Житомирський апеляційний суд
Справа №295/7375/23 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О. В.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
08 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Житомирі
цивільну справу №295/7375/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»
на рішення Богунського районного суду Житомирської області від 06 березня 2024 року, яке ухвалене під головуванням судді Стрілецької О.В. у м. Житомирі,
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 63 212,89 грн, яка складається із: тіла кредиту - 25 281 грн, простроченого тіла кредиту - 9 295,94 грн, процентів - 5 399,03 грн, прострочених процентів - 4 761,84 грн, комісії - 1 149,97 грн, простроченої комісії - 17 325,11 грн.
Позов обґрунтований тим, що 23 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений комплексний договір №1/3338435, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 49 998,80 грн на наступних умовах: сума кредиту - 49 998,80 грн, строк користування - 60 місяців, річні проценти - 15%. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника. Між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТзОВ «ФК» Кредит-Капітал» 16 грудня 2021 року укладжений договір про відступлення права вимоги №3-2023, за умовами якого ТзОВ «ФК» Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Креді Агріколь Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 листопада 2018 року №1/3338435. У порушення умов кредитного договору відповідач не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, а тому станом на дату відступлення вимоги утворилася зазначена вище заборгованості у сумі 63 212,89 грн.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 06 березня 2024 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за комплексним договором №1/3338435, укладеним 23 листопада 2018 року, яка станом на 16 грудня 2021 року становить 24 113,91 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, а також судовий збір у сумі 1 019,92 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Договір не визнаний недійсним. Відсутні також докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, не відповідали її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними. Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати в договорі комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця і кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Відповідач у повному обсязі отримала інформацію про умови кредитування, була ознайомлена з порядком повернення кредиту та інших платежів. Підписання і подальше виконання умов договору вказують про волевиявлення відповідача та є підтвердженням її повного усвідомлення наслідків укладеного нею кредитного договору.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилається на те, що положення договору, якими встановлена щомісячна фіксована плата за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, є нікчемними. Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, бо нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 23 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладений комплексний договір №1/3338435, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 49 998,80 грн, строком на 60 місяців - із 23 листопада 2018 року по 22 листопада 2023 року, зі сплатою 15% річних та 2,30% від суми кредиту комісійної винагороди (а.с.5-6).
Згідно з п.п.1.2, 1.3.1 договору кредит надається на споживчі потреби, за його користування позичальник сплачує: процентну винагороду, щомісячно в розмірі 15% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,30% у місяць від суми кредиту.
Додатком №1 до кредитного договору від 23 листопада 2018 року №1/3338435 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (в тому числі Графік платежів за кредитом, ануїтет) (а.с.7-8).
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту сума щомісячного платежу становить 2 339,44 грн, у тому числі, сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1 149,97 грн (а.с.7-8).
Позивачем до суду надані виписки з рахунку ОСОБА_1 (а.с.22-46) та розрахунок заборгованості за кредитним договором, із яких вбачається, що станом на 21 грудня 2021 року заборгованість становить суму 63 212,89 грн, яка складається із: тіла кредиту - 25 281 грн, простроченого тіла кредиту - 9 295,94 грн, процентів - 5 399,03 грн, прострочених процентів - 4 761,84 грн, комісії - 1 149,97 грн, простроченої комісії - 17 325,11 грн (а.с.49).
На підставі договору №3-2021 про відступлення права вимоги від 16 грудня 2021 року АТ «Креді Агріколь Банк» відступило право вимоги за кредитним договором від 23 листопада 2018 року №1/3338435 ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.50-57).
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що сума коштів, які були сплачені відповідачем за комісію, підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, а тому сума заборгованості за тілом кредиту становить 24 113,91 грн (44 737,81-20 623,90).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною першою ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Як убачається з матеріалів справи ПАТ «Креді Агріколь Банк» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитними договорами виконало та надало їй кредит в сумі 49 998,80 грн, що підтверджено випискою з рахунку ОСОБА_1 .
Із наданих виписок прослідковується, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати процентів, передбачених кредитним договором, належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до пункту 4 частини першої ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (надалі Закону), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина 2 ст.8 Закону).
Отже, цим Законом безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої ст.1 та частини другої ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина 5 стаття 12 Закону).
Із урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі №202/5330/19 виснувано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст.11, частини п'ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.1.3.2 договору за користування кредитом позичальник сплачує щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмір 2,30% від суми кредиту, зазначеного в п.1.1 договору.
Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту сума щомісячного платежу становить 2 339,44 грн, у тому числі сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 1 149,97 грн. Загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 23 листопада 2018 року по 22 листопада 2023 року сумарно складає 68 998,20 грн (а.с.7-8).
Як зазначив представник відповідача Ходак В.В. у відзиві на позовну заяву, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , можна дійти висновку, що положення пункту 1.3.2 кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в термін та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним. Частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме, нарахована плата (комісійна винагорода) за обслуговування кредитної заборгованості, не підлягає стягненню з відповідача.
Із урахуванням викладеного суд погоджується з доводами представника відповідача, що положення договору, якими встановлена щомісячна фіксована плата за послуги банку є нікчемними та позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності нарахування комісії за обслуговування кредитного договору.
Із виписок за рахунком №263006140000029095000496884 просліковується, що відповідач вносила платежі на повернення кредиту. Загальна сума сплачених коштів у період з 13 грудня 2018 року по 21 грудня 2021 року становить 47 910 грн, із них 20 623,90 грн AT «Креді Агріколь Банк» зарахував в якості оплати комісії за договором.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення суми заборгованості на суму сплаченої боржником ОСОБА_1 комісії в сумі 20 623,90 грн, а тому належить до стягнення заборгованість за комплексним договором від 23 листопада 2018 року №1/3338435 в сумі 24 113,91 грн ((25 281+9 295,94+5 399,03+4 761,84) - 20 623,90).
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, а зводяться до помилкового тлумачення норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Підсумовуючи викладене, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, а рішення суду є законним та ґрунтується на встановлених обставинах справи та правильному застосуванню норм матеріального права.
Відповідно до положень ст.375 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
За приписами частини тринадцятої ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.
Керуючись ст.ст.268,367,368,374-375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 06 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої ст.389 ЦПК України.
Головуюча Судді: