Справа № 761/33063/25
Провадження № 1-кс/761/21555/2025
07 серпня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, який здобув вищу освіту, не працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000755 від 24.06.2025,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000755 від 24.06.2025 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000755 від 24.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
В рамках даного провадження 14.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
31.07.2025 постановою Першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000755 від 24.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України КК України, до трьох місяців, тобто до 13.09.2025 року.
Далі слідчим у клопотанні зазначено, що враховуючи суспільно небезпечний характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні даного правопорушення, яке полягає у позбавленні волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, є всі підстави вважати, що підозрюваний може залишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України за кордон або на тимчасово окуповану територію, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним інкримінованого злочину, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочин та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав і просив задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, виклавши свої доводи письмово. Також зазначив, що ОСОБА_4 не заперечує факт спілкування з ОСОБА_7 , однак після 2023 року він припинив з ним спілкування, зрозумівши його зацікавленість у питаннях військового характеру. Зауважив, що долучена до клопотання нібито переписка ОСОБА_4 носить сумнівний характер та не підтверджує підозру останнього. Водночас, інших доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення слідством не надано.
Також захисник зауважив, що ризики, зазначені у клопотанні, не обґрунтовані, підзахисний має сім'ю, постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше не судимий, має ряд хронічних захворювань. Враховуючи наведене, адвокат просив визначити помірний для ОСОБА_4 розмір застави - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки під час обшуку було вилучено усі заощадження сім'ї. Крім того, зазначив, що на ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів вчинявся тиск з метою визнання останнім своєї вини в день затримання, а саме - погрози, образи, заподіяння болю шляхом застосування перероблених наручників. Додав, що саме його активна антикорупційна діяльність є причиною кримінального переслідування. Враховуючи наведене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити помірний для підзахисного розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника, підтвердив, що погрози з боку правоохоронців були як в його бік, так і в бік його сім'ї.
Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання слідчого та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22025000000000755 від 24.06.2025 року, слідча суддя прийшла до таких висновків.
У ході судового розгляду клопотання слідчого встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000755 від 24.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
В рамках даного провадження 14.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
31.07.2025 постановою Першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000755 від 24.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України КК України, до трьох місяців, тобто до 13.09.2025 року.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності останнього до вчинення даних кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обізнаний з видом та тяжкістю покарання, яке загрожує йому у разі визнання його судом винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 є колишнім оперативним співробітником МВС України та за час роботи здобув досвід, у тому числі щодо форм та методів оперативно-розшукової діяльності, засобів та способів конспірації, розвідки, розшуку осіб. Враховуючи викладене, обґрунтованим є ризик можливого використання досвіду та наявних знань, умінь та навичок, які ОСОБА_4 може використати для переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі для перетину державного кордону поза митним контролем або використовуючи підроблені документи.
У той же час, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться слідчі (розшукові) дії, встановлюються усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; встановлюються можливі співучасники злочину; вживаються заходи щодо встановлення даних про місця проживання та перебування інших осіб, можливо причетних до вчинення злочину, де можуть зберігатися об'єкти, які були або є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, має змогу знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує та обставина, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати свої та дії представників рф щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення. Крім того, наразі встановлюються свідки вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального провадження, відтак є підстави вважати, що підозрюваний, в подальшому знаючи про таких осіб, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.
У свою чергу, про обґрунтованість ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний особисто знайомий із особою, який є куратором співробітника фсб рф, та на даний час переховується від органу досудового розслідування, набув сталі зв'язки з цією особою, може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що може призвести до того, що дана особа змінить засоби зв'язку, попередить про виявлене правопорушення інших учасників агентурної мережі, яких він залучив, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує та обставина, що як вбачається зі змісту підозри, злочинна діяльність ОСОБА_4 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України та об'єднана єдиним злочинним наміром, а тому, перебуваючи на волі, він з високим ступенем імовірності може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжуватиме вчиняти злочини проти незалежності та територіальної цілісності України та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_4 зі свідками вчинення кримінального правопорушення, а також тиску на них, оскільки останній відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв'язку.
Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати з іншими підозрюваними та невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв'язку, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню. Відтак, доводи захисника ОСОБА_6 про можливість зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт не знайшли свого підтвердження.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який одружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно непрацевлаштований, підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, вчиненого у період воєнного стану, згідно з пред'явленою підозрою вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого та на які вказав прокурор у судовому засіданні.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників провадження, а також вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити вчинення тих, у яких підозрюється, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього судом обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, слід визначити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку до 13 вересня 2025 року.
У той же час, згідно з ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Так, під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , захисник підозрюваного надав суду інформацію про застосування щодо ОСОБА_4 під час затримання насильства працівниками правоохоронних органів, таку інформацію повністю підтвердив ОСОБА_4 .
За таких обставин, в силу ч. 6 ст. 206 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести перевірку тверджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо застосування до нього насильства та погроз під час затримання, зафіксовані в журналі судового засідання від 07 серпня 2025 року та на диску із звукозаписом судового засідання.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 309, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 13 вересня 2025 року без визначення розміру застави.
На підставі ч. 6 ст. 206 КПК України доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести перевірку тверджень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо застосування до нього насильства та погроз під час затримання, зафіксовані в журналі судового засідання від 07 серпня 2025 року та на диску із звукозаписом судового засідання.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 12 серпня 2025 року о 10 год. 25 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1