Справа № 953/5843/23
Провадження № 1-кп/761/1788/2025
11 серпня 2025 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, із застосуванням відеоконференцзв'язку за допомогою програми EasyCon, матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України, -
На розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України.
У судовому засіданні, в межах вказаного кримінального провадження, прокурор ОСОБА_5 заявив суду клопотання про продовження строку раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 17 серпня 2025 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування наявності ризиків прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість можливого покарання та враховуючи обізнаність обвинуваченого із формами та методами проведення оперативно-розшукової діяльності та володіння спеціальними навичками. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений, який займав керівні посади в СБ України та на даний момент продовжує перебувати на військовій службі, може впливати на свідків, які ще не були допитані під час судового розгляду, а також серед яких є особи, з якими обвинувачений ОСОБА_6 раніше проходив службу. Разом з тим, прокурор в своєму клопотанні зазначає, що з урахуванням обставин та характеру вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, останній може продовжити вчиняти злочини проти основ національної безпеки України, встановленого порядку несення військової служби або вчинити нові аналогічні злочини.
На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою та долучила до матеріалів справи письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що до клопотання прокурора не долучений жодний доказ на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, захисник зауважила, що для ОСОБА_6 помірним є розмір застави, визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає кримінальному процесуальному закону та судовій практиці. Призначення ОСОБА_6 більшого розміру застави є ознакою нерівного ставлення до останнього. Таким чином, встановлений розмір застави є непомірним для обвинуваченого та його родини.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зауваживши, що визначений розмір застави не відповідає майновому стану обвинуваченого та є необґрунтовано високим.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку захисників та зазначив, що визначений розмір застави перевищує межі, встановлені КПК, та є непомірним для нього та його родини.
Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Судом встановлено, що з 27.07.2023 року на розгляді Шевченківського районного суду міста Київ перебувають матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження відносно обвинуваченого 12.09.2022 року на підставі ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк вказаного запобіжного заходу неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року, до 17 серпня 2025 року включно.
Окрім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 14.11.2024 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 до 24 листопада 2024 року, було змінено. До запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 147 600 (п'ять мільйонів сто сорок сім тисяч шістсот) гривень.
На даний час кримінальне провадження №62022170020000257 від 14.04.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України, перебуває на стадії судового розгляду, а саме триває допит свідків сторони обвинувачення.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченого ОСОБА_6 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, зокрема у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану; у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби); у непокорі, тобто іншому умисному невиконанні наказу, вчиненій в умовах воєнного стану, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим у відповідності до ч.ч. 6, 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до особи, в тому числі військовослужбовця, який обвинувачується, зокрема у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 111, 402, 407 КК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме їх вчинення в умовах воєнного стану та відомості, що характеризують особу обвинуваченого, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 відносно останнього необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , на які посилається прокурор, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю обвинувачення та мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого діяння.
На думку суду, ризик переховування ОСОБА_6 від суду підтверджується тією обставиною, що дане кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді та у випадку доведеності вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, останньому загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Таким чином, оскільки обвинувачений довгий час перебував на службі в органах Служби Безпеки, в тому числі оперативних підрозділах, володіє інформацією про особливості здійснення розшуку осіб, що переховуються, має спеціальні навички, що дають змогу ефективно уникати викриття, а тому, застосовуючи їх, може переховуватись від суду.
При цьому, сталі сімейні зв'язки обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та місця роботи, позитивні характеристики, хоча й мінімізують ризик переховування від суду, але не усувають його повністю та не гарантують відсутність наміру переховування в майбутньому.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слід зазначити, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, оскільки у результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченому стає відомо про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та зміст наданих ними показань, а тому зберігається ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 займав керівні посади в СБ України, має суттєвий вплив на громадські формування Харківської області, про що сам неодноразово повідомляв, який може бути використаний обвинуваченим у власних цілях.
Сукупність вказаних обставин вказує на наявність ризиків щодо продовження ним протиправної діяльності.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з врахуванням наявності ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового розгляду не відпали.
Зокрема, інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених, п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, та високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованих злочинів проти порядку несення військової служби, вчинених в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки України.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_6 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Між тим, характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_6 , у тому числі наявність постійного місця проживання, перебування його у шлюбі та наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність судимостей не нівелюють можливих ризиків неправомірної його поведінки та ризику переховування від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.
Крім того, слід врахувати наявність об'єктивних підстав вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу може призвести до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків. За таких обставин колегія суддів не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності актуальності ризиків, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.
Зважаючи на суспільний інтерес щодо збереження основ національної безпеки України та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оцінивши у сукупності всі обставини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, воєнний стан запроваджений у державі, колегія суддів вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Між тим, оскільки наразі відсутні будь-які нові обставини, що б вплинули на необхідність зменшення розміру застави, та з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, а також встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за доцільне зберегти застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 147 600 гривень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави, що становить 1700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 180, 182, 194, 331, 376, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 09 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 147 600 (п'ять мільйонів сто сорок сім тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками зазначених у реєстрі досудового розслідування, доданого до обвинувального акту;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
______________ ____________ _____________
Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3