печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37393/25-к
пр. 1-кс-31835/25
11 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42024000000001243 від 11.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
08.08.2025 старший слідчий в особливо важливих справах відділу Управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42024000000001243 від 11.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно ознайомити сторін з матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі річного окладу народного депутата.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001243 від 11.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), ч. 2 ст. 111 та ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII) КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з не встановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом обману, під приводом забезпечення отримання погодження Білоруської залізниці на перевезення вантажу, заволодів коштами ТОВ «Агрохімічна компанія Бастіон» в розмірі 14 500 000 гривень, тобто в особливо великих розмірах.
14.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII) КК України, тобто в державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
13.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а також про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;
-ч. 2 ст. 111 КК України, - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду державній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
11.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а також про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;
-ч. 2 ст. 111 КК України, - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду державній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану;
-ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII), - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_5 15.11.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.01.2025 включно.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 26.12.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001243 продовжено до 9 місяців, тобто до 14.08.2025.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 03.03.2025 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 01.05.2025.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 30.04.2025 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 21.06.2025 включно.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001243 від 11.11.2024 продовжено до дванадцяти місяців.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 17.05.2025 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 14.08.2025 включно.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), ч. 2 ст. 111 та ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII) КК України, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:
- протоколом огляду від 12.11.2024 інформації, розміщеної на телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3
- протоколом огляду від 12.11.2024 інформації, розміщеної на каналі відеохостингу YouTube, а саме відеозапису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5
- протоколом огляду від 12.11.2024 інформації, розміщеної на каналі відеохостингу YouTube, а саме відеозапису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7
- протоколом огляду від 12.11.2024 інформації, розміщеної на каналі відеохостингу YouTube, а саме відеозапису з назвою « ОСОБА_7 : НАМ НУЖНЫ ПЕРЕГОВОРЫ? ТРАМП БУДЕТ ДЕЙСТВОВАТЬ БЫСТРО. Я ОСТАЛСЯ ОДИН ТАКОЙ...» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8
- протоколом огляду від 12.11.2024 інформації, розміщеної на телеграм-каналі « ОСОБА_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9
- протоколом огляду від ІНФОРМАЦІЯ_10 інформації, розміщеної на телеграм-каналі « ОСОБА_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11
- протоколом огляду від 12.11.2024 інформації, розміщеної на телеграм-каналі «Дубинський.про» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12
- висновком експертів № 11261/24-36/11262/24-61/11263/24-83 від 14.11.2024 за результатами комплексної судової психолого-лінгвістичної та військової експертизи;
- протоколом огляду від 06.12.2024 інформації, розміщеної у файлі-звіті «iPhone 11 Pro Max iPhone 11 Pro Max_2024-11-15_Report.ufdr», який створено під час огляду мобільного телефона «iPhone 11 Pro Max», серійний номер НОМЕР_1 , вилученого під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколами допитів від 13.11.2024 та від 16.01.2025 ОСОБА_10 , під час яких він дав показання про те, що ОСОБА_5 неодноразово відвідував РБ, у тому числі для налагодження особистих економічних відносин з РБ, а також щодо обставин придбання рухомого майна на довірених осіб;
- протоколом огляду від 11.12.2024, під час якого зафіксовано видалення публікації під назвою «Беларусь глазами ОСОБА_11 », розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5
-висновком експерта від 26.03.2025 № 12839/24-35 за результатами проведення судової портретної експертизи;
-висновком експертів від 17.03.2025 № 12734/24-36/12735/24-61 за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи;
-висновком експертів від 21.05.2025 № 4435/25-61 за результатами проведення додаткової судової психологічної експертизи;
-протоколом огляду речей, документів та комп'ютерних даних від 18.12.2024 за результатами огляду інформації, розміщеної на відеохостингу YouTube, канал «Александр ШЕЛЕСТ», а саме відеозапису з назвою «До украинцев НАКОНЕЦ-ТО начинает ДОХОДИТЬ! Шевченко: при ОСОБА_12 невозможен. Плевок в Одессу»;
-протоколом огляду речей, документів та комп'ютерних даних від 30.05.2025 за результатами огляду інформації, розміщеної на телеграм-каналі народного депутата України ОСОБА_13 за посиланням https://t.me/evgenishevchenko;
-протоколами допитів від 14.11.2024, 15.11.2024, 23.04.2025, 16.07.2025 ОСОБА_14 , під час якого він повідомив обставини заволодіння ОСОБА_5 коштами ТОВ «Агрохімічна компанія Бастіон»;
-протоколами допитів від 14.11.2024, 15.11.2024, 23.04.2025 ОСОБА_15 , під час якого він повідомив обставини заволодіння ОСОБА_5 коштами ТОВ «Агрохімічна компанія Бастіон»;
-листом АТ «Укрспецтрансгаз» від 07.03.2025 № ЦЦМ-11/167, відповідно до якого отримано дозвіл Білоруської залізниці на перевезення;
-листом АТ «Укрзалізниця» від 13.03.2025 № 620/106, відповідно до якого Білоруська залізниця запитувала дозвіл на перевезення;
-протоколом огляду від 24.02.2025 за результатами огляду інформації, яка становить банківську таємницю, ФОП ОСОБА_16 ;
-протоколом огляду від 16.07.2025, під час якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_14 щодо обміну текстовими повідомленнями із ОСОБА_5 та телефонних дзвінків між ними;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), ч. 2 ст. 111 та ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII) КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001243 від 11.11.2024 продовжено до дванадцяти місяців.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 14.08.2025, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно ознайомити сторін з матеріалами кримінального провадження.
Стороною обвинувачення доведено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України:
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
В розрізі дослідження ризиків наявних в кримінальному провадженні, слідчим суддею встановлено наступне.
Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочини, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_5 , є особливо тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а також ОСОБА_5 , будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим ОСОБА_5 , маючи у володінні два чинні паспорти громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_2 , виданий Міністерством закордонних справ України 01.02.2021, дійсний до 01.02.2026 (дипломатичний паспорт) та НОМЕР_3 , виданий Управлінням ДМС України в Запорізькій області 07.08.2017, дійсний до 07.08.2027), може змінити як тимчасове, так і постійне місце проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну (окуповану) територію України.
Вказаний вище факт підтверджується наявними доказами. Зокрема, за інформацією Державної прикордонної служби України, із кінця 2020 року по цей час ОСОБА_5 здійснив понад 30 виїздів за межі України. З них фактично більша частина - на територію РБ. На території РБ ОСОБА_5 має добрих знайомих, у тому числі серед політиків та керівників білоруських підприємств.
Водночас з урахуванням зазначених вище фактичних даних не виключається можливість використання ОСОБА_5 каналу виїзду за кордон у службові відрядження із приватною метою з особистих та комерційних питань.
Разом з цим, міцність соціальних зв'язків, а також постійне проживання підозрюваного на території України не усуває повністю ризики його переховування від органу досудового розслідування, прокуратури та/або суду.
Також, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , маючи свободу дій та впливові політичні зв'язки, у тому числі з тими, хто перебуває на тимчасово окупованій території, може повідомляти їм відомості, які стали йому відомі під час слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, може дати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності ОСОБА_5 , а також для встановлення інших осіб з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Під час досудового розслідування виявлено факт знищення доказів у кримінальному провадженні, зокрема видалення із сайту «Youtube», а саме з каналу « ІНФОРМАЦІЯ_14 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 19.01.2022. Такі дії могли бути здійснені за вказівкою ОСОБА_5 саме з метою знищення доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створює перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності ОСОБА_5 , а також встановлення інших осіб, які діяли у змові з підозрюваним, з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Водночас важливим фактором є наявність чималих статків, які ОСОБА_5 легалізує шляхом оформлення права власності на близьких родичів та членів своєї сім'ї, правомірність набуття яких, у свою чергу, викликає сумнів.
Зокрема, протягом вересня - грудня 2021 року ОСОБА_5 придбано та зареєстровано право власності на два автомобілі преміум-класу: «Porsche Macan», 2020 р. в. - на дружину ОСОБА_17 ; «BMW X5M», 2021 р. в. - на сина ОСОБА_18 . Задекларована сумарна митна вартість указаних автомобілів становить понад 140 000 євро.
Крім того, під час воєнного стану, із травня 2022 року по червень 2023 року, ОСОБА_5 придбав та зареєстрував право власності на два автомобілі преміум-класу на сина ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (за даними досудового розслідування, указана особа доглядає за будинком, у якому мешкає родина ОСОБА_5 ), а саме: «Mercedes-Benz AMG», 2022 р. в., та «Subaru Outback», 2023 р. в., задекларованою сумарною митною вартістю понад 150 000 євро.
Прокурор вказує, що наведений факт є індикатором непрозорого способу життя ОСОБА_5 , схильності до маніпулятивної поведінки та вміння маскувати свої доходи, що, як наслідок, свідчить про реальний ризик, навички та вміння ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень
При дослідження обставин кримінального провадження та особи підозрюваного встановлено актуальності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), який полягає в тому, що ОСОБА_5 , отримавши матеріали клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, володітиме інформацією щодо характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні показання стосовно нього, та, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на зазначених учасників судового процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни показань або відмови від них.
Указаний ризик підтверджується тим, що з 12.07.2025 по 16.07.2025, тобто відразу після отримання повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII), ч. 2 ст. 111 та ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII) КК України, від 11.07.2025, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 впливали на представника потерпілого ТОВ «Агрохімічна компанія Бастіон» ОСОБА_14 з метою зміни ним показань, просили зустрітися, підписати протокол опитування адвокатом особи за її згодою, який містив завідомо неправдиві показання про відсутність претензій до ОСОБА_5 , а також клопотання про закриття кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи широке коло знайомств, у тому числі з високопосадовцями іноземних держав, може та має реальну можливість незаконно впливати на інших свідків у цьому кримінальному провадженні.
Вказані обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у шахрайстві та державній зраді, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, а також підтримує відносини з особами, які перебувають на території держави-агресора та можуть надати йому захист, ОСОБА_5 в разі обрання йому запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі стосовно свідків з метою впливу на них, або продовжити свою злочинну діяльність.
Прокурором в судовому засіданні було доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості підозрюваного вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується таким.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.
У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003, суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.
Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, наслідки його вчинення, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою підозрюваному.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному у кримінальному провадженні № 42024000000001243 від 11.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 09.10.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_20