61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
14.08.2025 Справа №905/606/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройсервис», м.Маріуполь
про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 13415,07 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройсервис», м.Маріуполь про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 13415,07 грн, з яких 12725,40 грн - безпідставно набутих коштів, 133,88 грн - 3% річних, 555,79 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним 23.12.2021 перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 440000,00 грн з призначенням платежу «Оплата АВРотп.Новодонец., счСФ-0000031от27.11.21, дог1050-ВСот20.02.19, ПДВ 73333.33(2343671)», що підтверджується платіжною інструкцією №2343671. Проте, як зазначає позивач, платіж від 23.12.2021 був проведений в більшому розмірі та поза межами умов договору й додаткових угод до нього, а саме, замість суми 427274,60 грн згідно рахунку-фактури № СФ-0000031 від 27.11.2021 було сплачено суму 440000,00 грн, тобто сума переплати склала 12725,40 грн. На підставі означеного, позивач стверджує, що грошові кошти у розмірі 12725,40 грн набуті відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) та вимагає їх повернення на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, з урахуванням нарахованих на суму 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/606/25; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду від 16.06.2025 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 17.05.2025.
Отже позивач був належним чином повідомлений про рух справи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №905/606/25 від 16.06.2025 була направлена відповідачу на електронну поштову скриньку, що зазначена в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Разом з тим, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача (Донецька область, м.Маріуполь) є тимчасово окупованою територією.
17.06.2025 канцелярією суду було створено «Акт про неможливість відправки в умовах воєнного стану» згідно з яким встановлено, що ухвалу від 16.06.2025 у справі №905/606/25 не відправлено Господарським судом Донецької області в установленому порядку ТОВ «Енергостройсервис», у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв'язку №87502 в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене направити копію ухвали суду від 16.06.2025 у даній справі у встановлений ст. 242 Господарського процесуального кодексу України спосіб (у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача в підсистемі «Електронний суд»), неможливо.
Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами та доповненнями) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Так, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» 18.06.2025 було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 16.06.2025 для відповідача, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.
Окрім того, суд намагався передати телефонограму відповідачу на відомий з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер телефону, однак встановити телефонний зв'язок з відповідачем не вдалось, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма від 18.06.2025.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.
Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
20.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергостройсервис» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №1050-ВС (договір підряду), згідно п.1.1. якого підрядник зобов'язується на свій ризик та самотужки виконати та здати замовнику у встановлений строк роботи з аварійно-відновлювальних робіт з ремонту металевих та залізобетонних опор за залізобетонних фундаментів ПЛ і ПС 6-154 кВ на об'єктах ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», визначених додатковими угодами.
Відповідно до п.1.2. договору підряду, замовник зобов'язується прийняти та вчасно оплатити виконані підрядником роботи в розмірі у строк і в порядку, встановленим цим договором.
Згідно з п.1.3. підрядник зобов'язується виконувати роботи, визначені у п.1.1. договору у суворій відповідності з: умовами, передбаченими цим договором; кошторисною документацією; склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються кошторисною документацією яка є невід'ємною частиною додаткової угоди до кожного об'єкту ремонту.
Договірна ціна робіт попередньо узгоджується сторонами шляхом підписання кошторису, та додаткової угоди по кожному об'єкту. Загальна вартість договору не може перевищувати 3493540,92 грн, з урахуванням ПДВ в розмірі 20% (п.5.1. договору підряду).
Згідно п.п.5.4.2. п.5.4. договору підряду, розрахунки за цим договором здійснюються наступним чином, а саме: замовник проводить оплату виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів з 30 (тридцятого) календарного дня з моменту підписання уповноваженим представником сторін Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) й отримання замовником від підрядника рахунку-фактури, у розмірі 100% вартості виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт.
Цей договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, що виникли під час дії договору (п.8.1. договору підряду з урахуванням додаткової угоди №1050-ВС/11 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019).
Сторонами погоджено додатки до означеного договору, зокрема, додаток 1 «Договірна ціна».
Договір підряду №1050-ВС від 20.02.2019 підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Водночас, 27.10.2021 сторонами до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 укладено додаткову угоду №1050-ВС/10 згідно п.1 якої погоджено, що відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати Аварійно-відновлювальні роботи на ПЛ 110кВ «відп.Новодонецька» (опора №10), а замовник приймає та оплачує належним чином виконанні роботи.
Відповідно до п.1.2. додаткової угоди №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019, договірна ціна робіт (додаток 1 до додаткової угоди) визначається на основі кошторису (додаток 2 до додаткової угоди), що є невід'ємною частиною додаткової угоди, і становить 525664,97 грн, у тому числі ПДВ 20% - 87610,83грн.
До означеної додаткової угоди, сторонами погоджено додатки, зокрема, додаток 1 «Договірна ціна» на загальну суму 525664,97 грн.
Додаткова угода №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 підписана сторонами та скріплена їх печатками.
На підтвердження виконання замовником та підрядником умов договору №1050-ВС від 20.02.2019 (аварійно-відновлювальні роботи на ПЛ 110 кВ «відп.Новодонецька» (опора №10)) позивач надав до матеріалів справи:
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2021 року від 29.11.2021 на суму 427274,60 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2021 року від 29.11.2021 на суму 427274,60 грн;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2021 року від 23.12.2021 на загальну суму 525664,97 грн, вартість виконаних робіт та витрат за звітний місяць на суму 98390,36 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2021 року від 23.12.2021 на суму 98390,36 грн.
Всі вищенаведені документи підписані замовником та підрядником без зауважень та заперечень, а також скріплені їх печатками.
Підрядником (відповідачем) виставлено позивачу (замовнику) рахунок-фактуру №СФ-0000031 від 27.11.2021 на суму 427274,60 грн та рахунок-фактуру №СФ-0000032 від 21.12.2021 на суму 98390,36 грн.
Позивач зазначає, що він як замовник своєчасно та в повній мірі виконав умови договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 та сплатив кошти підряднику за виконані роботи, на підтвердження чого ним до матеріалів справи надано:
- платіжну інструкцію №2343671 від 23.12.2021 на суму 440000,00 грн, призначення платежу: оплата АВРотп.Новодонец.,счСФ-0000031от27.11.21, дог1050-ВСот20.02.19, ПДВ73333,33((2343671));
- платіжну інструкцію №2399900 від 27.01.2022 на суму 98390,36 грн, призначення платежу: опл. АВР ПЛ110кВ отп.Новодонец., сч№СФ-0000032от21.12.21, дог1050-ВСот20.02.19, ПДВ 16398,39 ((2399900)) .
Тобто, замовником була сплачена сума у загальному розмірі 538390,36 грн.
Позивач наголошує, що за умовами договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019, з урахуванням умов додаткової угоди №150-ВС/10 від 27.10.2021 до означеного договору підряду, та підписаних актів за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3 вартість виконаних робіт становила 525664,96 грн, а тому існує переплата у розмірі 12725,40 грн.
З огляду на наявність переплати за виконані роботи замовник (позивач) звернувся до підрядника (відповідача) з листом №08-75/110 від 24.01.2025 з вимогою сплати існуючу заборгованість у розмірі 12725,40 грн. Вказаний лист було направлено на електронну пошту відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Докази отримання відповіді від відповідача на означений лист в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з тим, що платіж від 23.12.2021 був проведений в більшому розмірі та поза межами умов договору й додаткових угод до нього, а саме, замість суми 427274,60 грн згідно рахунку-фактури № СФ-0000031 від 27.11.2021 було сплачено суму 440000,00 грн, тобто сума переплати склала 12725,40 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 13415,07 грн, з яких 12725,40 грн - безпідставно набутих коштів, 133,88 грн - 3% річних, 555,79 грн - інфляційні втрати.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 та укладених до нього додаткових угод.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, погоджений сторонами на підставі додаткової угоди №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 обсяг робіт повністю виконаний підрядником та прийнятий замовником, що підтверджується наданими актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за листопад 2021 року від 29.11.2021 та грудень 2021 року від 23.12.2021.
Таким чином, сторонами належним чином виконувались умови договору №1050-ВС від 20.02.2019 (аварійно-відновлювальні роботи на ПЛ 110 кВ «відп.Новодонецька» (опора №10)).
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Підрядником на виконання умов договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 та додаткової угоди №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до вказаного договору були надані замовнику рахунки-фактури до вищенаведених актів за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3 на загальну суму 525664,96 грн, а саме: рахунок-фактуру №СФ-0000031 від 27.11.2021 на суму 427274,60 грн та рахунок-фактуру №СФ-0000032 від 21.12.2021 на суму 98390,36 грн.
Як встановлено судом, позивачем (замовником) було здійснено оплату виконаних робіт відповідно до умов договору, а саме:
- 23.12.2021 на суму 440000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2343671 від 23.12.2021 з призначенням платежу: оплата АВРотп.Новодонец.,счСФ-0000031от27.11.21, дог1050-ВСот20.02.19, ПДВ73333,33((2343671));
- 27.01.2022 на суму 98390,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2399900 від 27.01.2022 на суму 98390,36 грн з призначенням платежу: опл. АВР ПЛ110кВ отп.Новодонец., сч№СФ-0000032от21.12.21, дог1050-ВСот20.02.19, ПДВ 16398,39 ((2399900)).
Таким чином, замовником було сплачено загальну суму в розмірі 538390,36 грн.
З огляду на наведене, зобов'язання між «ДТЕК Високовольтні мережі» та «Енергостройсервис», що виникли в них на підставі договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 та додаткової угоди №1050-ВС/10 від 27.10.2021 узгодженої до означеного договору, є припиненими на суму 525664,96 грн, як такі що проведені (виконані) належним чином.
Водночас, платіж від 23.12.2021 був проведений в більшому розмірі, а саме замість суми 427274,60 грн згідно рахунку-фактури №СФ-0000031 від 27.11.2021 було сплачено суму 440000,00 грн, тобто сума переплати склала 12725,40 грн.
Таким чином судом встановлено, що у позивача виникла переплата за додатковою угодою №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 в розмірі 12725,40 грн.
Листом №08-75/110 від 24.01.2025 позивач звернувся до відповідача щодо повернення суми 12725,40 грн. Вказаний лист було направлено на електронну пошту відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки офіційне місцезнаходження юридичної особи - відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території.
Докази отримання відповіді від відповідача на означений лист в матеріалах справи відсутні.
Позивач наголошує, що переплачена сума 12725,40 грн була сплачена безпідставно поза межами умов укладеної додаткової угоди до договору підряду та відповідно набута відповідачем безпідставно.
Суд зазначає, що за положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4)відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
Суд зауважує на тому що сама лише наявність правочину не є достатньою підставою для висновку про віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами, оскільки сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі такого договору. Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №903/357/21.
Матеріалами справи підтверджується, що у період зарахування оплат у розмірі 440000,00 грн та 98390,36 грн за договором №1050-ВС від 20.02.2019 та додатковою угодою №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 сторони перебували у договірних відносинах. Однак, ці договірні відносини стосувалися виконання робіт за умовами додаткової угоди №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019 та їх прийняття та оплати на загальну суму 525664,96грн. Свої зобов'язання за вказаним правочином сторони виконали належним чином, проте позивачем була сплачена більша сума, ніж це було передбачено домовленістю сторін, а саме у розмірі 538390,36 грн.
Суд враховує, що сторони виконали всі істотні умови договору та додаткової угоди, які були ними погоджені, та в матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами будь-яких додаткових угод щодо врегулювання надмірно зарахованих коштів.
З огляду на вищевикладене, суму коштів у розмірі 12725,40 грн ТОВ «Енергостройсервис» набуло хоч і у зв'язку із зобов'язанням за додатковою угодою №1050-ВС/10 від 27.10.2021 до договору підряду №1050-ВС від 20.02.2019, але не відповідно до її умов і в розмірі більшому, чим нею передбачено (замість 525664,96 грн отримано 538390,36 грн).
Тобто, суму коштів у розмірі 12725,40 грн ТОВ «Енергостройсервис» набуло безпідставно.
Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів у розмірі 12725,40 грн як безпідставно набутих є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також нараховані, сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне повернення грошових коштів у розмірі 555,79 грн за період з 04.02.2025 до 11.06.2025 та 3% річних в розмірі 133,88 грн за період з 04.02.2025 до 11.06.2025.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Правомірність стягнення з набувача на користь потерпілого, крім безпідставно одержаних коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, також річних та інфляційних втрат за період безпідставного користування такими коштами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є усталеною в судовій практиці (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17).
При цьому, у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 Велика Палата Верховного Суду, відступивши від висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду від 02.02.2021 у справі №330/2142/16-ц та постановах Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 17.08.2021 у справі №913/371/20 та від 27.03.2019 у справі №905/1313/18, наголосила, що зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов'язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.
Велика Палата Верховного Суду також не погодилася з висновками, що зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна має бути виконане особою протягом 7 днів з дня направлення/отримання нею вимоги про виконання такого зобов'язання відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. Зазначила, що стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно); з моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним; отже, зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.
Здійснивши перерахунок суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та суми 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд дійшов висновку, що їх суми є арифметично правильними, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 73, 76, 79, 86, 123, 210, 233, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройсервис», м.Маріуполь про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 13415,07 грн, з яких 12725,40 грн - безпідставно набутих коштів, 133,88 грн - 3% річних, 555,79 грн - інфляційні втрати - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергостройсервис» (87502, Донецька обл., м.Маріуполь, просп.Єдності, буд.62А, код ЄДРПОУ 34899215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (49111, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, Запоріщьке шосе, буд.22, код ЄДРПОУ 31018149) безпідставно набуті кошти у розмірі 12725,40 грн, 3% річних у розмірі 133,88 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 555,79 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14.08.2025.
Суддя Г.Є. Курило