вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" червня 2025 р. Справа № 916/3377/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Постемський А. В. (службове посвідчення);
від позивача: Родич М. В. (самопредставництво - витяг з ЄДР);
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область
в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України, м. Київ
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ролло Трейдінг», м. Херсон
2) Державного підприємства “Фінансування інфраструктурних проектів», м. Київ
про визнання недійсним договору та стягнення 2 441 264, 19 грн
Керівник Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області звернувся в Господарський суд Одеської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України із позовом до ТОВ “Ролло Трейдінг», ДП “Фінінпро» про: 1) визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область від 30.10.2019 р. № БДР-225/10-19, укладений між ДП “Фінінпро» та ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ»; 2) стягнення з ТОВ “Ролло Трейдінг» на користь ДП “Фінінпро» 2 441 264, 19 грн, а з ДП “Фінінпро» одержані ним за рішенням суду 2 441 264, 19 грн стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах держави в особі позивача тим, що зміст договору № БДР-225/10-19 від 30.11.2019 р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 суперечить положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», інших нормативно-правових актів, а також інтересам держави і суспільства.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024 р. відкрито провадження у справі № 916/3377/24 за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до ТОВ “Ролло Трейдінг», ДП “Фінінпро» про визнання недійсним договору та стягнення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 р. справу № 916/3377/24 за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до ТОВ “Ролло Трейдінг», ДП “Фінінпро» про визнання недійсним договору та стягнення передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України справу № 916/3377/24 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2024 р. прийнято справу № 916/3377/24 за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до ТОВ “Ролло Трейдінг», ДП “Фінінпро» про визнання недійсним договору та стягнення 2 441 264, 19 грн до свого провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (змішана форма розгляду) і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 20.11.2024 р.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 р. у справі № 916/3377/24 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2025 р. призначено розгляд справи у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 26.02.2025 р.
26.02.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 19.03.2025 р.
19.03.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 02.04.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 23.04.2025 р. Крім того, даною ухвалою судом було задоволено клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи у закритому судовому засіданні та визначено здійснювати розгляд справи повністю у закритому судовому засіданні.
23.04.2025 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 21.05.2025 р.
21.05.2025 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 04.06.2025 р.
04.06.2025 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 25.06.2025 р.
25.06.2025 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог прокурора, поданих в інтересах держави, позовні вимоги прокурора підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача-1, представник відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
30.10.2019 р. між відповідачем-2 (надалі - Замовник) та відповідачем-1 (надалі - Виконавець) було укладено договір № БДР-225/10-19, згідно з п. 1.1. якого на виконання Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в України від 25.04.2018 р. № 435, в порядку, строки та на умовах визначених цим документації та надання послуг з поточного середнього ремонту (код за ДК 021:2015:45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт): «ГБН Г.1-218-182:2011 Поточний середній ремонт - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область» (надалі - Договір).
Згідно з п. 1.2. Договору склад, обсяг, види та вартості надання послуг з поточного середнього ремонту (надалі - Послуги) по Об'єкту, що будуть надаватись Виконавцем, визначаються в Договірній ціні (Додаток № 1 до Договору), в межах визначеної в результаті процедури публічної закупівлі вартості закупівлі, а надання цих Послуг - в межах фактичного обсягу видатків Замовника на поточний рік.
Відповідно до п. 2.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діє до « 20» грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами свої зобов'язань.
Пунктами 3.1., 3.3. Договору визначено, що загальна вартість Послуг (Договірна ціна) визначається на основі приблизного кошторису у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною та становить 2 886 000 грн 00 коп. (Два мільйони вісімсот вісімдесят шість тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 481 000 грн 00 коп. (Чотириста вісімдесят одна тисяча гривень 00 копійок) (п.3.1).
3.3. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
Відповідно до п. 5.1. Договору фінансування наданих Послуг буде здійснюватися за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмною в межах планових показників та за наявності фактичних надходжень на казначейський рахунок Замовника, у відповідності з Планом фінансування (Додаток № 3 до даного Договору).
Підпунктом 6.9.1. пункту 6.9. Договору визначено, що Виконавець після закінчення Послуг на Об'єкті, надає Замовнику повідомлення про закінчення Послуг, відповідно до якого створюється комісія з прийняття Послуг. Приймальна комісія призначається наказом Замовника.
Одночасно із укладенням договору між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано Додаток № 1 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р. - договірна ціна; Додаток № 2 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р. - графік надання Послуг; Додаток № 3 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р. - План фінансування.
19.12.2019 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 1 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р.
20.12.2019 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 2 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р.
26.02.2020 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 3 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р.
12.06.2020 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 4 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р.
30.06.2020 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 5 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р.
31.07.2020 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано додаткову угоду № 6 до Договору № БДР-225/10-19 від 30.10.2019 р., згідно з пунктами 1., 3., 4. якої керуючись п. 5 ч.4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», Сторони домовились зменшити загальну вартість Послуг (Договірну ціну) без зміни кількості (обсягу) та якості Послуг на 281 050 грн 66 коп. (двісті вісімдесят одна тисяча п'ятдесят гривень 66 копійок), та відповідно викласти пункт 3.1 Договору в наступній редакції: « 3.1. Загальна вартість Послуг (Договірна ціна) визначається на основі приблизного кошторису у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною та становить 2 441 264 грн 19 коп. (Два мільйони чотириста сорок одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні 19 копійок), у тому числі ПДВ - 406 877 грн 37 коп. (Чотириста шість тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 37 копійок)» (п. 1.).
3. Внести зміни до Додатку № 1 Договору «Договірна ціна», виклавши його в новій редакції, що додається.
4. Внести зміни до Додатку № 3 Договору «План фінансування», виклавши його в новій редакції, що додається.
На виконання умов договору № БДР-225/10-19 від 30.11.2019 р. відповідачем-1 було виконано роботи на загальну вартість 2 441 264, 19 грн, а відповідачем-2 було їх прийнято та оплачено, що підтверджується відомостями з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, а саме трансакцією № 176869507 від 31.07.2020 р. (оплата: 06.08.2020 р.), трансакцією № 166340046 від 26.03.2020 р. (оплата: 27.03.2020 р.), трансакцією № 158866185 від 23.12.2019 р. (оплата: 24.12.2019 р.), інформацією Державної казначейської служби України, наданою у листі № 12-06-06/13808 від 24.06.2024 р. на запит Київської обласної прокуратури України, інформацією щодо проведених касових видатків ДП “Фінінпро» у 2019-2020 роках за договором № БДР-225/10-19, листом Державної аудиторської служби України № 001700-17/6539-2024 від 22.05.2024 р. про надання інформації, звітом про виконання договору про закупівлю від 03.08.2020 р., іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Рішенням Антимонопольного комітету України № 596-р від 28.10.2021 р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зокрема визнано, що ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38238694) і ТОВ “Укр Дор Світло» (ідентифікаційний код юридичної особи 41631041) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів «ГБН Г.1-218-182: Поточний середній ремонт - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область (Джерело фінансування - спеціальний фонд Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВК 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм»)», проведених ДП “Фінінпро» (ідентифікатор процедури закупівлі № UA-2019-09-25-001288-b). Крім того, даним рішенням за вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, Антимонопольним комітетом України було накладено на ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» штраф у розмірі 529 838, 00 грн та на ТОВ “Укр Дор Світло» штраф у розмірі 36 260, 00 грн.
Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі позивача, серед інших позовних вимог просить суд визнати недійсним договір з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область від 30.10.2019 р. № БДР-225/10-19, укладений між ДП “Фінінпро» та ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ».
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з положеннями частин 1-2 ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з частинами 1-2 ст. 202 цього ж кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 цього ж кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 до ст. 628 цього ж кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 629 цього ж кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 цього ж кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 651 цього ж кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 837 цього ж кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
Згідно з ст. 215 цього ж кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.05.2020 р. у справі № 910/12279/18 виснував, що недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб'єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 цього ж кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ст. 228 цього ж кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 17.10.2024 р. справі № 914/1507/23 вказав наступне:
«Предметом спору у справі, яка переглядається, є вимоги прокурора про визнання недійсним протоколу від 09.08.2018 та договору поставки від 28.08.2018 та, як наслідок, стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів, отриманих за результатами виконання договору поставки, у розмірі 2 138 079,60 грн, а з відповідача-1 - в дохід державного бюджету.
Визначивши у касаційній скарзі підставу для перегляду справи в суді касаційної інстанції п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 3, 36 Закону № 922-VIII, ст. 4, 6, 10, 50 Закону № 2210-III, ст. 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України в контексті наявності / відсутності порушення інтересів держави внаслідок спотворення торгів та укладення договору про закупівлю у зв'язку із вчиненням антиконкурентних узгоджених дій.
Прокурор обласної прокуратури у касаційній скарзі зазначив, зокрема, що:
- є необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України як правової підстави визнання недійсним оспорюваного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки укладений з порушенням вимог, зокрема, ст. 36 Закону № 922-VIII, ст. 50 Закону № 2210-III;
- суди не врахували, що для правильного вирішення цього спору підлягав встановленню не факт належного виконання договору про закупівлю, а з'ясування обставин дотримання приписів діючого законодавства, відповідність державним інтересам договору, підписаного відповідачами внаслідок спотворення торгів, що полягало у заміні конкуренції на координацію поведінки їх учасників;
- основною метою позову є захист інтересів держави шляхом визнання недійсним правочину, яким не було забезпечено дотримання вимог щодо відповідності його (договору) інтересам держави і суспільства;
- порушення процедури публічних закупівель, що встановлено згідно з рішенням Відділення АМКУ від 14.05.2020 № 63/36-р/к, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів, спричиняє істотну шкоду інтересам держави і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу та зумовлює виникнення підстав для задоволення позову.
Перевіривши такі доводи касаційної скарги, колегія суддів встановила, що на розгляді Верховного Суду перебували справи № 922/2645/20 та № 922/3322/20, зокрема, про визнання недійсними результатів закупівлі (аукціонів) та укладених за результатами їх проведення договорів купівлі-продажу відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України за обставин, коли після проведення закупівель та укладення за їх результатами договорів за рішенням АМКУ визнано учасників торгів такими, що вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону № 2210-III, яке, крім того, визнано правомірним за рішенням суду в іншій справі.
У постановах від 15.12.2021 у справі № 922/2645/20 та від 24.04.2024 у справі № 922/3322/20 (яка ухвалена після подання касаційної скарги, однак підлягає врахуванню відповідно до ч. 4 ст. 300 ГПК України) Верховний Суд дійшов правових висновків, від яких колегія суддів не вбачає підстав для відступу і зміст яких полягає у такому.
Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст. 3 Закону № 922-VIII, полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.
У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.
Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.
Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб'єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.
Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону № 2210-III змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.
Аналізуючи положення ст. 6 Закону № 2210-III, Верховний Суд зазначив, що при кваліфікації дій суб'єктів господарювання за п. 4 ч. 2 цієї статті - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.
Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій та дій в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а значить спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв'язку з наявністю лише справжньої конкуренції.
При цьому Верховний Суд зауважив, що за змістом приписів ст. 6 Закону № 2210-III для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.
У разі наявності відповідного рішення АМКУ в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення АМКУ, встановлені судом, є преюдиційними в силу приписів ст. 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.
Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.
Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Що ж до випадку, коли за нормами спеціального законодавства не передбачено визнання недійсними результатів закупівлі, оформлених відповідним рішенням замовника, колегія суддів зважає на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, згідно з якою якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, такий договір є оспорюваним та може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо його за нормами Закону № 922-VIII не віднесено до нікчемного.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові чи окремої позовної вимоги.
Системний аналіз положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 4 ст. 236 та ч. 7 ст. 301 ГПК України свідчить, що суд касаційної інстанції формує висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковими для судів першої та апеляційної інстанцій.
Суди попередніх інстанцій, порушивши ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 4 ст. 236 та ч. 7 ст. 301 ГПК України, наведених висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права не врахували.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що з огляду на предмет закупівлі процедура торгів у цьому випадку не врегульована спеціальним законодавством, яке б передбачено можливість визнання їх недійсними, а після проведення спірної закупівлі і прийняття тендерним комітетом відповідача-1 рішення шляхом оформлення протоколу сторони уклали договір поставки.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу тендерного комітету від 09.08.2018 з підстави недоведеності прокурором причини для задоволення такої вимоги не відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, адже у задоволенні названої вимоги за встановлених вище обставин слід відмовити з підстави обрання прокурором у цьому випадку неефективного способу захисту при зверненні до суду в інтересах держави в особі позивача із такою вимогою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним протоколу від 09.08.2018.
Стосовно ж відмови судів у задоволенні інших вимог - про визнання недійсним оспорюваного договору та, як наслідок, повернення грошових коштів через відповідача-1 до бюджету, з підстав недоведеності невідповідності оспорюваного правочину до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, колегія суддів констатує про неврахування судами правових висновків Верховного Суду у справах № 922/2645/20 та № 922/3322/20 при встановленні обставин щодо наявності рішення АМКУ від 14.05.2020 № 63/36-р/к про визнання дій відповідача-2 та ФОП Вах В. Д. порушенням законодавства про захист економічної конкуренції за п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону № 2210-III у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, яке, крім того, було предметом розгляду у судових справах № 914/1845/20 та № 914/1844/20 та визнано господарськими судами правомірним.
Так, у справах № 914/1845/20 та № 914/1844/20 господарські суди встановили, що передумовою прийняття АМКУ рішення від 14.05.2020 № 63/36-р/к були з'ясовані обставини: сприятливих умов для обміну інформацією між учасниками закупівлі, в тому числі під час підготовки пропозицій для участі у закупівлі; наявності дилерського договору між дилером ФОП Вах В. Д. та ТОВ НВП «Мастак», що створює умови, за яких виникає вплив ТОВ НВП «Мастак» на діяльність фізичної особи - підприємця внаслідок його укладення, що дає можливість визначати умови господарської діяльності для ФОП Вах В. Д; між цими суб'єктами господарювання до проведення закупівлі існували господарські зв'язки; використання учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси; між учасниками здійснювались телефонні розмови до проведення торгів та під час їх проведення; подібність дій учасників щодо звернення до одного й того ж відділення банку про надання банківських гарантій для забезпечення тендерних пропозицій, яка не вважається випадковим збігом обставин; спільні риси у завантажених пропозиціях щодо закупівлі; учасники були обізнані щодо цінових пропозицій один одного, отже, не змагалися між собою та діяли узгоджено; за результатами спільної участі цих суб'єктів господарювання у дев'яти закупівлях ТОВ НВП «Мастак» завжди визнавалося переможцем.
Перевіривши рішення АМКУ від 14.05.2020 № 63/36-р/к про визнання ТОВ НВП «Мастак» та ФОП Вах В. Д. такими, що вчинили правопорушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону № 2210-III, на предмет обґрунтованості та законності, суди у справах № 914/1845/20 та № 914/1844/20 дійшли висновків про відсутність підстав для визнання його недійсним та скасування.
За змістом ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених ч. 1 ст. 203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.
У спеціальній ч. 3 ст. 228 ЦК України законодавець закріпив норму, згідно з якою у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідно до ст. 3 Закону № № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
З наведених норм права вбачається, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.
З огляду на викладене та висновки Верховного Суду у справах № 922/2645/20, № 922/3322/20 узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено у антимонопольній справі та підтверджено в судових актах, унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів ID: UA-2018-06-26-001302-a, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01, укладеного з переможцем закупівлі ТОВ НВП «Мастак», відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Тобто дії ТОВ НВП «Мастак» (постачальник) та філії Укрзалізниці (замовник закупівлі) з укладення договору поставки від 28.08.2018 за встановлених та підтверджених обставин порушення ТОВ НВП «Мастак» як учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції підпадають під регулювання положень ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у ч. 3 цієї статті Кодексу.
Відступаючи від власних висновків, викладених у п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Водночас ч. 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:
1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;
2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).
Враховуючи наведене вище обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн, сплачені відповідачем-1 (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду договору поставки від 28.08.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, підлягають поверненню відповідачем-2 відповідачу-1, а останнім - до бюджету шляхом стягнення цих коштів на користь позивача.
Отже, позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 2 138 079,60 грн до бюджету підлягає задоволенню».
Як було вже зазначено вище, рішенням Антимонопольного комітету України № 596-р від 28.10.2021 р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38238694) і ТОВ “Укр Дор Світло» (ідентифікаційний код юридичної особи 41631041) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів «ГБН Г.1-218-182: Поточний середній ремонт - облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область (Джерело фінансування - спеціальний фонд Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВК 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм»)», проведених ДП “Фінінпро» (ідентифікатор процедури закупівлі № UA-2019-09-25-001288-b).
При цьому, як вбачається із змісту самого рішення Антимонопольного комітету України № 596-р від 28.10.2021 р. “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», порушення ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ “Укр Дор Світло» законодавства про захист економічної конкуренції (п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції») обґрунтоване встановленими та підтвердженими фактами, які у своїй сукупності свідчать про узгодження (координацію) ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ “Укр Дор Світло» своєї поведінки на етапі підготовки та під час безпосередньої участі у закупівлі № UA-2019-09-25-001288-b, зокрема Антимонопольним комітетом України було встановлено: 1) між вищевказаними суб'єктами господарювання до проведення закупівлі існували господарські зв'язки; 2) до проведення закупівлі ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ “Укр Дор Світло» надавали один одному поворотні фінансові допомоги; 3) даними суб'єктами господарювання (учасниками закупівлі) використовувались одні і ті ж ІР-адреси; 4) між даними учасниками закупівлі здійснювались телефонні розмови до проведення торгів та під час їх проведення; 5) ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ “Укр Дор Світло» було подано електронні файли до реєстру пропозицій на сайті електронних закупівель «Prozorro», що мають спільні особливості в описах файлів.
Отже, враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що узгоджені дії учасників закупівлі № UA-2019-09-25-001288-b, - ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ» і ТОВ “Укр Дор Світло» та відсутність реальної конкуренції між ними унеможливило прозору та відкриту процедуру закупівлі № UA-2019-09-25-001288-b, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене Антимонопольним комітетом України у своєму рішенні порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору № БДР-225/10-19 від 30.11.2019 р., відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідачів про визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область від 30.10.2019 р. № БДР-225/10-19, укладений між ДП “Фінінпро» та ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ», є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі позивача, також просить суд стягнути з ТОВ “Ролло Трейдінг» на користь ДП “Фінінпро» 2 441 264, 19 грн, а з ДП “Фінінпро» одержані ним за рішенням суду 2 441 264, 19 грн стягнути в дохід держави.
З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача є похідною від його позовної вимоги до відповідачів про визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область від 30.10.2019 р. № БДР-225/10-19, укладений між ДП “Фінінпро» та ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ».
Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом, вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача до відповідачів про стягнення з ТОВ “Ролло Трейдінг» на користь ДП “Фінінпро» 2 441 264, 19 грн, а з ДП “Фінінпро» одержані ним за рішенням суду 2 441 264, 19 грн стягнути в дохід держави, є похідною від його позовної вимоги в інтересах держави в особі позивача до відповідачів про визнання недійсним договору з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область від 30.10.2019 р. № БДР-225/10-19, укладений між ДП “Фінінпро» та ТОВ “Дорстрой Монтаж Київ», що в свою чергу є законною і обґрунтованою, то суд дійшов висновку про її задоволення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір з поточного середнього ремонту-облаштування освітленням із використанням автономного електрозабезпечення наземних пішохідних переходів, розташованих на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-07 Київ - Ковель на ділянці км 34+532, км 61+468, км 63+268, км 36+763, км 40+909, км 40+006, км 39+716, км 39+339, Київська область від 30.10.2019 р. № БДР-225/10-19, укладений між Державним підприємством “Фінансування інфраструктурних проектів» (03118, вул. Хотівська, буд. 4, літера "А" м. Київ; ідентифікаційний код 37264503) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ролло Трейдінг» (попереднє найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю “Дорстрой Монтаж Київ») (73003, пр. Ушакова, буд. 35А, м. Херсон, Херсонська область; ідентифікаційний код 38238694).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ролло Трейдінг» (73003, пр. Ушакова, буд. 35А, м. Херсон, Херсонська область; ідентифікаційний код 38238694) на користь Державного підприємства “Фінансування інфраструктурних проектів» (03118, вул. Хотівська, буд. 4, літера "А" м. Київ; ідентифікаційний код 37264503) 2 441 264 (два мільйони чотириста сорок одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн 19 (дев'ятнадцять) коп., а з Державного підприємства “Фінансування інфраструктурних проектів» (03118, вул. Хотівська, буд. 4, літера "А" м. Київ; ідентифікаційний код 37264503) одержані ним за рішенням суду 2 441 264 (два мільйони чотириста сорок одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн 19 (дев'ятнадцять) коп. стягнути в дохід держави.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ролло Трейдінг» (73003, пр. Ушакова, буд. 35А, м. Херсон, Херсонська область; ідентифікаційний код 38238694) на користь Київської обласної прокуратури (01601, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 19 823 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн 48 (сорок вісім) коп. судового збору.
5. Стягнути з Державного підприємства “Фінансування інфраструктурних проектів» (03118, вул. Хотівська, буд. 4, літера "А" м. Київ; ідентифікаційний код 37264503) на користь Київської обласної прокуратури (01601, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 19 823 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн 48 (сорок вісім) коп. судового збору.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
14 серпня 2025 р.