печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12006/25-ц
17 березня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., вирішуючи питання про прийняття до розгляду клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Під час вивчення матеріалів вказаного клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Порядок визнання в Україні іноземних судових рішень, що не підлягають примусовому виконанню, регулюються ЦПК України.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 17 Постанови Пленуму від 24.12.1999 № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорення батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, шо мають юридичне значення: усиновлення: визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначних цією главою.
Відповідно до ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
Статтею 466 ЦПК України визначено вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Так, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити: 1) ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; 2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання.
Суд звертає увагу, на те, що заявником, в порушення вимоги ч. 1 ст. 464 ЦПК, не визначено боржника (зацікавлену особу), не зазначено її ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні.
Адже, в подальшому при розгляді клопотання про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню відповідно до ч. 1, 2 ст. 473 ЦПК України, суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє заінтересовану особу і пропонує їй у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання . Та, після подання заінтересованою особою заперечень у письмовій формі або у разі її відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення заінтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що заінтересовані особи повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.
Суд враховує, положення ч. 4 ст. 466 ЦПК України, згідно якої суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Однак, з урахуванням викладеного, та враховуючи принципи доступу до правосуддя, суд вбачає, що заявнику необхідно усунути недоліки клопотання. Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Печерського районного суду м. Києва через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст.151,175,177,185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , про визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення клопотання без руху, роз'яснивши.
Копію ухвали про залишення клопотання без руху надіслати представнику заявниці.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, клопотання буде вважатись неподаним і буде повернуте заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Г. Головко