вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" червня 2025 р. Справа № 911/1414/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Назаренко Р. А. (адвокат - ордер серії АІ № 1901987 від 21.05.2025р.);
від відповідача: Веретельник О. О. (адвокат - ордер серії АІ № 1798121 від 20.05.2025р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс Насташка», с. Насташка, Білоцерківський район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ясенсвіт», с. Ромашки, Білоцерківський район, Київська область
про стягнення 563 186,46 грн
ТОВ “АПК Насташка» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ “Ясенсвіт» про стягнення 341 234, 84 грн пені, 183 636, 46 грн інфляційних втрат, 38 315, 16 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем у встановлений строк свого обов'язку щодо оплати за поставлений йому товар згідно з договором № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. поставки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/1414/25 за позовом ТОВ “АПК Насташка» до ТОВ “Ясенсвіт» про стягнення 563 186, 46 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 21.05.2025 р.
13.05.2025 р. через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 12.05.2025 р. на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він зокрема просить суд зменшити розмір заявленої позивачем пені до 20 000, 00 грн.
15.05.2025 р. через систему “Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь б/н від 15.05.2025 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 11.06.2025 р.
11.06.2025 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
11.05.2019 р. між відповідачем - ТОВ “Ясенсвіт» (надалі - Покупець) та позивачем - ТОВ “АПК Насташка» (надалі - Постачальник) було укладено договір поставки № YAS-11/05/19-12, зі змісту п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах договору кукурудзу, пшеницю (далі - Товар) (надалі - Договір).
Положеннями пунктів 3.1-3.3 Договору передбачено, що ціна товару погоджується сторонами в специфікації на певну кількість товару (п. 3.1.).
3.2. Загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій з урахуванням відхилень по кількості фактично поставленого товару +/- 10 % відповідно до видаткових накладних.
3.3. Оплата партії товару здійснюється покупцем за погодженими в специфікації цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 5 банківських днів з дати поставки товару, з урахуванням положень 3.4 договору в такому порядку: 80 % від вартості партії товару покупець може оплатити на підставі наданих постачальником оригіналів договору, товарно-транспортної накладної, документів, що підтверджують якість товару, копій видаткової накладної та відповідної специфікації. Остаточний розрахунок за партію здійснюється за умови надання постачальником належним чином оформлених оригіналів всіх вказаних вище документів та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п. 5.4 договору. Інші умови оплати можуть бути погоджені сторонами в специфікації.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.7. Договору доставка всієї кількості товару здійснюється погодженими партіями на умовах DAP (Інкотермс 2010) (конкретна адреса вказується в специфікації) в строк, погоджений сторонами в специфікації, в якій повинні вказуватись тип транспортного засобу та спосіб розвантаження. Інші умови поставки можуть бути погоджені сторонами в специфікації (п. 4.1.).
Моментом переходу права власності та ризиків на товар є підписання товарно-транспортних або видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін (п. 4.7 договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2019 р. У випадку, якщо протягом останнього місяця строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на 6 місяців. Кількість пролонгацій не обмежується.
Специфікацією № 15 від 05.12.2023 р. до договору поставки сторонами було погоджено: найменування товару - кукурудза, його кількість, тонна - 500 +/- 10%, загальну ціну товару на суму 2 550 000,00 грн, якість товару (базис) - волога 14 %, сміттєва домішка 2, зернова домішка 10 %. Також погоджено: умови поставки - FCA (Інкотермс 2010), адреса: Черкаська обл., Уманський р-н, с. Скибин, вул. Героїв Небесної Сотні, 100, строк поставки - до 13.12.2023 р., тип транспортного засобу - вантажний автомобіль самоскид, максимальна довжина 17,65 м. Оплата партії товару здійснюється покупцем за погодженими в специфікації цінами шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактично прийняту вагу відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної в строк 1 банківський день з дати поставки товару, з урахуванням положень п. 3.4 договору.
На виконання умов договору поставки та специфікації № 15 від 05.12.2023 р. до нього, ТОВ “АПК Насташка» поставило ТОВ “Ясенсвіт» товар у обсязі 309,8 тон на загальну вартість 1 579 978,52 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000145 від 05.12.2023 р., № РН-0000146 від 06.12.2023 р., № РН-0000147 від 07.12.2023 р., товарно-транспортними накладними № 1 від 05.12.2023 р., № 2 від 06.12.2023 р., № 3 від 06.12.2023 р., № 4 від 06.12.2023 р., № 5 від 06.12.2023 р., № 6 від 06.12.2023 р., № 7 від 06.12.2023 р., № 8 від 06.12.2023 р., № 9 від 07.12.2023 р., № 10 від 07.12.2023 р., № 11 від 07.12.2023 р., № 12 від 07.12.2023 р.
У свою чергу ТОВ “Ясенсвіт» оплатило вказаний товар на суму 114973, 58 грн, а отже, у ТОВ “Ясенсвіт» виникла заборгованість у сумі 1 465 004, 94 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024 р. у справі № 911/1414/25 за первісним позовом ТОВ “Ясенсвіт» до ТОВ “АПК Насташка» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 146500,49 грн штрафу за договором поставки № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. та за зустрічним позовом ТОВ “АПК Насташка» до ТОВ “Ясенсвіт» про стягнення 1486139, 44 грн заборгованості за договором поставки № YAS-11/05/19-12 поставки від 11.05.2019 р., у тому числі - 1465004, 94 грн основного боргу, 1921,32 грн 3% річних, 19213,18 грн пені у задоволенні первісного позову ТОВ “Ясенсвіт» до ТОВ “АПК Насташка» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 146500,49 грн штрафу за договором поставки № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково та присуджено до стягнення з ТОВ “Ясенсвіт» на користь ТОВ “АПК Насташка» 1465004, 94 грн основного боргу, 1801, 24 грн 3% річних, 18 012, 36 грн пені, 17 817, 82 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024 р. у справі № 911/488/24 за первісним позовом ТОВ “Ясенсвіт» до ТОВ “АПК Насташка» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 146500, 49 грн штрафу за договором поставки № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. та за зустрічним позовом ТОВ “АПК Насташка» до ТОВ “Ясенсвіт» про стягнення 1486139, 44 грн заборгованості за договором поставки № YAS-11/05/19-12 поставки від 11.05.2019 р., у тому числі - 1 465 004, 94 грн основного боргу, 1921, 32 грн 3% річних, 19213, 18 грн пені.
Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав перед позивачем в повному обсязі свій обов'язок щодо оплати за поставлений йому товар згідно договором № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. поставки та рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024 р. у справі № 911/488/24 за первісним позовом ТОВ “Ясенсвіт» до ТОВ “АПК Насташка» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 146500, 49 грн штрафу за договором поставки № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. та за зустрічним позовом ТОВ “АПК Насташка» до ТОВ “Ясенсвіт» про стягнення 1486139, 44 грн заборгованості за договором поставки № YAS-11/05/19-12 поставки від 11.05.2019 р., у тому числі - 1465004, 94 грн основного боргу, 1921, 32 грн 3% річних, 19213, 18 грн пені лише 27.01.2025 р., що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів на загальну суму 1 465 004, 94 грн, наявними в матеріалах справи.
Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню, передбачену договором № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. поставки, за період прострочення відповідачем виконання свого обов'язку по оплаті за поставлений товар з 15.03.2024 р. по 27.01.2025 р. всього на загальну суму 341 234, 84 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Відповідно до п. 5.3. Договору за прострочення оплати товару покупець сплачує на вимог постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченої заборгованості у розрахунку за кожний день прострочення.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є неправильний, оскільки період нарахування, визначений позивачем не відповідає положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
1465004.9415.03.2024 - 25.04.20244214.500.07948753.44
1465004.9426.04.2024 - 13.06.20244913.500.07452956.33
1465004.9414.06.2024 - 28.08.20247613.000.07179094.26
Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:
Пеня = С x 2УСД x Д : 100, де
С - сума заборгованості за період,
2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,
Д - кількість днів прострочення.
Період розрахункуКількість днів у періодіСума
15.03.2024 - 25.04.2024 : 14.50 (облікова ставка НБУ) 1465004.94 (Сума боргу) x (2 x 14.50 : 366) x 42 днів (прострочення) : 100 4248753.44
26.04.2024 - 13.06.2024 : 13.50 (облікова ставка НБУ) 1465004.94 (Сума боргу) x (2 x 13.50 : 366) x 49 днів (прострочення) : 100 4952956.33
14.06.2024 - 28.08.2024 : 13.00 (облікова ставка НБУ) 1465004.94 (Сума боргу) x (2 x 13.00 : 366) x 76 днів (прострочення) : 100 7679094.26
Всього штрафних санкцій за період: 180804.02
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період становить 180 804, 02 грн.
Як було зазначено вище, відповідач у відзиві б/н від 12.05.2025 р. на позовну заяву, просить суд зменшити розмір заявленої позивачем пені до 20 000, 00 грн.
В обґрунтування свого клопотання відповідач зокрема зазначає, що заявлений позивачем розмір пені становить 24,52 % розміру основної заборгованості та значно перевищує розмір збитків завданих позивачу.
Щодо вищезазначеного клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.
У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 р. у справі № 916/2302/21.
Приписами частин 1, 2 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 цього ж кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду всіх належних, допустимих та достатніх доказів, що б у своїй сукупності підтверджували наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України для реалізації судом свого права на зменшення розміру штрафних санкцій, а отже у зв'язку із тим, що відповідач не зазначив достатніх обставин та доказів їх підтвердження, передбачених положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявлених позивачем, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про зменшення розміру пені без задоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 180 804, 02 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних та інфляційні втрати від суми основної заборгованості за договором № YAS-11/05/19-12 від 11.05.2019 р. поставки за періоди з 15.03.2024 р. по 27.01.2025 р. та з 01.03.2024 р. по 01.01.2025 р. прострочення відповідачем виконання свого обов'язку по оплаті за поставлений йому товар всього на загальну суму 38 315, 16 грн та 183 636, 46 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є неправильний, оскільки безпідставним є нарахування 3 % річних від суми основної заборгованості включаючи день виконання боржником в повному обсязі свого зобов'язання (27.01.2025 р.).
Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 15.03.2024 до 31.12.2024 1465004.94 x 3 x 292 : 366 : 10029235,064.05
з 01.01.2025 до 26.01.2025 1465004.94 x 3 x 26 : 365 : 100263,130.70
Отже, загальний розмір 3 % річних суми основної заборгованості у вищевказаний період становить 38 194, 75 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості у вищевказаний період у розмірі 38 194, 75 грн.
Розрахунок інфляційних втрат від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат від суми основної заборгованості у розмірі 183 636, 46 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ясенсвіт» (09623, вул. Покровська, буд. 22А, с. Ромашки, Білоцерківський район, Київська область; ідентифікаційний код 32619343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромисловий комплекс Насташка» (09633, вул. Центральна, буд. 37 А, с. Насташка, Білоцерківський район, Київська область; ідентифікаційний код 32792184) 180 804 (сто вісімдесят тисяч вісімсот чотири) грн 02 (дві) коп. пені, 183 636 (сто вісімдесят три тисячі шістсот тридцять шість) грн 46 (сорок шість) коп. інфляційних втрат, 38 194 (тридцять вісім тисяч сто дев'яносто чотири) грн 75 (сімдесят п'ять) коп. 3 % річних та судові витрат 4 831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн 62 (шістдесят дві) коп. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
14 серпень 2025 р.