Справа № 761/29352/25
Провадження № 1-кс/761/19402/2025
11 серпня 2025 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ ДЕСНА», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017101040000049, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2017 року, -
14.07.2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ ДЕСНА», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017101040000049, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2017 року, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09 березня 2023 року (справа №761/8092/23), а саме: нерухоме майно ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДЕСНА» (ЄДЖРПОУ 44506629) - житловий будинок, загальною площею 258.6 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Труханівська, 18А.
В обґрунтування клопотання адвокат вказує, що СУ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42017101040000049, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2017 року.
09 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДЕСНА».
Разом з тим, адвокат ОСОБА_3 вказує, що накладений слідчим суддею арешт необґрунтований та на теперішній час відсутня потреба у його утриманні. Крім того, зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження триває понад 2х років та жодній особі в рамках кримінального провадження не було повідомлено про підозру. Між тим, органом досудового розслідування не було доведено, що належне підприємству нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення чи здобуте незаконним шляхом, а отже не відповідає вимогам ст.98 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09 березня 2023 року (справа №761/8092/23).
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з долученими до нього матеріалами, приходить до наступного .
Так, згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42017101040000049, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2017 року.
09 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ «ДЕСНА».
Так, при вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень,володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50).
Під час судового розгляду встановлено, що з урахуванням наведених норм міжнародного права, недостатньо одного лише посилання слідчого на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно нібито підлягає арешту. Оскільки, для вжиття такого суттєвого заходу обмеження прав особи як арешт, належного їй майна, має бути дотримано вищенаведені приписи кримінально процесуального законодавства, чітко визначені в ст.ст. 170 - 173 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що представники ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «ДЕСНА» не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні та відсутність підозри у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває понад 2х років, що у свою чергу зумовлює порушення прав осіб на власність.
За таких обставин накладення арешту на майно ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «ДЕСНА», є явно неспівмірним з обмеженням особи права користування та розпорядження майном, а тому такий захід забезпечення кримінального провадження фактично порушує право на мирне володіння та розпорядження належним майно.
Враховуючи вишевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні таких даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС «ДЕСНА» майном на підставі зазначених обставин, оскільки представником власника майна доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешті майна, відпала потреба.
У зв'язку з чим і вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 09 березня 2023 року (справа №761/8092/23) не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «СПОРТИВНИЙ КЛУБ ДЕСНА», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017101040000049, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2017 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року (справа №761/8092/23, провадження №1-кс/761/5496/2023) , на житловий будинок, загальною площею 258.6 кв.м за адресою м. Київ, вул. Труханівська, 18А.
Скасувати заборону розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо даного майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1