ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.08.2025Справа № 910/762/25 (910/7861/25)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про визнання зобов'язання припиненим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок, 13/2 - "Б"; ідентифікаційний код 39761587)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини
в межах справи №910/762/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на стадії процедури реструктуризації боргів, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оформлену заявою від 07.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність ознак фраудаторності оспорюваного правочину, вказуючи:
- 01.06.2012 настав кінцевий строк повернення кредиту, тобто на момент відмови від прийняття спадщини Боржник мала прострочену заборгованість перед Кредитором;
- у розумінні ст. 202 ЦК України відмова від прийняття спадщини, оформлена заявою від 07.08.2024, є одностороннім правочином;
- відмова від прийняття спадщини є безоплатним правочином;
- відмова від прийняття спадщини вчинена на користь сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , тобто, близького родича Боржника, який одночасно з нею подав заяву при прийняття спадщини, що вказує на узгодженість їх дій;
- до складу спадщини входить квартира, в якій Боржник зареєстрована та проживає, тобто, продовжує фактично користуватись нерухомим майном, від якого відмовилась;
- у Боржника у власності на момент відмови від прийняття спадщини не залишилось іншого майна, за рахунок якого може бути повністю погашена її заборгованість перед Кредитором, а після повернення квартири у власність Боржника з'ясувалось, що її вартості недостатньо для повного задоволення кредиторських вимог;
- відмова від спадщини створила умови та підстави для звернення Боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі № 910/762/25 про власну неплатоспроможність;
- Боржник добровільно не погашає заборгованість перед Кредитором;
- відмова від спадщини відбулась після відкриття виконавчого провадження 28.10.2021;
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/15639/13-ц від 10.12.2013, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 у загальному розмірі 5 086 710,38 грн.
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення постанови КАС у справі №759/4755/19 від 30.09.2020, залишеним без змін постановою ВС від 28.09.2021, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 503 025,18 грн. та судові витрати у розмірі 93 856,45 грн.;
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/18567/20 від 02.02.2021, залишеним без змін постановою КАС від 24.06.2021, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо», АТ «Дельта Банк» про визнання недійсним Договору №2227/К про відступлення прав вимоги від 15.04.2020; визнання кредитного зобов'язання припиненим; заборону вчиняти дії;
- відмова від спадщини відбулась після ухвалення рішення Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/25139/21 від 06.06.2023, яким визнано недійсним Договір дарування квартири від 25.03.2021 та застосовано наслідки недійсності правочину;
- Боржник раніше вже вчиняла дії, спрямовані на уникнення стягнення заборгованості: подарувала єдину квартиру близьким родичам, намагалась визнати виконавчі листи у справі №759/25139/21 такими, що не підлягають виконання. Крім того, з метою уникнення відповідальності за невиконання кредитного зобов'язання, вона використовувала нікчемні правочини - Договір про розірвання іпотечного договору від 02.07.2014 (визнаний нікчемним у справі №127/14035/17) та Договір про відступлення права вимоги від 02.07.2014 (визнаний недійсним у справі №910/12760/16). Ці правочини дозволили ОСОБА_1 відчужити 15 квартир у м. Вінниця, які були предметом іпотеки та забезпечували виконання її кредитного зобов'язання. Таким чином Боржник відчужила все іпотечне майно, які придбала за кредитні кошти, проте, з Кредитором не розрахувалась;
- Боржник, відмовляючись від спадщини, діяла недобросовісно, оскільки, її дії були спрямовані виключно на унеможливлення звернення стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу перед Кредитором у межах виконавчого провадження. При цьому спадкове майно має перейти у власність її сина, тобто залишитись у володінні її сім'ї, що дозволяє їй їм вільно користуватись. У свою чергу її син ОСОБА_3 був достеменно обізнаний з вищевикладеними обставинами, оскільки щонайменше був учасником справи №759/25139/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" до ОСОБА_1 про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини до розгляду в межах справи № 910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 21.08.2025. Залучено до участі у справі № 910/762/25 (910/7861/25) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича.
29.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд:
- визнати належними ОСОБА_1 на праві власності з 02.07.2014 права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № 1210-Ф від 02.06.2008, укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем);
- визнати відсутніми у Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 02.07.2014 права власності на права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № 1210-Ф від 02.06.2008, укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем);
- визнати відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" права власності на права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № 1210-Ф від 02.06.2008, укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем).
Так, приписами ч. 4, 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (п. 55. постанови Великою Палатою Верховного Суду).
За усталеною судовою практикою, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова ВС від 21.10.2019 у справі № 910/2431/19).
Крім того, предметом спору за вимогою про визнання зобов'язання припиненим за кредитним договором є фактично спір про припинення зобов'язання повернення кредиту, наслідком розгляду якого, у разі задоволення позову, є припинення грошових зобов'язань, які мають вартісну оцінку та носять майновий характер і цю вимогу слід визнати, майновою (постанова ВС від 26.04.2019 у справі №910/2758/18).
За змістом зустрічної позовної заяви, позивач просить визнати належним на праві власності з 02.07.2014 права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № 1210-Ф від 02.06.2008, укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем).
Із даної заяви вбачається, що на підставі договорів відступлення прав вимоги від 02.07.2014, зафіксовано розмір кредитної заборгованості - 5 422 879,22 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом позивач зобов'язана була сплати судовий збір за майнову вимогу (виходячи із суми 5 422 879,22 грн), що становить 81 343,19 грн та за дві немайнові вимоги, що становить 6 056, 00 грн, що загалом становить 87 399, 19 грн.
Втім, судом встановлено, що в порушення викладеного вище, позивачем до позовної заяви було додано докази сплати судового збору лише на суму 12 120, 00 грн, тобто, не в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 174 та 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 75 279, 19 грн.
3. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набрала законної сили 14.08.2025, оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій СТАСЮК