фінансової допомоги повернув частково у сумі 71671376,25 грн, що підтверджується банківською випискою про надходження коштів на банківський рахунок позивача - Фермерського господарства “МП Горизонт» (код 21404115), призначення платежу «поворотна фінансова допомога»; останній платіж щодо повернення отриманої фінансової допомоги здійснено відповідачем 26.06.2024.
Залишок отриманих і не повернутих коштів поворотної фінансової допомоги складає 12129144,75 грн.
27.01.2025 позивач рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслав на адресу відповідача вимогу №15 від 27.01.2025 щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 12129144,75 грн протягом 30 днів з дня пред?явлення вимоги (до якої додано виписку банку за період з 01.01.2012 по 22.01.2025 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 по 22.01.2015 між сторонами за розрахунками з поворотної фінансової допомоги), що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною від 27.01.2025 (а.с.109-114 т.2).
Вимога позивача №15 від 27.01.2025 отримана відповідачем 30.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ №1650102799966 та трекінгом Укрпошти (а.с.115-117 т.2), проте залишена без відповіді та задоволення.
Матеріали справи містять Акт звірки взаємних розрахунків за поворотною фінансовою допомогою за період 01.01.2012-22.01.2025 між Фермерським господарством “МП Горизонт» і Фермерським господарством “Шуба Станіслав Анатолійович», за яким станом на 22.01.2025 за Фермерським господарством “Шуба Станіслав Анатолійович» обліковується заборгованість у розмірі 12129144,75 грн.
Зазначений Акт звірки розрахунків складений, підписаний та скріплений печаткою позивачем в односторонньому порядку.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з поворотної фінансової допомоги у розмірі 12129144,75 грн, яку позивач просить повернути на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач вказані обставини не спростував, відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю, виходячи з такого.
Згідно з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частинами 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов'язання є юридично значимі дії суб'єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов'язків сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Виходячи з приписів ст. 643, ч. 2 ст. 644 Цивільного кодексу України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Виходячи з приписів статті 1046, частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає в власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі) в строк та в порядку, встановленими договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлене договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
За ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.
Виходячи з приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачений цією статтею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави іменуються також зобов'язаннями з безпідставного збагачення.
Аналіз змісту ст. 1212 Цивільного кодексу України свідчить про те, що цивільне законодавство що охоплюється безпідставно набутим майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 Цивільного кодексу України).
Збагаченою вважається особа у випадку: збільшення доходів або зменшення обов'язків; отримання послуги або результатів виконаної роботи; користування чужим майном.
Збагачення є безпідставним, за винятком таких випадків: особа, яка збагатилася, має право на отримання збагачення за рахунок потерпілого внаслідок договору чи іншого юридичного акту, судового рішення або норми права; потерпілий вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.
З огляду на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України збагаченням є збереження без достатніх правових підстав у себе виплати, яку згідно із законом необхідно повернути особі з огляду на безпідставну (без наявних на те правових підстав) сплату за рахунок її коштів передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Частинами 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на платіжні інструкції (а.с. 58-250 т.1, 1-108 т.2) та банківську виписку АТ «Райффайзен Банк» за період з 01.01.2021 по 22.01.2025 (а.с.23-57 т.1), які підтверджують перерахування позивачем на поточний рахунок відповідача за період з 02.02.2012 по 12.09.2024 грошові кошти з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога» на суму 83800521,00 грн.
За доводами позивача відповідач кошти отриманої фінансової допомоги повернув частково у сумі 71671376,25 грн, що підтверджується банківською випискою про надходження коштів на банківський рахунок позивача - Фермерського господарства “МП Горизонт» (код 21404115), призначення платежу «поворотна фінансова допомога»; останній платіж щодо повернення отриманої фінансової допомоги здійснено відповідачем 26.06.2024.
За своєю правовою природою дії суб'єктів правовідносин, які пов'язані з передачею однією стороною у власність другій стороні грошових коштів з обов?язком останнього повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики), в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства визнаються діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором позики.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що між сторонами укладено усний договір позики, шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій, а саме: передача позивачем грошових коштів у вигляді поворотної фінансової допомоги та прийняття їх відповідачем.
Оскільки письмовий договір між сторонами не укладався, строк виконання відповідачем зобов?язання з повернення поворотної фінансової допомоги сторонами не визначено.
Виходячи з приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
27.01.2025 позивач рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслав на адресу відповідача вимогу №15 від 27.01.2025 щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 12129144,75 грн протягом 30 днів з дня пред?явлення вимоги (до якої додано виписку банку за період з 01.01.2012 по 22.01.2025 та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 по 22.01.2015 між сторонами за розрахунками з поворотної фінансової допомоги), що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною від 27.01.2025.
У порушення приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач вимогу позивача про повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 12129144,75 грн протягом 30 днів з дня пред?явлення вимоги (отриману відповідачем 30.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ №1650102799966 та трекінгом Укрпошти) не виконав та суму заборгованості не повернув, надісланий разом з вимогою акт звірки не підписав.
Відповідач не заперечив факту отримання поворотної фінансової допомоги на суму 83800521,00 грн, часткового повернення поворотної фінансової допомоги на суму 71671376,25 грн та наявності за ним заборгованості перед позивачем з повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 12129144,75 грн. Відзиву на позов відповідач не надав.
Виходячи з приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Кондикційні зобов?язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Приймаючи до уваги відсутність укладеного сторонами письмового договору поворотної фінансової допомоги, враховуючи факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога» у розмірі 83800521,00 грн без достатніх правових підстав, які добровільно частково повернуто відповідачем на суму 71671376,25 грн, суд доходить висновку про те, що залишок заборгованості у розмірі 12129144,75 грн підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як майно, набуте без відповідних правових підстав. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у частині стягнення 12129144,75 грн заборгованості.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати зі сплати судового збору в сумі 181937,17 грн.
У прохальній частині позову позивач зазначив, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 21196,00 грн, докази понесення судових витрат будуть ним подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в порядку ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
До матеріалів справи позивачем надано ордер на надання правничої допомоги адвокатом Чуніхіним О.М., серія АА №1559337 від 31.03.2025 та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, за яким витрати на професійну правничу допомогу згідно з Договором №1/01/2025 про надання юридичних послуг від 02.01.2025 та у залежності з розрахунком 50% від загального показника прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік»: 1514,00 грн за 1 годину роботи адвоката, по хронології імовірного виконання: консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1514,00 грн (1 година роботи); збір та аналіз документів, у тому числі в третіх організаціях, складання вимоги та направлення на адресу відповідача - 3028,00 грн (2 години); складання позовної заяви з господарської справи - 7570,00 грн (5 годин); складання заперечень, відзивів - 3028,00 грн (2 години); участь у судових засіданнях господарського суду першої інстанції - 6056,00 грн (4 години, 3 засідання першої інстанції).
Оскільки представником позивача у судовому засіданні 12.08.2025 заявлено усне клопотання про подання доказів у підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на момент ухвалення судового рішення у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» (пров. Садовий, будинок 4, с. Курінь, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16544, код 21404552) на користь Фермерського господарства “МП Горизонт» (вул. В. Вернадського, будинок 5Б, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16500, код 21404115; фактична адреса: вул. Прикордонна, будинок 37, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16500) 12129144,75 грн боргу та 181937,17 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 12.08.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2025.
Суддя М.О. Демидова