13.08.2025 Справа № 756/1546/24
Унікальний номер 756/1546/24
Номер провадження 2/756/2055/25
про відмову у відводі судді
13 серпня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
за участю представника позивача - Михайлик С.І.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Шролик І.С. з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним,
В провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним.
В підготовчому судовому засіданні 06 серпня та продовжив 13 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_2 проголошував заяву про відвід головуючому судді Шролик І.С.
В обґрунтування поданого відводу зазначав, що суддя Шролик І.С. порушує правила декларування, подає, на його думку, невірні данні щодо придбаного майна, зокрема, подано повідомлення про зміну в майновому стані де за значено про набуття суддею квартири в Києві за вартістю 100000 грн, що не відповідає ринковій вартості. Вважає, що дані дії судді свідчать про її упередженість та викликають сумніви в обєктивності, тому вона має бути відведена від участі в даній справі.
В судовому засіданні 06 серпня 2025 року ОСОБА_2 зачитував заяву про відвід 2 год 45 хв, за закінченням робочого часу в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13 серпня 2025 року.
На початку судового засідання 13 серпня 2025 року судом, з метою запобігання затягування розгляду справи та недопущення зловживання правами, на підставі положення ст.43 та ст.198 ЦПК Ураїни встановлено всім учасникам процесу обмеження часу виступу 10 хв щодо кожного клопотання та (або) заяви.
В підготовчому засіданні 13 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_2 продовжив зачитувати заяву про відвід судді Шролик І.С. з приводу декларування нею суттєвих змін в майновому стані.
У зв'язку з вичерпанням наданого часу, суд припинив виступ відповідача ОСОБА_2 , запропонувавши надати письмовий текст заяви про відвід для приєднання до матеріалів справи.
Відповідач ОСОБА_2 зауважив, що він бажає висловлюватися усно, відмовився приєднати до матеріалів справи текст заяви про відвід.
Через незгоду із діями головуючого щодо обмеження його у часі виступу, відповідач ОСОБА_2 , постійно промовляв вимоги підвищеним тоном, вигукував репліки, ігнорував зауваження голоуючого судді, провокував безлад, чим намагався зірвати судове засідання, внаслідок чого, судом застосовано заходи процесуального примусу у вигляді попередження, а в подальшому видалення ОСОБА_2 зі зали судового засідання.
В підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Михайлик С.І. заперечувала проти задоволення поданої заяви про відвід. Зауважила, що відповідач зловживає правом, втретє подає безпідставну заяву про відвід. Звернула увагу, що майновий стан судді, декларування, а також незгода з процесуальними діями судді не можуть бути правовою підставою для відводу. Вимагала застосувати до відповідача ОСОБА_2 заходи процесуального примусу в максимально визначеному законодавством розмірі з метою запобігання зловживанню.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Кудрицький Р.П. звернув увагу суду, що втретє в судовому засіданні інші учасники справи не мають змоги виступити та бути почутими, тому що три засіданні поспіль виступає виключно ОСОБА_2 . Заяви про відвід є необґрунтованими, підстави для відводу судді відсутні, вказані дії направлені на затягування процесу.
В підготовчому засіданні, вислухавши позицію заявника, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та викладені в обґрунтування відводу доводи, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява н передається на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Так, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п. 49).
Дослідивши обставини, проголошені відповідачем ОСОБА_2 в обґрунтування заявленого відводу, в підготовчому засіданні 06 та 13 серпня 2025 року, суд приходить до висновку, що заява про відвід не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, які б слугували підставою для відводу головуючого судді та свідчили про її упередженість.
Викладені в заяві міркування ОСОБА_2 зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді, а також з неправильним, на думку відповідача, декларуванням суддею суттєвих змін у майновому стані.
Окрім того, в оголошеній заяві про відвід судді заявник ОСОБА_2 безпідставно та необгрунтовано звинуватив суддю у "приєднанні до злочинної організації".
Суд звертає увагу заявника на те, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно добирати слова, а також з обережністю проявляти емоції щодо інших учасників та суду. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик.
Аналогічного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у своїх постановах від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20.
Заявник має утримуватися від надання особистісних характеристик і оцінок, а тим паче від огульних та надуманих звинувачень судді у вчиненні злочину.
Крім цього, суд звертає увагу, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для нього процесуального рішення.
Частина 2 статті 353 ЦПК України передбачає, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, незгода сторони відповідача ОСОБА_2 з процесуальними діями судді, а також подання суддею 13 липня 2025 року повідомлення про суттєві зміни у майновому стані через отримання в дар об'єкту нерухомого майна від батька, не свідчить про упередженість судді та не може бути правовою підставою для відводу головуючого судді Шролик І.С. від розгляду справи №756/1546/24.
Суд розцінює дії відповідача ОСОБА_2 який три засіданні поспіль заявляє необгрунтований відвід головуючого судді, зловживанням правами, з метою затягування судового процесу та порушення розумнних строків розгляду спарви.
Припущення відповідача щодо упередженості головуючого у справі зводиться до незгоди сторони з прийнятими головуючим у справі процесуальними рішеннями та діями, а тому не може бути підставою для відводу.
Декларування суддєю у липні 2025 року суттєвих змін в майновому стані, стосовно отримання в дар від батька належної йому на праві власності квартири, не свідчить про конфлікт інтересів або інші обставини, які можуть впливати на неупередженість судді в розгляді даної справи.
Слід зауважити, що судом здійснюються всі процесуальні дії у порядку та строки передбачені діючим законодавством, що вказує на відсутність упередженості суду при розгляді даної справи.
Натомість, відповідач ОСОБА_2 , зловживаючи процесуальними правами подав до суду понад 250 заяв та клопотань, упродовж трьох судових засідань одноосібно виступав протягом шісти годин, чим порушував права учасників процесу бути вислуханими. Подані ним заяви про відвід судді є намаганням блокувати судовий процес, та затягнути розгляд справи.
Усі оголошені підстави у заяві ОСОБА_2 від 06 та 13 серпня 2025 року про відвід судді, відповідно до вимог процесуального законодавства не можуть бути підставою для відводу головуючого судді - Шролик І.С. від участі в розгляді справи №756/1546/24.
З огляду на викладене, вважаю, що заявником не зазначені та не доведені обставини, які викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості судді Шролик І.С. при розгляді цивільної справи, у зв'язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про відвід головуючому судді Шролик І.С. з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13 серпня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик