ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
м. Київ
14.08.2025Справа № 910/9509/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» (вул. Межигірська, 83, каб. 301, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 40758305)
до 1) Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 04633423)
2) Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Басейна, 1/2-А, м. Київ, 01004; ідентифікаційний код 24250279)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Київську міську раду (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 22883141)
про визнання додаткових угод укладеними,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» (далі за текстом - ТОВ «ФМ «Київхліб», Позивач) з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - Відповідач-1) Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - Відповідач-2), в якому просить суд визнати укладеними додаткові угоди до Інвестиційних договорів: № 050-13/і/206 від 27.11.2019, № 050-13/і/207 від 27.11.2019, № 050-13/і/208 від 27.11.2019 та № 050-13/і/209 від 27.11.2019, в редакції згідно прохальної частини позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 01.09.2025.
12.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
12.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Із поданої Позивачем заяви про забезпечення позову вбачається, що строк дії інвестиційних договорів: № 050-13/і/206 від 27.11.2019, № 050-13/і/207 від 27.11.2019, № 050-13/і/208 від 27.11.2019 та № 050-13/і/209 від 27.11.2019 закінчився 27.11.2024, а їх продовження передбачено Рішенням Київської міської ради №160/9968 від 31.10.2024 «Про деякі питання, пов'язані з підтримкою суб'єктів господарювання міста Києва на період дії правового режиму воєнного стану» яким визначено, що строк інвестиційних договорів, укладених до 24.02.2022 (крім інвестиційних договорів, строк дії яких завершений), продовжується строком на два роки з дня прийняття рішення на підставі заяв інвесторів.
Наразі між сторонами існує спір в частині продовження строку дії вказаних вище договорів шляхом внесення змін до таких договорів.
Позивач у своїй заяві вказує, що для функціонування об'єктів роздрібної торгівлі, на підставі укладених додаткових угод до інвестиційних договорів про продовження їх терміну дії, Позивач повинен укласти з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою та сплатити у встановленому порядку пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва.
Розмір пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, що має бути сплачений щодо кожного окремого ОРТ визначається в договорі щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, відповідно до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 року № 56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою
м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» (із змінами і доповненнями).
Через відсутність договорів щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою між Позивачем та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) існує реальна загроза демонтажу Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київблагоустрій» встановлених Позивачем об'єктів роздрібної торгівлі (тимчасових споруд) у кількості 200 (двісті), що призведе до: переривання реалізації соціальних сортів хліба та хлібобулочних виробів за зниженою ціною для власників багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина», унеможливить виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позову.
На переконання Позивача, демонтаж об'єктів роздрібної торгівлі (тимчасових споруд) до ухвалення рішення суду створить непоправні наслідки як для Позивача, так і для виконання Позивачем соціальної місії - реалізації соціальних сортів хліба та хлібобулочних виробів за зниженою ціною для власників багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина» в силу чого Позивач просить суд вжити заходи забезпечення, а саме: заборонити Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київблагоустрій» та іншим особам здійснювати демонтаж, переміщення, знесення чи інше видалення тимчасових споруд - 200 (двісті) об'єктів роздрібної торгівлі, встановлених ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» відповідно до Інвестиційних договорів про створення об'єктів роздрібної торгівлі продуктами харчування, що користуються найвищим споживчим попитом у місті Києві від 27.11.2019 р. №№ 050-13/і/206, 050- 13/і/207, 050-13/і/208, 050-13/і/209 (Лоти 1-4), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У випадку звернення до суду з вимогами немайнового характеру не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статтей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має врахувати необхідність дотримання прав та інтересів відповідача задля дотримання балансу інтересів сторін.
В силу зазначеного вище та з огляду на встановлені судом обставини суд зазначає наступне.
По - перше, до предмету дослідження по даній справі входять чотири інвестиційні договори, а не договори пайової участі, відсутність яких Позивачем пов'язується з існуванням загрози демонтажу Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київблагоустрій» встановлених Позивачем об'єктів роздрібної торгівлі (тимчасових споруд) у кількості 200.
По-друге, предметом розгляду даної справи є вимоги Позивача в частині необхідності внесення змін до інвестиційних договорів (який сплив 27.11.2024) у зв'язку із прийняття Рішення Київської міської ради від 31.10.2024 № 160/9968 «Про деякі питання, пов'язані з підтримкою суб'єктів господарювання міста Києва на період дії правового режиму воєнного стану», яким пункт 2 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7537/7578 «Про затвердження Положення про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення тощо об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва» викладено у новій редакції.
Судом встановлено, що підпунктом 6.2.23 пункту 6.2 інвестиційних договорів закріплено, що у разі припинення Договору, в тому числі його дострокового розірвання Інвестор зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту припинення Договору, у тому числі дострокового розірвання, здійснити за власний рахунок демонтаж об'єкта інвестування (його складових ОРТ) та провести відновлення порушеного благоустрою на місцях встановлення ОРТ. У разі нездійснення Інвестором такого демонтажу за власний рахунок протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту припинення інвестиційного договору, в тому числі дострокового розірвання, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» або районна в місті і державна адміністрація вживають заходів щодо демонтажу таких тимчасових споруд і за рахунок коштів бюджету міста Києва з подальшим відшкодуванням усіх витрат Інвестором.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, https://kyivcity.gov.ua/publichna_informatsiia_Tag_166122/proyekt_rishennya_kivsko_misko_radi_pro_pravila_blagoustroyu_teritori_mista_kiyeva/pravila_blagoustroyu_teritori_mista_kiyeva/ задля демонтажу самовільно розміщених (встановлених) МАФ, ТС, а також ТС паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів (частин) об'єктів благоустрою уповноважені особи Департаменту міського благоустрою, структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, ТС, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементів об'єктів благоустрою із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого-четвертого цього підпункту.
Пунктом 4 Розділу ХІ Правил благоустрою міста Києва закріплено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) МАФ, ТС, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементів (частин) об'єктів благоустрою не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою, районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) МАФ, ТС, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементів (частин) об'єктів благоустрою, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пункті 5 цього розділу, за кошти бюджету міста Києва або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Згідно доводів Позивача, ним не здійснено самовільний демонтаж об'єктів роздрібної торгівлі (тимчасових споруд) у кількості 200.
Докази винесення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою припису Позивача щодо демонтаж об'єктів роздрібної торгівлі (тимчасових споруд) у кількості 200 матеріали справи не містять.
В силу зазначеного, проаналізувавши доводи та заперечення сторін по суті спору, суд зазначає, що Відповідачем заперечується можливість внесення змін до інвестиційних договорів в частині продовження строку їх дії, однак зазначене жодним чином не свідчить про вчинення Відповідачами дій всупереч Рішенню Київської міської ради від 31.10.2024 № 160/9968 «Про деякі питання, пов'язані з підтримкою суб'єктів господарювання міста Києва на період дії правового режиму воєнного стану», а відтак Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що наразі існує загроза демонтажу об'єктів роздрібної торгівлі (тимчасових споруд) у кількості 200, розміщених у відповідності до укладених інвестиційних договорів, питання продовження строку яких наразі розглядається судом.
Відтак, вжиття заходів, про якій просить сторона Позивача наразі є передчасним, неактуальним, а такі заходи жодним чином не впливають на захист прав Позивача, враховуючи обставини, які наразі існують.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За сукупністю зазначеного судом вище, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є передчасною та не містить обґрунтованих підстав необхідності вжиття запобіжних заходів в силу чого така заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 14.08.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту ухвали: 14.08.2025
Суддя Антон ПУКАС