печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16969/16-ц
"12" березня 2025 р.
Головуючий - суддя Хайнацький Є.С.,
при секретарі - Сміян А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, допущеної в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року у справі № 757/16969/16-ц, за результатами розгляду заяви про відвід, -
На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки допущеної в ухвалі суду від 06 лютого 2025 року справа № 757/16969/16-ц, за результатами розгляду заяви про відвід. Так, ОСОБА_1 просить виправити описку допущену у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали. зазначивши замість " заяви ОСОБА_2 ".
В обгрунтування заяви зазначає, що у вступній частині ухвали необхідно зазначити "заяву ОСОБА_1 ", замість "заяву ОСОБА_2 "; у мотивувальній частині ухвали (третій абзац) зазначити " ОСОБА_1 ", замість " ОСОБА_2 "; в резолютивній частині ухвали зазначити "заяви ОСОБА_1 ", замість "заяви ОСОБА_2 ".
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та в задоволенні вимог, викладених в заяві про виправлення описок, - відмовити, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно дост. 269 ЦПК Українисуд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у судовому рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, наприклад: написання прізвищ та імен, адреси, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Суд може виправити лише ті описки в судовому рішенні, які сам допустив. За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Так, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, причому, - до таких належить, - написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне виправити описку, допущену в ухвалі від 06 лютого 2025 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Остапчук Т. В. у справі № 757/16969/16-ц.
Керуючись статтями 260, 261, 269 ЦПК України суд,-
Заяву ОСОБА_3 про виправлення описки, допущеної в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року у справі № 757/16969/16-ц, за результатами розгляду заяви про відвід - задовольнити.
Виправити описку допущену у вступній та резолютивній частинах ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року (№ 757/16969/16-ц), вірно зазначивши прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка звернулась із заявою про відвід судді Остапчук Т.В., - " ОСОБА_1 ", замість помилково вказаного " ОСОБА_2 ".
Виправити описку, допущену у другому абзаці мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року (№ 757/16969/16-ц), вірно зазначивши прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка звернулась із заявою про відвід судді Остапчук Т.В., - " ОСОБА_1 ", замість помилково вказаного " ОСОБА_2 ".
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 12.03.2025 року
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ