вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.08.2025м. ДніпроСправа № 904/2753/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» м. Київ в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства “Українська залізниця» м. Київ
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області м. Дніпро
про стягнення суми боргу у розмірі 248841грн55коп, 3% річних у розмірі 3559грн23коп, інфляційних збитків у розмірі 11872грн24коп
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство “Українська залізниця» в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства “Українська залізниця» звернулось до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 248841грн55коп, 3% річних у розмірі 3559грн23коп, інфляційних збитків у розмірі 11872грн24коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання з оплати теплової енергії за договором від 22.11.2018 №245-ТУ-1-БМЕС-18/Ю про постачання теплової енергії.
Позивач послався на акти виконаних робіт та рахунки №10 за листопад 2023 року на суму 5451грн13коп, №10 за грудень 2023 року на суму 19442грн34коп, №10 за січень 2024 року на суму 21877грн17коп, №10 за лютий 2024 року на суму 19042грн59коп, №10 за березень 2024 року на суму 11592грн73коп, №10 за листопад 2024 року на суму 16122грн94коп, №897010 за грудень 2024 року на суму 39826грн60коп, №897010 за січень 2025 року на суму 59610грн47коп, №897010 за лютий 2025 року на суму 55875грн58коп та вказав, що на виконання договору від 22.11.2018 №245-ТУ-1-БМЕС-18/Ю поставив теплову енергію на суму 248841грн55коп до об'єктів відповідача протягом листопада 2023року - березня 2024року, листопада 2024року - лютого 2025року. Відповідач не сплатив вартість теплової енергії.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 3559грн23коп за період 01.12.2023 - 31.03.2025, інфляційні збитки у розмірі 11872грн24коп за період 01.12.2023 - 31.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 суд залишив позов без руху та запропонував позивачу усунути недоліки.
На адресу суду 10.06.2025 надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу суду 25.06.2025 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив відповідача від 25.06.2025 про незгоду з позовними вимогами.
Відповідач зазначив, що між Головним управлінням Національної поліції та Акціонерним товариством «Українська залізниця» не укладались договори, тому відсутні будь-які договірні зобов'язання.
Відповідач послався на довідку Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 04.06.2025 №59698-2025 та зазначив, що договір від 22.11.2018 №245-ТУ-1-БМЕС-18/Ю на постачання теплової енергії до не надходив та розрахунки за ним не проводились.
Відповідач послався на відсутність належних та допустимих доказів - надання житлово-комунальних послуг відповідачу за адресами, наведеними позивачем; інформування відповідача про надання житлово-комунальних послуг. Оскільки позивач не надав докази надання послуг за адресами, наведеними у позові, між сторонами не укладений договір про надання житлово-комунальних послуг на постачання теплової енергії.
Відповідач також просив суд, враховуючи ст.551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, у випадку задоволення позовних вимог, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
На адресу суду 30.06.2025 надійшла сформована у системі «Електронний суд» відповідь позивача від 30.06.2025 на відзив відповідача.
Позивач зазначив, що твердження відповідача про відсутність укладеного договору від 22.11.2018 №245-ТУ-1-БМЕС-18/Ю є необґрунтованим. На адресу відповідача позивач направляв рахунки та акти наданих послуг, це підтверджується описами вкладення, накладними та чеками Укрпошти.
Позивач також вказав, що на своєму офіційному веб-сайті оприлюднював необхідну інформацію.
На адресу суду 22.07.2025 надійшла сформована у системі «Електронний суд» заява відповідача від 22.07.2025 про долучення до справи витягу з ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця», правонаступником якого є Акціонерне товариство “Українська залізниця», в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - теплопостачальна організація) та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - споживач) укладений договір про постачання теплової енергії від 22.11.2018 №245-ТУ-1-БМЕС-18/Ю (далі - договір від 22.11.2018).
Згідно з пунктом 1.1 договору від 22.11.2018 за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в обсягах, встановлених в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на момент укладення договору (бюджетні зобов'язання виникають відповідно до ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України) на об'єкти відповідача, адреси яких зазначені у цьому пункті. Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору від 22.11.2018 теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору, у вигляді гарячої води на опалення протягом січня-грудня 2018 року.
Пунктом 3.2.2 договору від 22.11.2018 визначено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків теплопостачальною організацією.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 договору від 22.11.2018 встановлено, що тарифи на теплову енергію, що споживається за договором, встановлюються відповідно до чинного законодавства України. Зміна тарифів не є підставою для переукладення договору.
При зміні тарифів на теплову енергію уповноваженими на це органами сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується теплопостачальною організацією з моменту введення нових тарифів і доводиться до споживача.
Тариф для розрахунків за договором на момент укладення за 1Гкал теплової енергії за котельнями, розташованими за наведеними у цьому пункті адресами дорівнює: 368грн09коп (з ПДВ) та 407грн04коп (з ПДВ).
Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 договору від 22.11.2018 розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству України, з обов'язковим укладенням при цьому додаткових угод. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору від 22.11.2018 розрахунки за теплову енергію споживач здійснює із теплопостачальною організацією в гривнах в наступному порядку: остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем після отримання акту теплопостачальної організації. Акт на остаточну оплату виставляється теплопостачальною організацією на підставі відпущеної теплової енергії і направляється споживачу.
Пунктом 12.1 договору від 22.11.2018 передбачено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Сторони договору домовилися, що відповідно до вимог ст. 631 Цивільного кодексу України, вимог ст. 180 Господарського кодексу України, умови договору в частині постачання теплової енергії застосовуються до відносин між ним, які виникли до його укладення і розповсюджують свою дію з 01.01.2018.
Відповідно до пункту 12.5 договору від 22.11.2018, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Кількість пролонгацій за договором необмежена.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку. Також відсутні докази письмової заяви однієї сторін договору про припинення. Тому договір про постачання теплової енергії №245-ТУ-1-БМЕС-18/Ю від 22.11.2018 був чинним протягом спірного періоду.
На підтвердження надання послуг за договором від 22.11.2018 позивач долучив до матеріалів справи підписані позивачем акти наданих послуг та рахунки на загальну суму 248841грн55коп:
- №10 за листопад 2023 року на суму 5451грн13коп,
- №10 за грудень 2023 року на суму 19442грн34коп,
- №10 за січень 2024 року на суму 21877грн17коп,
- №10 за лютий 2024 року на суму 19042грн59коп,
- №10 за березень 2024 року на суму 11592грн73коп,
- №897010 за листопад 2024 року на суму 16122грн94коп,
- №897010 за грудень 2024 року на суму 39826грн60коп,
- №897010 за січень 2025 року на суму 59610грн47коп,
- №897010 за лютий 2025 року на суму 55875грн58коп.
Ці документи направлялись на адресу відповідача для підписання цінними листами з описом вкладення (поштові накладні та фіскальні чеки Укрпошти).
Відповідач не повернув підписані зі своєї сторони акти виконаних робіт, не направив заперечень щодо спожитого обсягу теплової енергії та не оплатив поставлену теплову енергію.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Позивач поставив теплову енергію відповідачу за договором від 22.11.2018 за період листопад 2023року - березень 2024року, листопад 2024року - лютий 2025року на загальну суму 248841грн55коп. та строк оплати поставленої теплової енергії є таким, що настав.
З огляду на матеріали, відсутні підстави для невиконання відповідачем обов'язку зі своєчасної оплати отриманих за договором послуг. В установлений договором строк відповідач не виконав свої зобов'язання за договором від 22.11.2018.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 248841грн55коп, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми боргу за поставлену теплову енергію у розмірі у розмірі 248841грн55коп
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 3559грн23коп за період 01.12.2023 - 31.03.2025, інфляційні збитки у розмірі 11872грн24коп за період 01.12.2023 - 31.03.2025.
Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних. При здійсненні розрахунків за порушення строку оплати суми боргу за грудень 2023року та березень, листопад 2024року позивач неправильно визначив початок періоду прострочення.
За розрахунком суду обґрунтований розмір 3% річних становить 3535грн51коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% в розмірі 23грн72коп. слід відмовити.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок виконаний з дотриманням вимог чинного законодавства та є арифметично правильними. Позовні вимоги про стягнення інфляційної складової в розмірі 11872грн24коп за період грудень 2023року - березень 2025року підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3171грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Позов був сформований в системі «Електронний суд», тому наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору.
Платіжною інструкцією від 08.04.2025 №248528 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3964грн09коп.
З огляду на заявлений розмір позовних вимог, належний розмір судового збору дорівнює 3171грн28коп.((264273грн02коп. х 1,5%) х 0,8).
Таким чином при зверненні до суду з позовом позивач сплатив надлишково суму судового збору у розмірі 792грн81коп.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На адресу суду не надходило клопотання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 128, 129, 130, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця» м. Київ в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення суми боргу у розмірі 248841грн55коп, 3% річних у розмірі 3559грн23коп, інфляційних збитків у розмірі 11872грн24коп - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 40108866; місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (Ідентифікаційний код: 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства “Українська залізниця» (Ідентифікаційний код: 41149437; місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61) суму боргу у розмірі 248841грн55коп, 3% річних у розмірі 3535грн51коп., інфляційні збитки у розмірі 11872грн24коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3171грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 23грн72коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова