Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1985/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР АГРО"
доФермерського господарства "ГЕНІЇВСЬКЕ"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
ТОВ "КЛЕВЕР АГРО" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФГ "ГЕНІЇВСЬКЕ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 501.425,13 грн, пеню в сумі 42.100,53 грн, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки від 05.04.2024 №183/24 в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025, враховуючи незначну складність та характер спірних правовідносин, справу №922/1985/25 визнано малозначною, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та отримана останнім 17.06.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ФГ "ГЕНІЇВСЬКЕ".
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ "КЛЕВЕР АГРО" (постачальник) та ФГ "ГЕНІЇВСЬКЕ" (покупець) був укладений Договір поставки від 05.04.2024 №183/24 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язався в строки, визначені Договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість. Найменування товару визначене в додатках до цього Договору, які складають його невід'ємну частину.
Кількість та номенклатура товару, що постачається, визначається в додатках до цього Договору. У випадку розбіжностей даних у додатках до цього Договору та у видаткових накладних щодо кількості товару перевагу має видаткова накладна (пункт 2.1. Договору).
Згідно з пунктами 3.4., 3.5. Договору загальна вартість товару у гривнях визначається шляхом складання вартості окремих партій товару, визначених у додатках до цього Договору. Загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений у додатках до цього Договору.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до моменту повного їх виконання сторонами (пункт 6.1. Договору).
Між сторонами Договору були підписані Додатки від 05.04.2024 №00000000316 на суму 16.852,32 грн, від 15.04.2024 №00000000388 на суму 409.782,84 грн, від 26.04.2024 №00000000491 на суму 172.518,48 грн та від 29.04.2024 №00000000514 на суму 101.209,92 грн з кінцевим строком оплати до 15.10.2024.
На виконання умов Договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 645.591,34 грн, про що свідчать видаткові накладні від 15.04.2024 №509, від 16.04.2024 №525, від 26.04.2024 №657, від 24.04.2024 №672 та від 29.04.2024 №693, а також товарно-транспортні накладні від 15.04.2024 №Р509, від 16.04.2024 №Р525, від 26.04.2024 №Р657, від 29.04.2025 №Р693.
Відповідачем була часткова сплачена вартість поставленого позивачем товару на суму 126.305,31 грн. Також частина товару на суму 17.860,80 грн була повернута відповідачем на підставі зворотної накладної від покупця 26.06.2024 №16.
Як зазначає позивач у позовній заяві, загальна заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 09.06.2025 складає 501.425,13 грн та яка залишається несплаченою.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 645.591,34 грн, про що свідчать видаткові накладні від 15.04.2024 №509, від 16.04.2024 №525, від 26.04.2024 №657, від 24.04.2024 №672 та від 29.04.2024 №693, а також товарно-транспортні накладні від 15.04.2024 №Р509, від 16.04.2024 №Р525, від 26.04.2024 №Р657, від 29.04.2025 №Р693. Вказані документи підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
В Додатках від 05.04.2024 №00000000316, від 15.04.2024 №00000000388, від 26.04.2024 №00000000491 та від 29.04.2024 №00000000514 до Договору погоджений кінцевий строк оплати за товар - 15.10.2024. А отже, судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача станом на час звернення позивача з даним позовом до суду.
Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 501.425,13грн з урахуванням проведених часткових оплат, а також повернення частини товару позивачу.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 501.425,13грн підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 501.425,13 грн.
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 42.100,53 грн.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня за несвоєчасну сплату орендної плати встановлена в пункті 7.2. Договору. Згідно з ним за порушення строків виконання зобов'язань за цим Договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки, якщо таке порушення не є наслідком впливу незалежних від сторін обставин.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині сплати вартості поставленого позивачем товару, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що останній виконаний неправильно, а саме без врахування тієї обставини, що платежі за поставлений товар повинні були здійснюватися відповідачем відповідно до графіків, котрі були встановлені в Додатках від 05.04.2024 №00000000316, від 15.04.2024 №00000000388, від 26.04.2024 №00000000491 та від 29.04.2024 №00000000514 до Договору. Натомість, позивачем проводиться нарахування пені на залишок заборгованості (501.425,13 грн), починаючи з 09.06.2024, що суперечить наведеним у додатках до Договору строкам оплати за товар.
З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то Господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Суд зазначає, що заборгованість відповідача за поставлений за Договором товар становила:
- за додатком №316 станом на 09.06.2024 - 0,00 грн, оскільки 19.04.2024 відповідачем було сплачено 3.370,46 грн; з 01.08.2024 заборгованість становила 5.055,70 грн;
- за додатком №388 станом на 09.06.2024 - 122.934,85 грн, в подальшому (25.07.2025) відповідачем було сплачено 122.934,85 грн; з 01.08.2024 заборгованість становила 122.934,85 грн;
- за додатком №491 станом на 09.06.2024 - 51.755,54 грн; з 01.08.2024 заборгованість становила 103.511,08 грн;
- за додатком №514 станом на 09.06.2024 - 51.755,54 грн, в подальшому (26.06.2024) відповідачем був повернутий товар на суму 17.860,80 грн, а отже з 26.06.2024 заборгованість становила 12.502,18 грн; з 01.08.2024 заборгованість становила 42.865,16 грн.
З урахуванням встановлених судом обставин правильним розрахунком пені з урахуванням періоду розрахунків який зазначено позивачем є: з 09.06.2024 до 25.06.2024 на суму заборгованості 205.053,37 грн; з 26.06.2024 до 24.07.2024 на суму заборгованості 187.192,57 грн; з 25.07.2024 до 31.07.2024 на суму заборгованості 64.257,72 грн; з 01.08.2024 до 04.10.2024 на суму заборгованості 274.366,79 грн.
Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені у межах здійсненого позивачем періоду (з 09.06.2024 до 04.10.2024) з урахуванням вказаних вище помилок, суд зазначає, що арифметично правильний розмір пені становить 19.349,09грн. В іншій частині (22.751,44 грн) пеня нахована безпідставно та помилково, а тому задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.923,17грн, покладаються на відповідача, в іншій частині (346,13 грн) залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ГЕНІЇВСЬКЕ" (Україна, 63433, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Геніївка, вул. Вільховатка, буд. 28, код ЄДРПОУ 34707897) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР АГРО" (Україна, 63722, Харківська обл., Куп'янський р-н, село Кучерівка, вул. Озерна, буд. 67, код ЄДРПОУ 40092170) суму основного боргу в розмірі 501.425,13 грн, пеню в сумі 19.349,09 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.923,17 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "14" серпня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля