14.08.2025 м.Дніпро Справа № 908/2568/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач
перевіривши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “М. Жукова» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.05.2025 (суддя Азізбекян Т.А., повний текст якого підписаний 13.06.2025) у справі № 908/2568/24
за позовом: 1. ОСОБА_1 місто Запоріжжя;
2. ОСОБА_2 м. Запоріжжя;
3. ОСОБА_3 місто Запоріжжя
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “М. Жукова» м. Запоріжжя;
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 місто Запоріжжя
треті особи , які не заявляють самостійні позовні вимоги на предмет спору , на стороні відповідача: 1. ОСОБА_5
2. ОСОБА_6 . місто Запоріжжя;
3. ОСОБА_7 м. Запоріжжя
про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ “М.Жукова» від 16.07.2021.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.05.2025 у справі № 908/2568/24 позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ “М. Жукова» від 16.07.2021 року, яке оформлено протоколом без номеру, в частині питання 2 порядку денного щодо затвердження розміру внеску на управління будинку на рівні 7,00 грн. за 1 кв.м. ( 6,32 грн. за 1 кв.м. для квартир перших поверхів) та нового кошторису ОСББ.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ М. Жукова» місто Запоріжжя на користь ОСОБА_1 місто Запоріжжя суму витрат з оплати судового збору у розмірі 1009,00 коп.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ М. Жукова» місто Запоріжжя на користь ОСОБА_2 місто Запоріжжя суму судового збору у розмірі 1009,00 коп.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ М. Жукова» місто Запоріжжя на користь ОСОБА_3 місто Запоріжжя суму судового збору у розмірі 1010, 00 коп.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “М. Жукова», в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 04.07.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
14.07.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
15.07.2025 до суду надійшло повідомлення позивачів за результатами скарги, що надійшла, які по суті є запереченнями на апеляційну скаргу, в яких останні зазначили, що:
- апеляційна скарга подана з пропуском строку на її подання, без відповідного клопотання, оскільки повний текст рішення підписаний 13.06.2025 і надійшов до електронних кабінетів 13.06.2025 о 14:55 годині, відтак, вважають, що процесуальний строк на подачу скарги почав свій відлік 13.06.2025 і завершився 02.07.2025;
- порушено порядок звернення відповідача відповідно до установчих документів юридичної особи та відсутнє належне підтвердження представника відповідача при зверненні до суду апеляційної інстанції, з огляду на Положення про ЄСІТС, оскільки адвокат звернулась до суду через власний електронний кабінет і до скарги не надано ні рішення правління про видачу довіреності згідно зі статутом відповідача, ні сама довіреність на вчинення дій від імені юридичної особи-відповідача.
Крім вищезазначеного, позивачам з матеріалів справи (довідка, видана АО «РАКУРС», про те, що адвокат перебувала у відпустці у вересні-жовтні 2024) відомо про існування юридичної особи АО «РАКУРС», де керівником є ВИШНЯКОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, але відсутня реєстрація Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС у цієї юридичної особи АО «РАКУРС».
Також аналогічні заперечення надійшли 21.07.2025.
У період з 14.07.2025 по 04.08.2025 суддя-доповідач перебував у відпустці, отже, ухвала постановляється у розумний строк.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Зокрема, за положеннями ч.ч. 5-8 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Слід зазначити, що апелянт у цій справі - ОСББ «М.Жукова», має зареєстрований електронний кабінет у системі ЄСІКС, як і його представник - адвокат Вишнякова І.О. і скаргу нею подано у електронному вигляді через модуль ЄСІКС «Електронний суд».
Відповідно до матеріалів справи учасниками цієї справи є:
Позивач-1 ОСОБА_1 (наявний електронний кабінет)
Позивача-2 ОСОБА_2 (відсутній електронний кабінет)
Позивача-3 ОСОБА_3 (відсутній електронний кабінет)
відповідач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ М. Жукова» (апелянт, наявний електронний кабінет)
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 (відсутній електронний кабінет)
треті особи , які не заявляють самостійні позовні вимоги на предмет спору , на стороні відповідача:
1. ОСОБА_5 (відсутній електронний кабінет)
2. ОСОБА_6 (відсутній електронний кабінет)
3. ОСОБА_7 (відсутній електронний кабінет)
Апелянтом надано докази направлення скарги в електронному вигляді позивачу-1 та докази направлення скарги іншим учасникам справи рекомендованими листами з описами вкладення.
При цьому, згідно опису вкладення від 03.07.2025 на адресу третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 , рекомендований лист відправлено за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд.20, в той час, як адресою цієї особи є: АДРЕСА_1 .
Тобто, лист направлено до багатоквартирного будинку без визначення конкретної квартири, що не може бути визнано належним доказом направлення скарги означеній особі.
Відтак, доказів направлення скарги третій особі-1 відповідача не надано, що не відповідає приписам п.3 ч.3 ст.258 ГПК України.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази направлення скарги адресу третій особі-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 за належною адресою.
У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається апелянту (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо заперечень позивачів проти відкриття апеляційного провадження, суд зазначає наступне.
За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали (рішення) суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти, відповідно) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).
Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з матеріалами справи, у судовому засіданні 12.05.2025 оголошено вступну і резолютивну частину рішення суду, повний текст якого виготовлено і підписано 13.06.2025, отже, строк на апеляційне оскарження рішення суду, визначений законодавством, спливає 03.07.2025 (включно).
Апелянтом скаргу подано 03.07.2025 через модуль ЄСІКС «Електронний суд», отже, скарга останнім подана вчасно.
Доводи позивачів в цій частині щодо обчислення строку не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Стосовно порушення порядку звернення відповідача відповідно до установчих документів юридичної особи.
Так, порядок представництва юридичної особи визначений нормами відповідних кодексів: Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, та зокрема адвокатом - Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зокрема, за приписами частин 1,3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
За приписами ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.58 ГПК України).
Згідно з частинами 1, 3, 4 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За положеннями статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пунктів 1-4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 № 41 (зі змінами), Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)».
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (п.5 Положення).
Згідно з пунктами 9, 11 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Згідно п.12 Положення ордер містить наступні реквізити:
12.1.Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
12.4 Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги;
12.9. Дату видачі ордера;
12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);
12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;
12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці;
12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Отже, згідно наведених норм права належними доказами представника - адвоката, який підписує апеляційну скаргу є довіреність або ордер, інших документів, підтверджуючих повноваження представника діючий Господарський процесуальний кодекс України не містить. При цьому долучений до апеляційної скарги ордер має містити обов'язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Наданий до апеляційної скарги ордер серії АР №1249987 від 03.07.2025 відповідає типовій формі ордеру, яка затверджена Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 № 41, та містить всі необхідні реквізити ордеру, передбачені Положенням.
Згідно з цим ордером повноваження адвоката не обмежуться.
В той же час, доводи позивачів, що до скарги не додано і у справі відсутня саме довіреність на представництво інтересів ОСББ, як рішенням зборів не приймалось рішення щодо уповноваження даного адвоката на представництво інтересів відповідача в суді (згідно положень Статуту відповідача) також не узгоджуються з законодавчими приписами стосовно представництва, внаслідок чого відхиляються.
Щодо того, що позивачам з матеріалів справи стало відомо про існування юридичної особи АО «РАКУРС», де керівником є ВИШНЯКОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, але відсутня реєстрація Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС у цієї юридичної особи - АО «РАКУРС», то у даній справі як згідно договору на надання правничої допомоги від 10.10.2024, так і згідно ордеру серії АР №1249987 від 03.07.2025 адвокат Вишнякова І.О. діє як адвокат, що здійснює адвокатську діяльність самостійно. Таким чином, наявність/відсутність реєстрації Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС у цієї юридичної особи - АО «РАКУРС», у цій справі немає жодного значення.
В той же час, здійснення індивідуальної діяльності не впливає на право адвоката бути і членом адвокатського об'єднання. В той же час, дане питання не є предметом розгляду у цій справі.
Стосовно посилання позивачів на подачу скарги адвокатом через власний електронний кабінет.
Так, за приписами ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Отже, адвокат є самостійним суб'єктом, який зобов'язаний мати Електронний кабінет у модулі ЄСІКС «Електронний суд».
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (ч.8 ст.6 ГПК України).
Таким чином, нормами процесуального законодавства визначені два види подачі процесуальних документів: у паперовому вигляді і в електронному вигляді через модуль ЄСІКС «Електронний суд».
Відповідно до п.10 Положення про ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосудді від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами) обов'язковість реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС для окремих категорій суб'єктів визначається процесуальним законодавством.
Відповідно до п.30-32 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Тобто, визначені положення, на які посилаються позивачі (в частині необхідності наявності довіреності), стосуються надання доступу адвокату до матеріалів конкретної справи в електронному суді.
Оскільки представник відповідача, адвокат Вишнякова І.О. є самостійним суб'єктом, що зобов'язаний мати електронний кабінет, її повноваження на представництво відповідача підтверджені відповідно до вимог ГПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», остання в межах дійсної справи подала апеляційну скаргу у визначеній законом формі (в електронному вигляді через модуль ЄСІКС «Електронний суд»), то твердження позивачів щодо порушення порядку подачі скарги спростовані вищенаведеним.
З огляду на викладене заперечення позивачів судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні.
Керуючись ст. ст. 174, 176, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “М. Жукова» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2025 у справі № 908/2568/24 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати докази направлення скарги третій особі-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_5 за належною адресою ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом з описом вкладення.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя О.Г. Іванов