65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/848/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Дерік М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В.Шума, 9/102Н) в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68003, Одеська обл., місто Чорноморськ, проспект Миру, будинок, 33)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський" (68003, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Парусна, будинок 1-Н/102-Н)
про стягнення 4 223 854,34 грн
за участю представників сторін:
від прокуратури: Бондаревський О.М.
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
1. Короткий зміст позовних вимог Керівника Чорноморської окружної прокуратури.
6.03.2025 Керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 4 223 854,34 грн, з яких 3 640 080,94 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 468 568,48 грн - інфляційні нарахування, 115 204,92 грн - 3% річних, а також судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що відповідач як замовник будівництва повинен був сплатити кошти пайової участі у зв'язку із будівництвом об'єкта до введення його в експлуатацію, тобто, до 24.01.2024. Натомість, ОК "ЖБК Морський" у акті готовності об'єкта до експлуатації №AC01:3532-0272-6214-2323 вказано, що замовник звільняється від сплати коштів пайової участі на підставі п. 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Разом з позовною заявою прокурором надано суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу "ЖБК Морський" як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОК "ЖБК Морський" у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 223 854,34 грн;
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу "ЖБК Морський" у межах ціни позову 4 223 854,34 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Ухвалою суду від 10.03.2025 заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову №2-308/25 від 6.03.2025 по справі №916/848/25 задоволено та накладено арешт на нерухоме майно та грошові кошти Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський" (код ЄДРПОУ 41168397), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОК "ЖБК Морський" (код ЄДРПОУ 41168397), інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову в розмірі 4 223 854,34 грн.
Ухвалою від 10.03.2025, суд відкрив провадження у справі №916/848/25 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на "09" квітня 2025 р. о 11:30.
09.04.2025 в судове засідання з'явилися прокурор та представник відповідача. Позивач в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд надати час останньому на ознайомлення з матеріалами справи та підготовки позиції по справі.
Ухвалою суду від 9.04.2025 відкладено підготовче засідання при розгляді справи №916/848/25 на "30" квітня 2025 р. о 14:00.
30.04.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить поновити строк для подання останнього.
30.04.2025 в судове засідання з'явився прокурор. Інші сторони в судове засідання не з'явилися.
Судом було поновлено строк представнику відповідача на подання відзиву, прийнято його до розгляду справи та встановлено строки для надання заяв по суті справи: відповіді на відзив до 12.05.2025, заперечень на відповідь на відзив - до 20.05.2025.
Ухвалою суду від 30.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання у справі №916/848/25 на "21" травня 2025 р. о 12:30.
09.05.2025 до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
21.05.2025 до суду надійшли наступні документи: клопотання від представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи та клопотання від представника відповідача про витребування доказів.
21.05.2025 в судове засідання з'явився прокурор та представник відповідача. Позивач в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.06.2025 о 15:00. Заявлені клопотання залишені на розгляді.
02.06.2025 до суду надійшли наступні документи: від позивача заперечення на клопотання про витребування доказів, від прокуратури заперечення на клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
06.06.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
09.06.2025 в судове засідання з'явився прокурор та представник відповідача. Позивач в судове засідання не з'явився.
За результатами розгляду клопотання про витребування доказів, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на те, що в частині витребування Порядку залучення (п. 1 клопотання) Чорноморська окружна прокуратура не є держателем відповідного документа, крім того, документ було отримано за адвокатським запитом відповідача та залучено до матеріалів справи. Щодо доказів ведення прокуратурою претензійної роботи суд зазначив, що наявність або відсутність відповідних дій є підставою для висновку суду щодо наявності підстав подання відповідного позову, а не стосується підтвердження наявності будь-яких обставин.
Крім того, в матеріалах справи наявні відповідні документи для здійснення такого висновку. Тобто, підстави для їх витребування, відповідно до ст. 81 ГПК України, відсутні.
В судовому засіданні прокурор просив надати час на ознайомлення з запереченнями та судом було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.06.2025 о 16:00. Заявлене клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишено на розгляді.
20.06.2025 до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.
23.06.2025 в підготовче засідання з'явився прокурор та представник відповідача. Позивач в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні за результатами розгляду клопотання про призначення експертизи, суд без складання окремого процесуального документу, відмовив в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та вказану ухвалу заніс до протоколу судового засідання.
Суд зазначив, що відсутні підстави вважати, що без призначення судової експертизи розгляд справи не може бути здійснено, тому зважав за необхідне продовжити розгляд справи без призначення даної експертизи.
В судовому засіданні судом було з'ясовано думку прокурора та представника відповідача стосовно закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Прокурор та представник відповідача проти наведеного не заперечували.
Ухвалою суду від 23.06.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/848/25 та призначено справу № 916/848/25 до розгляду по суті в засіданні суду на "09" липня 2025 р. о 12:00.
07.07.2025 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
09.07.2025 до суду від прокуратури надійшли заперечення на додаткові пояснення представника відповідача, а також клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника відповідача 09.07.2025 у відрядженні в місті Київ у Касаційному адміністративному суді для участі у розгляді справи №420/17140/21 о 14:30, де останній є представником Відповідача.
09.07.2025 в судове засідання з'явився прокурор. Інші сторони в судове засідання не з'явились.
Судом було з'ясовано думку прокурора стосовно клопотання представника відповідача про відкладення. Прокурор щодо відкладення розгляду справи не заперечував.
Ухвалою суду від 9.07.2025 у судовому засіданні при розгляді справи №916/848/25 оголошено перерву до "04" серпня 2025 р. о 14:45.
У судове засідання 4.08.2025 з'явився прокурор та відповідач. Позивач до суду не з'явився.
У судовому засіданні судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення. Судом також було повідомлено, що вступна та резолютивна частини рішення будуть оголошені 11.08.2025 о 14:20.
У судове засідання 11.08.2025 з'явився прокурор. Відповідач та позивач до суду не з'явилися.
У судовому засіданні 11.08.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Керівника Чорноморської окружної прокуратури.
Опрацюванням Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва прокуратурою було встановлено, що Державною інспекцією архітектури та містобудування України 26.03.2020 ОК "ЖБК Морський" надано дозвіл № НОМЕР_1 на виконання будівельних робіт: "Будівництво незавершеної будівлі 12поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування".
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об'єкт будівництва відноситься до будинків багатоквартирних масової забудови - код 1122.1.
В подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України на підставі акту №ACO1:3532-0272-6214-2323 готовності об'єкта до експлуатації 24.01.2024 видано сертифікат №IУ123240112261, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Відповідно до зазначеного сертифікату об'єкт будівництва має такі основні показники:
- найменування об'єкта згідно з проектом: "Будівництво незавершеної будівлі 12поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування.";
- дата початку будівництва - 26.03.2020;
- дата завершення будівництва - 06.03.2023;
- загальна площа будівлі - 8966.6 кв.м.;
- загальна площа квартир у будинку - 5486.8 кв.м.;
- кількість поверхів - 12;
- загальна кількість квартир - 110;
- площа житлового будинку - 8966.6 кв.м.
Вивченням дозвільного документу встановлено, що пайова участь ОК "ЖБК Морський" як замовником не сплачена на підставі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IХ від 20.09.2019.
Водночас, прокурор зауважує, що частиною 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Так, зі змісту статті 40 Закону №3038-VI вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування.
Тому, укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону.
За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18, від 22.08.2018 у справі №339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі №904/2258/20.
Таким чином, прокурор зазначає, що, з урахуванням приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-1X, оскільки ОК "ЖБК Морський" договір про пайову участь з Чорноморською міською радою не укладено, а будівництво об'єкту розпочато у березні 2020 року, у нього виник обов'язок упродовж 10 днів після 20.03.2020 звернутися до Чорноморської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва сплатити її до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Натомість, відповідач не звертався до Чорноморської міської ради з заявою щодо укладення договору про пайову участь ані у 2018 році (отримання містобудівних умов та обмежень), ані у 2020 році (початок будівництва об'єкта).
При цьому, ОК "ЖБК Морський" як замовник будівництва повинен був сплатити кошти пайової участі у зв'язку із будівництвом об'єкта до введення його в експлуатацію, тобто до 24.01.2024.
Натомість, ОК "ЖБК Морський" у акті готовності об'єкта до експлуатації №AC01:3532-0272-6214-2323 вказано, що замовник звільняється від сплати коштів пайової участі на підставі п. 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-1X від 20.09.2019.
Таким чином, ОК "ЖБК Морський" у добровільному порядку не виконав законодавчо визначений обов'язок та відповідно самостійно не перерахував кошти пайової участі до дати прийняття спірного об'єкту в експлуатацію, а відтак саме з моменту введення об'єкта будівництва в експлуатацію замовник без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Щодо розміру безпідставно збережених коштів пайової участі прокурор зазначає наступне.
Відповідно до сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів №ІУ123240112261 від 24.01.2024 загальна площа будівлі становить 8 966.6 кв.м.
На момент введення даного об'єкту в експлуатацію (24.01.2024) був чинний наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 №1010, де розмір опосередкованої вартості за 1 кв.м. в Одеській області становить 20 298,00 грн.
Таким чином, на думку прокурора, із застосуванням опосередкованої вартості 1 кв.м. спорудження житла, яка згідно наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 №1010 для Одеської області складає 20 298 грн, розмір пайової участі у зв'язку із будівництвом об'єкта складатиме: 8966.6 кв.м. * 2% * 20 298,00 грн = 3 640 080,94 грн, де: 8966.6 кв.м. - загальна площа будівлі; 2 % - розмір залучення коштів для об'єктів житлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"; 20 298,00 грн - опосередкована вартість 1 кв.м.
При цьому, прокурор зауважує, що ним при розрахунку пайової участі правомірно враховано показник опосередкованої вартості спорудження житла, який був чинним саме на момент введення об'єкта будівництва в експлуатацію для Одеської області, тобто 20 298 грн за 1 кв.м. (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 № 1010).
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України прокурор просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 468 568,48 грн та 3 % річних у сумі 115 204,92 грн.
Обґрунтовуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, прокурор зазначає, що у даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у зв'язку з порушенням вимог інвестиційного законодавства відповідачем, який ухилився від сплати коштів пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорноморська до місцевого бюджету, а також через нездійснення Чорноморською міською радою повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду із позовом.
Вищевказані порушення містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати коштів пайової участі замовником будівництва - ОК "ЖБК Морський" зумовлюють ненадходження до Чорноморської міської ради коштів пайової участі, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) Чорноморській об'єднаній територіальній громаді в особі Чорноморської міської ради у вигляді упущеної вигоди.
Так, прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на адресу Чорноморської міської ради скеровано листи від 17.12.2024 за №63-7777ВИХ-24 та від 03.02.2025 за №63-821ВИХ-25 стосовно вжиття заходів реагування щодо стягнення з ОК "ЖБК Морський" безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку населеного пункту, а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов'язання. У відповідь на які листами Чорноморської міської ради №BИX-BX-6059-24-177-2025 від 09.01.2025 та №BИX-BX-618-25-800-2025 від 13.02.2025 повідомлено, що радою 07.01.2025 до ОК "ЖБК Морський" направлено лист №ВИХ-ІНЦ-59-2025 щодо надання інформації по збудованому будинку, інших заходів не вжито.
Відтак, з вказаних відповідей вбачається, що заходів, направлених на стягнення коштів пайової участі з ОК "ЖБК Морський" до місцевого бюджету Чорноморською міською радою як уповноваженим органом, не вжито, що свідчить, на думку прокурора, про її бездіяльність.
Вищевказане є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради, яка у відповідності з вимогами ст.2, 64, 71 Бюджетного кодексу України є отримувачем коштів пайової участі.
Про факт безпідставного збереження коштів пайової участі відповідачем стало відомо з сертифікату №ІУ123240112261 від 24.01.2024, оприлюдненого в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, вивченням якого встановлено, що пайова участь ОК "ЖБК Морський" як замовником не сплачено на підставі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019, а отже, з цього дня розпочався перебіг строку позовної давності, який не є пропущеним.
3.2. Доводи Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський".
14.09.2018 за № 27 Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Морський" було отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, назва об'єкта будівництва: "Будівництво незавершеної будівлі 12-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі" за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С.
26.03.2020 отримано дозвіл № ІУ113200860239 на виконання будівельних робіт, 03.04.2023 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва створено акт готовності об'єкта до експлуатації.
24.01.2024 відповідачем отримано сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів №ІУ123240112261.
Відповідач не заперечує факту несплати коштів пайової участі, водночас, вважає розрахунок, наведений прокурором із застосуванням показників опосередкованої вартості будівництва станом на 01.10.2023 таким, що не відповідає обставинам справи та нормам законодавства, що діяли на дату виникнення відносин між сторонами, та вважає, що обов'язок щодо укладення договору про пайову участь виник у 2018 році, відповідно такий розрахунок має здійснюватися станом на 2018 рік.
Отже, на думку відповідача, розрахунок розміру пайової участі має бути здійснено у проміжок з дати отримання Містобудівних умов до дати реєстрації Акту готовності об'єкту до експлуатації, з урахуванням вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", чинній на дату виникнення спірних правовідносин.
Крім того, відповідач зазначає, що сума, розрахована позивачем як пайовий внесок (3 640 080,94 грн), є завищеною, оскільки розрахована без урахування об'єктів, які надають можливість зменшити розмір пайового внеску, а, саме, без урахування збудованого об'єкту енергетики, об'єкту інженерної інфраструктури та об'єкту дорожнього господарства, здійсненого в межах будівництва.
Під час розгляду справи відповідачем надані письмові пояснення, у яких останній зазначив, що згідно наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 № 1010, для розрахунку розміру пайової участі необхідно брати вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку, а не загальну площу будівлі. В такому випадку розрахунок складатиме: 5486,8 кв.м. * 2% * 20 298,00 грн = 2 227 421 грн, де: 5486,8 - вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку, згідно сертифікату № ІУ123240112261 від 24.01.2024 та Акту готовності; 2 % - розмір залучення коштів для об'єктів житлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"; 20 298,00 грн - опосередкована вартість будівництва вартість 1 кв.м. визначена наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 № 1010 (станом на 01.10.2023).
Із викладеного, на думку відповідача, вбачається, що прокурором здійснено розрахунок розміру пайової участі із порушенням норм діючого законодавства, внаслідок чого неправильно здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань.
Відповідач також вважає, що законодавством визначений граничний термін сплати пайової участі - до введення об'єкта в експлуатацію, проте, це не означає, що така сума розраховується та сплачується виключно перед введенням об'єкта в експлуатацію. Відтак, відповідач зазначає, що у даній справі заборгованість не виникла, факт вини та наявності заборгованості не встановлена, з огляду на що в даному випадку застосування ст. 625 ЦК України не є можливим.
Відповідачем також було зазначено про те, що прокуратурою не обґрунтовано неможливість звернення до суду належного позивача - органу місцевого самоврядування. При цьому, враховуючи те, що відносини між сторонами виникли ще у 2018 році, відповідач вважає, що прокурором пропущено строки позовної давності для звернення до суду із даним позовом, відповідно, позов прокурора має бути залишено без розгляду.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
Як встановлено судом, 26.03.2020 Державною інспекцією архітектури та містобудування України ОК "ЖБК Морський" надано дозвіл № НОМЕР_1 на виконання будівельних робіт: "Будівництво незавершеної будівлі 12-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування" (т.1 а.с.22-27).
Відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації (т.1 а.с.28-37) у березні 2023 року було закінчено будівництво об'єкта "Будівництво незавершеної будівлі 12-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування", вид будівництва - нове, місцерозташування об'єкта згідно з документом що дає право на виконання будівельних робіт: Одеська обл., Одеський р-н, Чорноморська територіальна громада, м. Чорноморськ (станом на 1.01.2021), вул. Парусна, б.1-С.
Житловий будинок має зокрема такі показники: площа житлового будинку - 8 966,6 кв.м. (за проектом) та 8 966,6 кв.м. (за результатами технічної інвентаризації); загальна площа квартир - 5 486,03 кв.м. (за проектом) та 5 486,8 (за результатами технічної інвентаризації), житлова площа приміщень - 2 708,86 кв.м. (за проектом) та 2 707,1 кв.м. (за результатами технічної інвентаризації).
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, об'єкт будівництва відноситься до будинків багатоквартирних масової забудови - код 1122.1.
В подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України на підставі акту №ACO1:3532-0272-6214-2323 готовності об'єкта до експлуатації 24.01.2024 видано сертифікат №IУ123240112261, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Відповідно до зазначеного сертифікату об'єкт будівництва має такі основні показники:
- найменування об'єкта згідно з проектом: "Будівництво незавершеної будівлі 12поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування.";
- дата початку будівництва - 26.03.2020;
- дата завершення будівництва - 06.03.2023;
- загальна площа будівлі - 8966.6 кв.м.;
- загальна площа квартир у будинку - 5486.8 кв.м.;
- кількість поверхів - 12;
- загальна кількість квартир - 110;
- площа житлового будинку - 8966.6 кв.м.
З останнього також вбачається, що пайова участь ОК "ЖБК Морський" як замовником не сплачена на підставі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IХ від 20.09.2019.
Відомості щодо видачі Обслуговуючому кооперативу "ЖБК Морський" сертифікату №IУ123240112261 оприлюднено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (т.1 а.с.38-44).
Відповідачем також надані суду, зокрема, Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №27 (т.2 а.с.15), експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом "Будівництво незавершеної будівлі 12-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування" від 17.02.2023, а також дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.03.2020 (т.2 а.с.21-23).
Як встановлено судом, прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на адресу Чорноморської міської ради скеровано листи від 17.12.2024 за №63-7777ВИХ-24 (т.1 а.с.45-49) та від 03.02.2025 за №63-821ВИХ-25 (т.1 а.с.52-59) стосовно вжиття заходів реагування щодо стягнення з ОК "ЖБК Морський" безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку населеного пункту, а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов'язання.
У відповідь на вказані листи Чорноморська міська рада листами №BИX-BX-6059-24-177-2025 від 09.01.2025 (т.1 а.с.50) та №BИX-BX-618-25-800-2025 від 13.02.2025 (т.1 а.с.60) повідомила, що нею 07.01.2025 до ОК "ЖБК Морський" направлено лист №ВИХ-ІНЦ-59-2025 щодо надання інформації по збудованому будинку, інших заходів не вжито.
Матеріали справи також містять означений лист від 7.01.2025 (т.1 а.с.51), відповідно до якого Чорноморська міська рада просила ОК "ЖБК Морський" подати до виконавчого комітету Чорноморської міської ради документацію, яка підтверджує загальну площу та вартість спорудження збудованого будинку за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С.
Матеріали справи також містять повідомлення від 26.02.2025 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", надіслане Чорноморському міському голові Одеського району Одеської області (т.1 а.с.65).
Листом Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради від 12.02.2025 за №Внутр-1957-2025 (т.1 а.с.61-63) повідомило, що згідно з інформацією з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Державна інспекція архітектури та містобудування України 26.03.2020 видала обслуговуючому кооперативу "ЖБК Морський" дозвіл № НОМЕР_2 на проведення будівельних робіт щодо зазначеного об'єкта. Згідно з сертифікатом про прийняття в експлуатацію завершених будівельних об'єктів (№ГУ123240112261 від 24.01.2024), будівництво зазначеного об'єкта розпочалося 26.03.2020.
Однак, у передбачений законодавством строк (протягом 10 робочих днів після початку будівництва) забудовник не подав відповідну заяву.
Таким чином, Управління надало розрахунок розміру пайової участі обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський" у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів при будівництві об'єкта, відповідно до якого розмір пайової участі у зв'язку із будівництвом об'єкта складає: 8966.6 кв.м. * 2% * 20 298,00 грн = 3 640 080,94 грн, де: 8966.6 кв.м. - загальна площа будівлі; 2 % - розмір залучення коштів для об'єктів житлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"; 20 298,00 грн - опосередкована вартість 1 кв.м.
Крім того, у вказаному листі Управлінням наведено розрахунок інфляційних втрат за період з 24.01.2024 до 12.02.2025, які становлять 468 568,48 грн та 3 % річних за вказаний період, які становлять 115 204,92 грн.
У свою чергу, відповідачем надано суду власний розрахунок розміру пайової участі, відповідно до якого розмір пайової участі у зв'язку із будівництвом об'єкта складає: 5486,8 кв.м. * 2% * 20 298,00 грн = 2 227 421 грн, де: 5486,8 - вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку, згідно сертифікату № ІУ123240112261 від 24.01.2024 та Акту готовності; 2 % - розмір залучення коштів для об'єктів житлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"; 20 298,00 грн - опосередкована вартість будівництва вартість 1 кв.м. визначена наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 № 1010 (станом на 01.10.2023).
5. Позиція суду.
5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Так при зверненні до суду з відповідним позовом прокурором зазначено позивачем Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області.
Заявляючи позов в інтересах Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, прокурор зазначає, що остання виступає в якості суб'єкта владних повноважень, приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяній державі.
Також прокурор вказує на те, що порушення містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати коштів пайової участі замовником будівництва - ОК "ЖБК Морський" зумовлюють ненадходження до Чорноморської міської ради коштів пайової участі, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) Чорноморській об'єднаній територіальній громаді в особі Чорноморської міської ради у вигляді упущеної вигоди.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.
Матеріалами справи підтверджено обставину звернення прокурора до позивача листами від 17.12.2024 за №63-7777ВИХ-24 та від 03.02.2025 за №63-821ВИХ-25 стосовно вжиття заходів реагування щодо стягнення з ОК "ЖБК Морський" безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку населеного пункту, а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов'язання, у відповідь на які листами Чорноморська міська рада №BИX-BX-6059-24-177-2025 від 09.01.2025 та №BИX-BX-618-25-800-2025 від 13.02.2025 повідомила про те, що нею 07.01.2025 до відповідача направлено лист №ВИХ-ІНЦ-59-2025 щодо надання інформації по збудованому будинку, інших заходів не вжито.
Матеріалами справи також підтверджується, що прокуратура звернулася до позивача із повідомленням від 26.02.2025 (т.1 а.с.65) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із позовом про стягнення безпідставно утриманих коштів, інфляційних втрат та 3% річних.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.
5.2. Щодо суті спору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч.3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Господарський суд зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Так, судом встановлено, що 26.03.2020 Державною інспекцією архітектури та містобудування України надано ОК "ЖБК Морський" дозвіл № НОМЕР_1 на виконання будівельних робіт: "Будівництво незавершеної будівлі 12-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування" (т.1 а.с.22-27).
Відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації №ACO1:3532-0272-6214-2323 (т.1 а.с.28-37) у березні 2023 року було закінчено будівництво об'єкта "Будівництво незавершеної будівлі 12поверхового житлового будинку з вбудованим магазином, стоматологічним кабінетом, офісними приміщеннями в рівні першого поверху та з паркінгом в підвальному поверсі за адресою: 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Парусна, 1-С. Коригування". На підставі вказаного акту готовності об'єкта до експлуатації Державною інспекцією архітектури та містобудування України 24.01.2024 видано сертифікат №IУ123240112261, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції що була чинною станом на дату початку будівництва об'єкту), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції що була чинною станом на дату початку будівництва об'єкту), було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Між тим, як було встановлено судом, між Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Морський" договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Чорноморськ укладено не було.
Разом із тим, за змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинно бути виконано до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21 та від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23.
01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими з 01.01.2020 року було виключено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Закон №3038-VI), яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За змістом Закону №132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Також установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.
Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.
Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в чинній редакції до 01.01.2020 року) визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, зазначила таке "разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають."
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання відступу від правових позицій касаційних судів та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права у справі №643/21744/19, також зауважила, що:
"- з 1 січня 2020 року скасовано дію статті 40 Закону № 3038-VI, яка передбачала обов'язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов'язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом. Відтак якщо на час здачі новозбудованого об'єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов'язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов'язати укласти договір або визнати договір укладеним;
- у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 201/14195/18 суди розглянули спори про визнання укладеним договору про пайову участь замовника будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту при чинності на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду норми статті 40 Закону № 3038-VI, яка зобов'язувала замовника будівництва укласти вказаний договір, однак за відсутності вказаної норми на час розгляду справи. Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 922/267/20 та від 23.03.2021 у справі № 904/454/18 суди розглянули вказані вище спори при втраті чинності норми статті 40 Закону № 3038-VI ще на час звернення позивача до суду, однак вона також була чинною на час виникнення спірних правовідносин;
- відмовляючи у задоволенні позовних вимог, касаційні суди дійшли висновку про те, що необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність на час виникнення правовідносин відповідних положень закону про обов'язковість укладення договору. Однак, оскільки станом на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов'язувало відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов'язковість якого для відповідача законом не передбачена;
-зазначені висновки касаційного суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у цій справі, а тому підстав для відступу від правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду немає;
- у зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України;
- у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування".
Отже, у даному випадку, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX.
У постанові від 23.05.2024 у справі №915/149/23 (п.62-66) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що передбачений прикінцевими та перехідними положеннями закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
(1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
(2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21.
Враховуючи, що у цій справі будівництво об'єкту розпочате у 2020 році (26.03.2020), абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Водночас, як встановлено судом, Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Морський" не було виконано обов'язку з перерахування до бюджету міста Чорноморськ пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття об'єкта в експлуатацію.
Разом з тим господарський суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до правових висновків сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 вказав, що замовник будівництва (Відповідач) зобов'язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (Позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Як було вже зазначено судом, підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132- ІХ визначається, що розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 №1010 "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (станом на 01 жовтня 2023 року)", вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) станом на момент введення об'єкта в експлуатацію (24.01.2024) по Одеській області складає 20 298 грн/м2.
Між тим судом встановлено, що прокурором наведено наступний розрахунок розміру пайової участі за об'єктом: 8966.6 кв.м. * 2% * 20 298,00 грн = 3 640 080,94 грн, де: 8966.6 кв.м. - загальна площа будівлі; 2 % - розмір залучення коштів для об'єктів житлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"; 20 298,00 грн - опосередкована вартість 1 кв.м.
Однак, як вже було зазначено судом, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ розмір пайової участі розраховується відповідно до показників опосередкованої вартості спорудження житла, які встановлюються для вартості 1 кв.м. загальної площі квартир будинку.
Так, відповідачем надано суду власний розрахунок розміру пайової участі за вказаним об'єктом: 5486,8 кв.м. * 2% * 20 298,00 грн = 2 227 421 грн, де: 5486,8 - вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку, згідно сертифікату № ІУ123240112261 від 24.01.2024 та Акту готовності; 2 % - розмір залучення коштів для об'єктів житлового призначення згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні"; 20 298,00 грн - опосередкована вартість будівництва вартість 1 кв.м. визначена наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 02.11.2023 № 1010 (станом на 01.10.2023).
Таким чином, враховуючи, що відповідачем при вказаному розрахунку враховані положення підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-ІХ, суд погоджується з наведеним відповідачем розрахунком та зазначає, що розмір пайової участі, що мав бути сплачений Обслуговуючим кооперативом "ЖБК Морський", складає 2 227 421 грн.
Водночас, у зв'язку з тим, що відповідачем не було виконано свого обов'язку зі сплати органу місцевого самоврядування грошових коштів пайової участі, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення з відповідача на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області грошових коштів пайової участі у сумі 2 227 421 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наведеного прокурором розрахунку інфляційних втрат у сумі 468 568,48 грн та 3% річних у сумі 115 204,92 грн, суд дійшов висновку про помилковість останнього з огляду на неврахування прокурором положень ст.253 ЦК України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, у даному випадку, з 25.01.2024, враховуючи введення об'єкта в експлуатацію 24.01.2024, а також з огляду на нарахування прокурором інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості у розмірі 3 640 080,94 грн замість 2 227 421 грн, про що зазначено судом вище.
З урахуванням вищенаведених висновків суду, за допомогою системи "Ліга-закон", в межах наведеного прокурором строку, було зроблено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.
Розрахунок інфляційних втрат
Останній період
IIc (100,30 : 100) (100,50 : 100) (100,20 : 100) (100,60 : 100) (102,20 : 100) (100,00 : 100) (100,60 : 100) (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) (101,20 : 100) = 1.12872474
Інфляційне збільшення:
2 227 421,00 x 1.12872474 - 2 227 421,00 = 286 724,20 грн.
Розрахунок 3% річних
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 25/01/2024 до 31/12/2024 2 227 421,00 x 3 % x 342 : 366 : 10034262440,82 грн.
з 01/01/2025 до 12/02/2025 2 227 421,00 x 3 % x 43 : 365 : 100437872,25 грн.
Таким чином, сума інфляційних втрат за спірний період становить 286 724,20 грн, сума 3% річних - 70 313,07 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо тверджень відповідача про сплив строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи, що введення об'єкта будівництва і експлуатацію було засвідчено сертифікатом №IУ123240112261 від 24.01.2024, виданим Державною інспекцією архітектури та містобудування України, з якого вбачається, що пайова участь ОК "ЖБК Морський" як замовником не сплачена на підставі пункту 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019, отже, саме з 24.01.2024 почався перебіг позовної давності. При цьому, позовну заяву скеровано до суду 06.03.2025, тобто, в межах трирічного строку.
З огляду на вищевикладене, доводи Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський" в частині необхідності застосування строку позовної давності судом не приймаються до уваги.
5.3. Щодо судових витрат.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.129, 232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський" (68003, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Парусна, будинок 1-Н/102-Н, код ЄДРПОУ 41168397) на користь Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68003, Одеська обл., місто Чорноморськ, проспект Миру, будинок, 33, код ЄДРПОУ 25932851) безпідставно збережені кошти пайової участі у сумі 2 227 421 /два мільйони двісті двадцять сім тисяч чотириста двадцять одна/ грн, інфляційні втрати у сумі 286 724 /двісті вісімдесят шість тисяч сімсот двадцять чотири/ грн 20 коп., 3% річних у сумі 70 313 /сімдесят тисяч триста тринадцять/ грн 07 коп.
3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Морський" (68003, Одеська обл., місто Чорноморськ, вулиця Парусна, будинок 1-Н/102-Н, код ЄДРПОУ 41168397) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача - UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у сумі 39 693 /тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто три/ грн 25 коп.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 серпня 2025 р.
Суддя Ю.М. Щавинська