ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2025Справа № 910/1015/25
За позовом: СВЯТО-БОГОЯВЛЕНСЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ;
до: МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ УКРАЇНИ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник;
про: витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суддя Сергій Балац
Секретар судового засідання Молодід Д.С.
Представники:
позивача: не з'явилися;
відповідача: Олексієнко В.М.;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Деревінський І.М.
СВЯТО-БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ ТА СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ УКРАЇНИ про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що об'єкт нерухомого майна: приміщення, загальною площею 591,5 кв.м., за адресою: Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Дубенська, буд. 2, вибув з володіння позивача в результаті реєстраційних дій відповідача, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про витребування такого об'єкту нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1015/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.2025.
20.02.2025 до господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив, згідно якого відповідач, зокрема, просив суд залучити до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.
10.03.2025 до господарського суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
В підготовчому засіданні 10.03.2025 суд на місці ухвалив: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення на відповідь на відзив до 20.03.2025; залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник; встановити третій особі,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, строк для надання пояснень по суті спору - 10 днів з моменту отримання ухвали-повідомлення; зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача; відкласти підготовче засідання на 07.04.2025.
17.03.2025 до суду надійшла заява позивача до господарського суду м. Києва з доказами надсилання позовної заяви з додатками третій особі.
21.03.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
24.03.2025 від третьої особи надійшла заява про участь представника останньої в засіданні в режимі відеоконференції. Та пояснення у справі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2025 №910/1015/25 заяву представника Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника задоволено. Вирішено проводити підготовче засідання 07.04.2025 та усі подальші засідання в режимі відеоконференції.
07.04.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи та клопотання про встановлення позивачу додаткового строку для подання доказів з долученням поданих доказів до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 07.04.2025 суд постановив усну ухвалу про задоволення клопотання про поновлення строку на подання доказів. Оголошено перерву до 21.04.2025
09.04.2025 від третьої особи до суду надійшло клопотання про залишення позову без руху.
18.04.2025 від відповідача до суду надійшло заперечення на клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без руху.
21.04.2025 до суду надійшло клопотання позивача про встановлення останньому додаткового строку для подання доказів з долученням поданих позивачем доказів.
В підготовчому засіданні 21.04.2025 суд постановив усну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху від 09.04.2025, на підставі ч.2 ст.163 ГПК. Оголошено перерву до 05.05.2025.
В підготовчому засіданні 05.05.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.05.2025.
Ухвалою-повідомленням від 20.05.2025 № 910/1015/25 суд повідомив позивача, відповідача та третю особу про перенесення судового засідання призначеного на 26.05.25 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне засідання призначене на 16.06.25.
15.06.2025 від Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника до господарського суду м. Києва надішло клопотання про долучення доказів.
В судових засіданнях 16.06.2025, 07.07.2025, 21.07.2025 та 04.08.2025 оголошено перерву до 07.07.2025, до 21.07.2025, до 04.08.2025 та до 11.08.2025 відповідно.
05.08.2025 від позивача до суду надійшла письмова промова в судових дебатах.
11.08.2025 від Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника до господарського суду м. Києва надішла письмова промова в судових дебатах.
В судове засідання 11.08.2025 позивач (представник позивача) не з'явився, суд оголосив перерву для постановлення ухвали. Після перерви суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Про дату та час судового засідання, яке судом призначено на 11.08.2025 позивач повідомлений судом належним чином згідно розписки про повідомлення дати, часу та місця підготовчого/судового засідання № 910/1015/25, яка наявна в матеріалах справи та яка містить підпис представника позивача Серафимова І.М.
Про причини нез'явлення та про поважність таких причин в судове засідання 11.08.2025 позивач (представник позивача) суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18 здійснивши аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про час та місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення позивача про причини такої неявки лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його неявка не перешкоджає вирішенню спору. Враховуючи наведене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Положеннями частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 справа № 910/16978/19 дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Слід зазначити, що на відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Проте, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Таким чином, якщо належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання позивач, не з'явився в судове засідання, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, не повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, суд не має передбаченої процесуальним законом можливості для розгляду позовних вимог (частина 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
В такому випадку суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи імперативний характер статей 202 та 226 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги те, що позивач не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 14 серпня 2025 року.
Cуддя Сергій Балац