79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" серпня 2025 р. Справа № 921/110/25
Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду О.С. Скрипчук,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 21.07.2025 (вх № 01-05/2275/25 від 21.07.2025р.)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15 липня 2025 року (суддя Андрусик Н.О., м. Тернопіль)
у справі №921/110/25
за позовом ОСОБА_1 , місто Тернопіль
до відповідача Обслуговуючого кооперативу «ГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ СХІДНИЙ-ТЕРНОПІЛЬ», місто Тернопіль
про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15 липня 2025 року у справі №921/110/25 у задоволенні заяви без номера від 09.07.2025 (вх.№5017 від 09.07.2025) в частині визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання заяв свідків та надання додаткового строку на подачу заяв свідків, - відмовлкно.
21.07.2025 позивач подав Західному апеляційному господарському суду апеляційну скаргу б/н від 22.07.2025 (вх № 01-05/2275/25 від 22.07.2025р.) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17 липня 2025 року у справі №921/110/25.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги суд встановив, що до останньої скаржником не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
При цьому, в апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Так, позовні вимоги в даній справі мотивовані зокрема тим, що був порушений порядок проведення зборів членів кооперативу, рішення від 04.03.2018 було прийнято загальними зборами кооперативу, що є неправомочними в силу положень статуту кооперативу та ст. 16 Закону України «Про кооперацію». Виходячи з цього, позивач вважає, що його звільнено незаконно, з порушенням встановленої законодавством процедури, у зв'язку із чим необхідно поновити його на роботі на посаді голови правління кооперативу.
Таким чином, в даному випадку, основною позовною вимогою є вимога про визнання недійсним рішення зборів Обслуговуючого кооперативу від 04.03.2018, від задоволення якої залежить задоволення похідних вимог: про скасування наказу про звільнення позивача з посади голови правління кооперативу, виданого на підставі вказаного рішення позачергових загальних зборів, та про поновлення на посаді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зазначила, що пільга щодо сплати судового збору передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. А отже, позивачі із позовними вимогами, які пред'явлені з приводу трудових правовідносин, крім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, мають здійснити сплату судового збору у такій справі в усіх судових інстанціях.
У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 констатовано, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), а також у ухвалі Касаційного Цивільного Суду Верховного суду від 20 січня 2022 року у справі №264/3139/21 де, зокрема, зазначено про те, що заявник не звільняється від сплати судового збору за позовною вимогою щодо скасування наказу про звільнення.
Дана судова практика Верховного суду є сталою, про що свідчать численні процесуальні документи, які містять посилання на відповідні постанови Великої Палати.
За таких обставин справи, суд вказує, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15 липня 2025 року у справі №921/110/25.
Положенням пп.7 п.2 ч.2 ст. 4 цього ж Закону визначено, що за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу господарського суду визначено ставку судового збору в розмірі 1-го розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 028,00 грн.
Отже, при поданні апеляційної скарги про перегляд ухвали суду у цій справі розмір судового збору становить 3 028,00 грн.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що скаржником не дотримано вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за її подання до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 2 ст. 260 ГПК України, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 255, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 21.07.2025 (вх № 01-05/2275/25 від 21.07.2025р.) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15 липня 2025 у справі №921/110/25 залишити без руху.
2. Скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання (надсилання) суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
При неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.С. Скрипчук