Справа № 761/31212/25
Провадження № 1-кс/761/20541/2025
11 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025,
установив:
17.07.2025 за допомогою поштового зв'язку прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід № 76133) із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.
Прокурорами Офісу Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025 за ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.
За версією органу досудового розслідування відповідно до аналітичного продукту Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.3/1992-25 від 18.03.2025 встановлено, що службові особи ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (код 44570322) в період 01.01.2022 по 28.02.2025, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, здійснили ввезення на митну територію України від пов'язаних підприємств-нерезидентів, а саме: «DSC Trading Co., Limited (CHINA)», «CHINA DARONG SCIENCE AND TECHNOLOGY INDUSTRY CO., LIMITED», «ZHEJIANG YIFAN TRADING CO.,LIMITED», «HCC CLEANTECH GROUP LMITIED», «PLACAR DIVERSA INTERNATIONAL TRADE LIMITED» та «Otto Bitter GmbH & Co.KG» електромобілів по завищеній вартості, внаслідок чого ухилилися від сплати податку на прибуток на суму 18 254 196,25 грн, що є особливо великим розміром.
Відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» службові особи ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (код ЄДРПОУ 44570322) у період 2022-2025 років здійснили ввезення на митну територію України ТМЦ (електромобілів) у кількості 2605 одиниць на загальну суму 2 569 321 348 грн.
У свою чергу, у «Звіті про контрольовані операції» за 2023 рік службові особи ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» зазначають: «DSC Trading Co., Limited (CHINA)», «CHINA DARONG SCIENCE AND TECHNOLOGY INDUSTRY CO., LIMITED», «ZHEJIANG YIFAN TRADING CO.,LIMITED», «HCC CLEANTECH GROUP LMITIED», «PLACAR DIVERSA INTERNATIONAL TRADE LIMITED» та «Otto Bitter GmbH & Co.KG».
У період 2022-2025 років службовими особами ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» здійснено ввезення на митну територію України від вказаних «підприємств-нерезидентів» 565 електромобілів («ZEEKER 001», «BMW iX3», «TESLA Model Y», «TOYOTA BZ4X», «HONDA M-NV, e-NP1, e-NS1», «VOLKSWAGEN iD6, iD4, iD3», «NISAN ARIYA», «BYD SONG, TANG, SONG PLUS, DOLPHIN» та інші) на загальну суму 507 061 018,01 грн.
Порівняльним аналізом встановлено, що митну вартість електромобілів, які у період 2022-2025 років ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» завозили на митну територію України від вищевказаних «пов'язаних СГД-нерезидентів», ймовірно завищено на 20% від фактичної вартості. У подальшому електромобілі реалізовувались в адресу фізичних та юридичних осіб за ціною нижче середньо-ринкової та з мінімальною націнкою.
Вказане свідчить, що дії службових осіб ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» направленні на завищення витрат та заниження доходу при веденні фінансово-господарської діяльності, з метою заниження бази оподаткування при сплаті податку на прибуток підприємств.
Вищезазначені обставини підтверджуються висновком аналітичного продукту №9.3/3.3.3/1992-25 від 18.03.2025, складеним у порядку ст. 22 ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України».
Так, група осіб з метою зберігання та приховання предметів, речей і документів, які мають доказове значення по кримінальному провадженню, використовують нежитлові (офісні) приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та в яких зберігають електроні, зовнішні носії інформації, персональні комп'ютери, за допомогою яких здійснюється управління рахунками та ведення бухгалтерського обліку підприємств, документи бухгалтерського обліку підприємств, необліковані товарно-матеріальні цінності, тощо.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 15.07.2025 за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» за адресою: АДРЕСА_1, проведено обшук, під час якого виявлено та тимчасово вилучено наступне майно товариства, а саме:
-ноутбук, марки «НР» s/n: 5CD3233PVS, в блакитному корпусі, без встановленого паролю логічного захисту, в кількості 1 шт.;
-ноутбук, MacBook Air, model A2337, serial: FVFH9BXYQ6L4, в сірому корпусі, із встановленим паролем логічного захисту, в кількості 1 шт.
Прокурор у клопотанні зазначив, що вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
У зв'язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному слідчому судді від 24.07.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 25.07.2025 клопотання разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 у судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2025, клопотання про арешт майна підтримав та просив задовольнити.
Адвокат ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2025, заперечували проти клопотання прокурора про арешт майна.
Заслухавши думку учасників справи у судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2025, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 761/24656/25 надано дозвіл детективам Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України: ОСОБА_7 та/або іншим слідчим (детективам) слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні за №72025001110000020 від 26.03.2025 на проведення обшуку нежитлових (офісних, складських) приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що використовуються службовими особами ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (код 44570322), яка на праві власності належить Кінгдом Холдинг Істеблішмент , з метою відшукання та вилучення речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та мають на собі реквізити ТОВ «ЕЛЕКТРО-МОТОРС» (код 44570322), «DSC Trading Co., Limited (CHINA)», «CHINA DARONG SCIENCE AND TECHNOLOGY INDUSTRY CO., LIMITED», «ZHEJIANG YIFAN TRADING CO.,LIMITED», «HCC CLEANTECH GROUP LMITIED», «PLACAR DIVERSA INTERNATIONAL TRADE LIMITED» та «Otto Bitter GmbH & Co.KG», за період 2022-2025 років, в тому числі: договорів або угод з додатками та доповненнями, накладних, контрактів, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, рахунків-фактур, видаткових (прибуткових) накладних, актів виконаних робіт, прийому-передачі товарів (робіт, послуг), документів щодо походження (придбання), залишків та реалізації, сертифікатів якості (відповідності) товарів, паспортів заводів виробників та технічної документації на реалізовані (придбані) товари, сертифікатів походження, платіжних доручень, оборотно - сальдових відомостей (в тому числі по рахункам 281, 361, 362, 681, 682, 702, 101, 208, 31,64,79), карток по рахункам та бухгалтерських документів по рахункам які відображають вказані операції, а також інших документів бухгалтерського та податкового обліків, які не ввійшли до переліку, але безпосередньо стосуються відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліках, чорнові записи та зіпсовані документи, блокноти, робочі зошити, документів, що підтверджують відправлення товару кінцевому споживачу та прийняття оплати за поставлений товар.
Відповідно до протоколу обшуку від 15.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2025 під час проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема майно на яке прокурор просить накласти арешт.
Звернення прокурора 17.07.2025 з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 від 16.07.2025 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна, яке визнано речовими доказами постановою детектива від 16.07.2025, приходить до висновку про наявність на цьому етапі досудового розслідування достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
Посилання адвокатів на те, що вилучене майно не має жодного відношення до обставин кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування оцінює критично, оскільки ці обставини можуть бути підтверджені лише шляхом проведення перевірки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні для спростування або підтвердження зазначених адвокатами доводів.
Досудове розслідування на цей час ще триває і ці обставини також підлягають перевірці при його проведенні, тому в такому випадку, вбачається за можливе застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до зазначеного кримінального правопорушення осіб.
Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З урахуванням наведеного, відсутність вилученого майна у переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та зверненням надалі з клопотанням про арешт такого майна з урахуванням дотримання прокурором вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи адвокатів у цій частині також є безпідставними.
На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001110000020 від 26.03.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 15.07.2025 виявлено та вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:
-ноутбук, марки «НР» s/n: 5CD3233PVS, у блакитному корпусі, без встановленого паролю логічного захисту, в кількості 1 од.;
-ноутбук, MacBook Air, model A2337, serial: FVFH9BXYQ6L4, в сірому корпусі, із встановленим паролем логічного захисту, в кількості 1 од.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1