13.08.2025 Справа № 359/5013/25
Ун.№359/5013/25
Пр.№2-о/756/489/25
про залишення заяви без руху
13 серпня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд встановити юридичний факт, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладеному 06.11.2009 та зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1874.
Відповідно до ч. 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Дослідивши зміст поданої заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177, 315, 318 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду, зокрема, за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 318 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Заявницею зазначено мету встановлення факту вирішення питання про визначення способів участі батька у розвитку та утриманні дитини, визначення місця проживання дитини, крім того, вона посилалася на те, що в мотивувальній частині рішення від 30.11.2021 ухваленого Першотравневим районним судом Донецької області у справі за № 241/1637/21 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помилково зазначено, що сторони дітей не мають і це має суттєве значення для вирішення вищезазначених питань.
Однак, заявницею не надано до суду докази наявності перешкод у реалізації прав матері, пов'язаних з тим, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначено про відсутність дітей.
Відповідно до ч.4 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Матеріали справи не містять підтвердження, що заявниця здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання доказів.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вимоги, яким має відповідати позовна заява визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Заяву подано з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України, оскільки вона не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Вищевказані недоліки заявниця повинна усунути шляхом подання до суду заяви, в якій зазначити перешкоди, що виникли у неї при реалізації своїх прав та надати відповідні докази, а саме докази наявності перешкод у реалізації прав матері, пов'язаних з тим, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначено про відсутність дітей. А також надати суду докази направлення заінтересованій особі копії заяви та додатків до неї на адресу електронного кабінету останньої, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або доказів надсилання заінтересованій особі листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
З огляду на наведене, а також враховуючи те, що заяву подано заявником без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, про які зазначено вище.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк заява вважатиметься неподаною і повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М.Майбоженко