вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/97/25
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
Козелецької окружної прокуратури (17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт, Козелець, буд. 1, код: 0291011421) в інтересах держави в особі Остерської міської ради (17044, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Остер, вул. Незалежності, будинок 21, код: 04061754)
до
Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07437, Київська обл., місто Бровари, вул. Онікієнка Олега, будинок 2-А, код: 05408668)
про визнання додаткової угоди недійсної та стягнення 339230,89 гривень,,
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Яворський С.С.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Керівник Козелецької окружної прокуратури (надалі по тексту - прокурор/прокуратура) в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області 26.12.2024 сформовано позовну заяву в інтересах держави в особі Остерської міської ради (надалі по тексту - Міськрада/позивач) до Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (надалі по тексту - відповідач/ПрАТ «Броварське ШБУ № 50»), в якій прокурор просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 28.12.2023 № 1 до договору від 01.12.2023 № 199, укладену між Остерською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Броварське ШБУ № 50»;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварське ШБУ № 50» на користь Остерської міської ради кошти в сумі 339230,85 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Міськрадою та ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» 01.12.2023 укладено договір № 199, за яким відповідач зобов'язався виконати підрядні роботи у строк до 15.12.2023. Між тим, додатковою угодою від 28.12.2023 № 1 сторонами внесено зміни до істотних умов договору, згідно з якими підрядник зобов'язаний виконати роботи в будь-якому разі до 31.10.2024 та продовжено дію договору до 31.10.2024.
На переконання прокурора, оспорювана додаткова угода укладена з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 4 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.
Крім того, враховуючи, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору, то останній зобов'язаний сплатити на користь Міськради штрафні санкції, нарахування яких здійснено на підставі п. 8.4. договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2025 позовну заяву Прокуратури прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/97/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.02.2025.
До суду 03.03.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечив пред'явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Прокуратурою в підсистемі «Електронний суд» 18.03.2025 сформовано відповідь на відзив, згідно якої прокурор заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві.
Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 09.04.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 07.05.2025, яке в подальшому судом відкладалося та остаточно призначено на 11.06.2025.
В судове засідання 11.06.2025 з'явився прокурор, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явились, при цьому про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Міськрадою 13.11.2023 оприлюднене оголошення про закупівлю робіт з капітального ремонту проїзної частини по вул. Романа Співака (від вул. В.А. Бондаренка до вул. А.О. Грановського) в м. Остер, Чернігівського району,Чернігівської області», згідно ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь; строк виконання робіт: 31.12.2023 (ідентифікатор: UA-2023-11-13-002777-а).
За результатами проведеної закупівлі, між Міськрадою (замовник) та ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» (виконавець) 01.12.2023 укладено договір № 199 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується у відповідності до умов даного договору виконати роботи з «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Романа Співака (від вул. В.А. Бондаренка до вул. А.О. Грановського) в м. Остер, Чернігівського району, Чернігівської області», згідно ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (далі по тексту - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Приймання-передача робіт за цим договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3 (пункт 2.4. договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього, з дати підписання договору, але у будь-якому разі до 15.12.2023.
За умовами пункту 3.2. договору строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у договір у разі: виникнення обставин непереборної сили; за взаємною згодою сторін.
Ціна цього договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна загального обсягу робіт визначена на підставі проєктно-кошторисної документації і складає 2307154,51 гривень (пункт 4.1.).
Відповідно до пункту 8.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі робіт за державні кошти підрядник сплачує замовнику, за кожний день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних робіт з дня отримання бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 8.4. договору, у разі істотного порушення підрядником умов цього договору, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови попереднього письмового повідомлення підрядника про розірвання договору та з обґрунтуванням підстав для розірвання. Істотними порушеннями є: несвоєчасне виконання робіт (прострочення понад 7 робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання робіт). У випадку істотного порушення умов договору підрядником замовник має право вимагати від підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% від вартості договору.
Договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2023 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 10.2. договору).
За змістом пункту 10.13. договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт, і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178: 3) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинило таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 7) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Додатками до договору є: Кошторисна документація (договірна ціна, локальні кошториси, відомість ресурсів, зведення об'ємів та вартість робіт по локальному кошторису) (додаток № 1); Календарний графік виконання робіт (додаток № 2); Графік фінансування виконання робіт (додаток № 3).
Згідно підписаного обома сторонами додатку № 2 до договору встановлено графік виконання робіт, згідно якого: період виконання робіт «Земляне полотно» 04.12.2023-06.12.2023; період виконання робіт «Улаштування дорожнього одягу» 07.12.2023-12.12.2023; період виконання робіт «Улаштування покриття на з'їздах» 13.12.2023-15.12.2023.
Станом на 14.12.2023 відповідачем було виконано підрядні роботи на суму 694120,01 гривень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року № 1 від 14.12.2023, які позивачем повністю оплачені, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2023 № 1632.
Додатковою угодою від 28.12.2023 № 1 (далі - додаткова угода № 1/оспорювана угода) сторони, керуючись підпунктом 4 пункту 19 Особливостей, які затверджені постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) «продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю», частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, та з урахуванням погодних умов, що документально підтверджені листом від 07.12.2023 № 1529/2, які унеможливлюють виконання зобов'язань згідно з пунктом 10.2. договору, погодили внести зміни до умов договору, зокрема пунктів 3.1., 10.2. договору, додатку № 2 «Календарний графік виконання робіт» та викласти такі пункти в наступній редакції: « 3.1. Підрядник зобов'язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього, з дати підписання договору, але у будь-якому разі до 31.10.2024; 10.2. договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.».
Згідно підписаного обома сторонами додатку № 2 до договору, в редакції додаткової угоди від 28.12.2023 № 1, період виконання робіт «Земляне полотно» квітень-травень 2024 року; період виконання робіт «Улаштування дорожнього одягу» 04.12.2023-12.12.2023 та червень-липень 2024 року; період виконання робіт «Улаштування покриття на з'їздах» 13.12.2023-15.12.2023 та серпень-жовтень 2024 року.
Додатковою угодою від 07.03.2024 № 2 сторони, зокрема, дійшли згоди про наступне:
2. Викласти в новій редакції додаток № 1 - договірна ціна; додаток № 2 - календарний графік виконання робіт та додаток № 3 - графік фінансування виконання робіт.
3. На виконання висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 29.02.2024, за результатами проведенного моніторингу закупівлі «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Романа Співака (від вул. В.А. Бондаренка до вул. А.О. Грановського) в м. Остер, Чернігівського району, Чернігівської області», згідно ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), сторони дійшли згоди достроково розірвати (припинити) дію договору від 01.12.2023 № 199.
5. Підрядник виконав роботи на суму 694120,01 грн з ПДВ, а замовник прийняв роботи та здійснив оплату в сумі 694120,01 грн з ПДВ.
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом прокурор зазначив, що згідно пояснень Міськради, наданими на запит Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, додаткова угода № 1 до договору укладена на підставі листа ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» від 07.12.2023 № 1529/3/1 з інформацією про не можливість якісного виконання робіт з улаштування асфальтобетонних сумішей з дотриманням норм ДБП В.2.3-4:2015 та ДСТУ Б.В.2.7-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний» в зв'язку з різким погіршенням погодних умов та виходячи із прогнозів погоди на метеосайтах у грудні 2023 року.
При цьому, як стверджує прокурор, замовник у своїх поясненнях, наданих Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, документально не підтвердив виникнення об'єктивних обставин, у тому числі непереборної сили, що спричинили продовження виконання зобов'язань та строку дії договору терміном на 1 рік (до 31.12.2024), та яких не існувало на час укладання договору.
На переконання прокурора, продовження строків виконання робіт та строку дії договору до 31.12.2024, які відповідач за умовами договору був зобов'язаний виконати до 15.12.2023, на підставі листа підрядника не є достатнім документальним підтвердженням об'єктивних обставин, що спричинили продовження строків виконання зобов'язань та дії договору, з огляду на що додаткова угода від 28.12.2023 № 1 до договору укладена з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 4 пункту 19 Постанови № 1178, відтак підлягає визнанню судом недійсним.
Крім того, зважаючи на неналежне виконання відповідачем умов договору, що проявилося в порушенні строків виконання робіт, прокурор просить стягнути з відповідача штрафні санкції застосовані до відповідача на підставі пунктів 8.3., 8.4. договору, а саме пеню у сумі 108515,39 гривень, нарахування якої здійснено за період з 16.12.2023 по 06.03.2024 (дата, що передувала розірванню договору згідно додаткової угоди № 2 від 07.03.2023), та штраф у сумі 230715,46 гривень, що становить 10% від вартості невиконаних робіт.
Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач у відзиві на позов посилаючись на норми ДСТУ Б В.2.7-119:2011 та ГБН В.2.3-218-547:2010 вказував на те, що гарантувати якість виконаних робіт можливо лише за настання відповідних і сприятливих умов, що передбачені нормативними документами у галузі будівництва.
Також відповідач стверджує, що матеріали справи (додані прокуратурою до позову докази) доводять існування документально підтверджених об'єктивних обставин, які дозволяють продовжити строк виконання робіт та строк дії договору у відповідності до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель та пункту 10.13. договору.
Крім того, відповідач зауважує, зважаючи на відсутність порушень у сфері бюджетних правовідносин, то відсутні і підстави для представництва прокурором інтересів держави (органу місцевого самоврядування).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах Міськради, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом прокурор зазначив, що укладення додаткової угоди до договору з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері. Отже, на переконання прокурора, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Так, прокурор вказує, Остерська міська рада, як орган місцевої ради, та який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля робіт з капітального ремонту проїзної частини по вул. Романа Співака), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.
Проте, за ствердженням прокурора, Остерська міська рада, укладаючи оспорювану додаткову угоду до договору про закупівлю, усупереч вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сама сприяє порушенням цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист. Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель, у зв'язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткової угоди, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строків виконання робіт внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Тому, як зазначає прокурор, неналежне виконання зобов'язань підрядником робіт з капітального ремонту проїзної частини вулиці порушує інтереси держави та свідчить про те, що Остерська територіальна громада не отримала очікуваного результату за наслідками процедури закупівлі.
Як вбачається матеріалів справи, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Прокуратура звернулась до Міськради із листом від 03.10.2024 № 50-77-4138вих-24, в якому посилаючись на обставини укладення договору та додаткових угод до договору, а також висновки про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-13-002777-а, згідно яких встановлено порушення вимог пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, повідомлено про те, що прокуратурою встановлено, що під час укладення сторонами додаткових угод до договору встановлено порушення вимог, зокрема, підпункту 4 пункту 19 Особливостей. У зв'язку з чим прокурор просив у строк до 30.10.2024 надати документи, що стосуються предмета закупівлі, а також повідомити чи вживались/будуть вживатись Міськрадою заходи щодо стягнення з ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» штрафних санкцій за порушення умов договору в частині порушення строків виконання робіт.
У відповідь на вказаний лист Міськрада листом від 30.10.2024 № 1935/03-09 повідомила Прокуратуру про те, що у Міськради відсутні претензії до ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» стосовно виконаних робіт, адже недотримання графіку виконання робіт спричинено настанням форс-мажорних обставин. Тому підстави для звернення до суду з вимогами до підрядника відсутні, з огляду на відсутність факту порушення, невизнання або оспорення прав та/або охоронюваних законом інтересів Остерської територіальної громади.
Повідомленням від 24.12.2024 № 50-77-5248вих-24 Прокуратура повідомила Міськраду про намір звернення до суду в інтересах держави в особі Міськради з позовом про визнання недійсною додаткової угоди № 1 та стягнення штрафних санкцій за договором.
В свою чергу, жодного вивчення наявності підстав для захисту інтересів держави уповноважений орган самостійно не здійснив.
Таким чином, з моменту повідомлення Прокуратурою Міськраду щодо порушення інтересів держави, останнім жодних дій з метою захисту інтересів держави не вжито.
Надавши оцінку доводам прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів Остерської територіальної громади в особі Остерської міської ради у суді, суд дійшов висновку про те, що прокурор у цій справі обґрунтував неналежне здійснення Міськрадою інтересів держави у спірних правовідносинах та наявність підстав для їх представництва, виконання вимог статей 23 Закону України «Про прокуратуру», 53 Господарського процесуального кодексу України та належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави у суді у розглядуваних правовідносинах, адже визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їх захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив, що стало обґрунтованою підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.
Щодо суті спірних правовідносин.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 зазначив, що оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
Так, істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору.
Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.
Крім того істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.
Частиною третьою статті 180 Господарський кодекс України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Вказана норма визначає, що предмет, ціна та строк дії договору є істотними умовами, які сторони повинні погодити при укладенні договору. Тобто це правило є загальним у всіх без винятків випадках.
Судам для визначення які умови, викладені у договорі належать до числа істотних, потрібно було послуговуватись не лише загальним правилом про істотні умови договору (частина 3 статті 180 ГК України: предмет, ціна та строк дії), а й враховувати чи необхідною є та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь якої сторони тощо (постанова Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).
Як встановлено судом вище за результатом проведення процедури закупівлі послуг (UA-2023-11-13-002777-а) між Міськрадою та ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» 01.12.2023 укладено договір № 199, згідно якого у строк до 15.12.2023 підрядник зобов'язався виконати роботи з «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Романа Співака (від вул. В.А. Бондаренка до вул. А.О. Грановського) в м. Остер, Чернігівського району, Чернігівської області», згідно ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.
Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином, строк виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг визначено як істотна умова договорів про закупівлю безпосередньо шляхом їх віднесення до істотних у ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Особливостей.
Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.
Таким чином, підрядник як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з замовником договір виконання робіт (укладений відповідно до відкритих торгів), усвідомлював, що кінцевою датою закінчення робіт є дата, визначена у п. 3.1 договору та календарному плані виконання робіт (додаток № 2 до договору), з огляду на що повинна була розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки.
Тобто відповідач, підписавши договір за результатом проведення процедури закупівлі, погодило усі його істотні умови, зокрема щодо кінцевої дати виконання робіт.
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлене договором чи не обумовлене характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлене договором або законом.
Звертаючись до суду з цим позовом прокурор у позові вказував на те, що додаткова угода № 1 до договору укладена на підставі листа ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» від 07.12.2023 № 1529/3/1 з інформацією про неможливість якісного виконання робіт з улаштування асфальтобетонних сумішей з дотриманням норм ДБП В.2.3-4:2015 та ДСТУ Б.В.2.7-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний» в зв'язку з різким погіршенням погодних умов та виходячи із прогнозів погоди на метеосайтах у грудні 2023 року. Водночас виникнення об'єктивних обставин, у тому числі непереборної сили, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань та дії договору документально не підтверджені.
Відтак, за твердженням прокурора, підстав, визначених пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», для внесення додатковою угодою змін до договору про продовження строку виконання зобов'язань з виконання робіт, не існувало. Тому оспорюваний правочин укладено всупереч вказаній нормі та підлягає визнанню недійсним.
Відповідач в перебігу розгляду справи проти зазначених обставин не заперечив та відповідних доказів на спростування цим обставинам не представив.
Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На момент підписання договору позивачем та відповідачем були погоджені всі його істотні умови: предмет, строк виконання зобов'язань за договором (15.12.2023) та строк його дії (до 31.12.2023) відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України й Закону України «Про публічні закупівлі».
У подальшому додатковою угодою № 1 строк виконання відповідачем зобов'язань за договором було продовжено до 31.10.2024, а строк дії договору до 31.12.2024.
При цьому, зі змісту спірної додаткової угоди вбачається, що зміни строку виконання зобов'язання були внесені без посилань на документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили.
Отже, у розглядуваних відносинах відсутні підтверджені обставини непереборної сили, як підстави для зміни істотної умови як строк виконання зобов'язань, що вказує на те, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт та дії договору на дату укладення спірної додаткової угоди не існувало.
Укладення спірної додаткової угоди про продовження строку виконання робіт без належного обґрунтованого документального підтвердження виникнення об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження строку, у тому числі непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію часу, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строку поставки товару внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
З урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що додаткова угода від 28.12.2023 № 1 до договору укладена з порушенням вимог частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 4 пункту 19 Особливостей, тому підлягає визнанню недійсною відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальній сумі 339230,85 гривень, а саме пеню у сумі 108515,39 гривень, нарахування якої здійснено за період з 16.12.2023 по 06.03.2024, та штраф у сумі 230715,46 гривень, що становить 10% від вартості невиконаних робіт, суд зазначає наступне.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що за умовами пункту 4.1. договору та графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору, відповідач зобов'язався виконати підрядні роботи у строк до 15.12.2023.
Станом на 15.12.2023 виконані роботи лише на суму 694120,01 гривень, водночас сума невиконаних робіт становить 1613634,60 гривень.
Отже відповідач є таким, що прострочив виконання обумовлених договором робіт.
Відтак, не виконавши зобов'язання у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до пункту 8.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за договором при закупівлі робіт за державні кошти підрядник сплачує замовнику, за кожний день прострочення неустойку (пеню), у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), від ціни невиконаних робіт з дня отримання бюджетних коштів, а згідно з пунктом 8.4. договору, у випадку істотного порушення умов договору підрядником замовник має право вимагати від підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% від вартості договору.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені у розмірі 108515,39 гривень та штрафу у сумі 230715,46 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій не надав, доводи прокурора в цій частині не спростував.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
А саме суд приймає рішення про визнання недійсною додаткової угоди від 28.12.2023 № 1 до договору від 01.12.2023 № 199, укладеної між Міськрадою та ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» та стягнення з ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» на користь Міськради 108515,39 гривень пені та 230715,46 гривень штрафу.
При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Остерської міської ради задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду від 28.12.2023 № 1 до договору від 01.12.2023 № 199, укладену між Остерською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Броварське шляхово-будівельне управління № 50».
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07437, Київська обл., місто Бровари, вул. Онікієнка Олега, будинок 2-А, код: 05408668) на користь Остерської міської ради (17044, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Остер, вул. Незалежності, будинок 21, код: 04061754) 108515,39 гривень пені та 230715,46 гривень штрафу.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07403, Київська обл., місто Бровари, вул. Онікієнка Олега, будинок 2-А, код: 05408668) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Князя Чорного, будинок 9, код: 02910114) 6493,17 гривень судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2025.
Суддя Р.М. Колесник