Провадження № 11-сс/821/386/25 Справа № 712/9966/25 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
13 серпня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чичиркозівка, Звенигородського району, Черкаської області, українця, громадянина України, перебуває на посаді старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги та покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обравши запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Апеляційна скарга мотивована доводами про неповноту судового розгляду, оскільки слідчим суддею не враховано відсутність, заявлених прокурором ризиків; підозра висунута ОСОБА_7 необґрунтована та не підтверджена належними доказами, оскільки останній діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності зі ст. 44 Закону України «Про національну поліцію».
Також слідчим суддею не враховано, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утриманні хворого батька, обставини інкримінованого правопорушення пов'язані з проходженням служби в частині правильності дій, як поліцейського при реагуванні на повідомлення громадян про протиправні дії і жодним чином не вказують на стійку протиправну, антигромадську поведінку.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав не в повній мірі та не врахував їх при постановленні ухвали.
Так, при розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 , згідно наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 68 о/с від 01.03.2024, призначений на посаду старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та має спеціальне звання капітан поліції.
ОСОБА_7 , обіймаючи зазначену посаду, є працівником правоохоронного органу, постійно здійснює функції представника влади, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою правоохоронного органу.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_7 , як співробітник Національної поліції, повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У своїй службовій діяльності ОСОБА_7 , згідно із ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», повинен керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 зобов'язаний забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантовані Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяти їх реалізації.
Згідно із посадовою інструкцією старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, погодженою заступником начальника СПДН ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 , ОСОБА_7 зобов'язаний дотримуватись положень Конституції України, Законів України, присяги поліцейського, вимог законодавства визначених Законом України «Про запобігання та протидію корупції», Законом України «Про протидію та запобігання домашньому насильству», а також правил етичної поведінки затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, інших нормативно-правових актів та актів внутрішнього розпорядку, ОСОБА_7 зобов'язаний поважати і не порушувати права і свободи громадян та несе персональну відповідальність за дотримання ним законності і дисципліни,
Отже, будучи наділеним обов'язками дотримуватися та виконувати положення вказаних вище нормативних документів, ОСОБА_7 , всупереч вищенаведеним вимогам Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» та інших нормативно-правових актів, маючи спеціальне звання капітана поліції, вчинив передбачене КК України суспільно небезпечне діяння за наступних обставин.
11.12.2024 близько 9 год. відповідно до Книги нарядів Черкаського РУП ГУНП (інв. №831), у складі наряду «ДРОН-100-Поліна» Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області на добове чергування заступили старший інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_11 та старший інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_7 .
Після проходження інструктажу, капітан поліції ОСОБА_11 та капітан поліції ОСОБА_7 отримали табельну вогнепальну зброю, засоби індивідуального захисту (бронежилет та захисний шолом) та спеціальні засоби (газовий балончик споряджений речовинами сльозогінної та дратівної дії, кайданки), про що свідчать відповідні записи в Журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки про поводженні зі зброєю, Книзі нарядів та Книзі видачі й приймання озброєння й спеціальних засобів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
12.12.2024 о 00:41 год. на спеціальну лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 сусіди гучно б'ються, кричать неадекватно себе поводять, кидають речі по квартирі.
Для реагування на вказане повідомлення направлено наряд «ДРОН-100-Поліна» у складі капітана поліції ОСОБА_7 та капітана поліції ОСОБА_11 .
Прибувши на місце виклику, вказані працівники поліції, зустріли ОСОБА_13 , після чого капітан поліції ОСОБА_7 діючи умисно, з мотивів ствердження власної влади над ним, з метою обмежити у правах та підкорити собі волю ОСОБА_13 , помилково розуміючи інтереси служби, усвідомлюючи наслідки застосування фізичного примусу та спеціального засобу - кайданків, прагнучі їх настання, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, не маючи жодних підстав для застосування обмежень, фізичного впливу та спеціальних засобів, не попереджаючи ОСОБА_13 про намір їх застосувати та не подаючи йому законних вимог для можливого їх виконання, перебуваючи на площадці розташованій між другим та третім поверхами у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , 12.12.2024 близько 00:58 год., протиправно застосував до ОСОБА_13 фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), а саме: наніс удар кулаком правої руки в область грудної клітки, після чого, розгорнувши ОСОБА_13 обличчям до стіни, завів йому руки за спину та, утримуючи в такому положенні, одягнув на кисті рук ОСОБА_13 спеціальний засіб - кайданки, фактично затримавши його.
В подальшому ОСОБА_13 , перебуваючого у кайданках, завели до квартири в якій він мешкає, за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому капітан поліції ОСОБА_7 12.12.2024 близько 01:04 год. завів ОСОБА_13 на кухню вказаної квартири, та штовхнув на диван, який знаходився позаду ОСОБА_13 , в наслідок чого останній впав на свої руки, які перебували у кайданках в положенні за спиною. Після спроби ОСОБА_13 піднятися, ОСОБА_7 повторно штовхнув ОСОБА_13 на вказаний диван, в наслідок чого потерпілий впав на свої руки, які перебували у кайданках в положенні за спиною. Після чого ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 , що його буде затримано.
В подальшому, всупереч встановленому порядку адміністративного затримання, передбаченому ст.ст. 260 - 262 КУпАП України, ОСОБА_7 не склав протоколу затримання та не проінформував про випадок затримання центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином своїми діями, ОСОБА_7 порушив встановлений порядок адміністративного затримання особи під час здійснення активних дій по фізичному затриманню ОСОБА_13 із застосуванням спецзасобів, чим вчинив дії, виконання яких дозволяється тільки з додержанням особливого порядку.
В подальшому, відносно ОСОБА_13 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 173-2 КУпАП серії ВАВ №024233 та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №489849 терміном на 3 дні, після чого ОСОБА_13 був доставлений до КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер» для проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння.
Після цього ОСОБА_7 розуміючи відсутність підстав для утримання ОСОБА_13 звільнив останнього.
22.07.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Підозра обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 28.01.2025; Матеріалами службового розслідування за фактом спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень; Протоколом огляду відеозапису від 13.03.2025; Висновком судово-медичної експертизи №02-01/232.
Як зазначив слідчий суддя, відомостей, які повідомлені прокурором під час розгляду клопотання та змісту самого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 достатньо для висновку про те, що раціональні підстави для підозри у скоєнні зазначеного діяння об'єктивно існують і підтверджують підозру останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З огляду на вказані вище обставини апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри та про можливу причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України на даному етапі досудового розслідування.
З огляду на вказане апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 .
Крім того, апеляційний суд вважає непослідовними твердження сторони захисту, яка наголошує на необґрунтованості підозри ОСОБА_7 , при цьому просить суд обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність наявності у клопотанні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , слідчий мотивував його тим, що підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років та розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному проваджені іншим чином або вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя врахував обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у його вчиненні.
Щодо ризиків, про які вказує прокурор у клопотанні слід зазначити наступне.
Ризик переховування від органів досудового розслідування, суду прокурором не доведено, оскільки сама тяжкість можливого призначеного покарання, яке може настати в майбутньому, не доводить того, що ОСОБА_7 наразі може переховуватися чи втекти, при цьому будучи посадовою особою органу поліції.
Однак існує можливий ризик незаконного впливу на потерпілого, хоча всі письмові пояснення слідство уже відібрало, крім того, в матеріалах справи наявні всі записи з бодікамер, а тому можливий тиск на потерпілого не змінить ходу досудового розслідування.
Також слід врахувати про можливість знищити сховати чи спотворити будь-яку з речей, проте вказане нівелюється тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, через інших осіб, які працюють в органах поліції, зможе це зробити, тому необхідності в цілодобовому домашньому арешті немає.
На переконання колегії суддів, органом досудового розслідування не було доведено неможливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу не в достатній мірі врахував особу підозрюваного.
Так, підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час є інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Черкаського РУП, має на утриманні хворого батька, жодних негативних характеристик на останнього від керівництва не надано.
Апеляційний суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Отже, апеляційний суд вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги сторони захисту, оскільки під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції слідчий та прокурор не довели наявність обставин, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Пункт 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього щодо підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
На переконання апеляційного суду, щодо підозрюваного ОСОБА_7 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт для запобігання встановленим ризикам.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що відсутність судимостей та репутація підозрюваного, у своєї сукупності свідчить про те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків в рамках застосованого запобіжного заходу не зашкодить завданням кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи встановлені вище обставини, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги захисника, скасуванню оскарженої ухвали та постановленням нової ухвали про застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком до 19.09.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
- не відлучатися з із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, перебуває чи проходить службу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи проходження служби ;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, відповідному органу.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: