02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/12871/25
провадження № 2-о/753/500/25
про залишення заяви без руху
"23" червня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А, вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна
У червні 2025 року адвокат Киричук Галина Миколаївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Заява обгрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому з 31.01.2019 Київським міським центром медико-соціальної експертизи встановлено другу групу інвалідності довічно з причин загального захворювання. Так, ОСОБА_2 за станом свого здоров'я не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, внаслідок чого потребує постійного стороннього догляду. Заявник вказує, що він на постійній основі здійснює догляд за своїм батьком та піклується про нього. З метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів ОСОБА_2 заявник звернувся з даною заявою до суду та просить визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном сина ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.
Суддя, перевіривши матеріали заяви, приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Частиною третьою статті 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (ч. 4 ст. 60 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
За приписами ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Згідно ст. 55 ЦК України, п. 1.2 Правил опіки та піклування (далі по тексту - Правил), опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
У пункті 3.1 Правил зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному. Правилами опіки та піклування не встановлено обмежень щодо кількості опікунів повнолітньої особи.
Відповідно до чч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що заявником не визначено коло заінтересованих осіб, які мають брати участь у справі, рішення щодо яких може вплинути на їх права та обов'язки, зокрема дружину ОСОБА_2 та рідну доньку ОСОБА_3 , як і не надано підтверджуючих доказів на обгрунтування заявлених вимог, зокрема, що останні не виявляють бажання та за станом свого здоров'я не можуть виконувати обов'язки опікуна.
Окрім того, відповідно до п. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
Однак, у ст. 133 ЦПК України законодавець розділяє види судових витрат.
Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату звернення з цією заявою до суду становить 605,60 грн.
До переліку заяв, за подання яких не справляється судовий збір, передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», заява про визнання фізичної особи недієздатною не входить.
Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить положення про пільги щодо сплати судового збору за подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуном.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд залишає заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна без руху, та роз'яснює, що заявнику:
- слід визначитися з колом заінтересованих осіб та надати суду уточнену заяву та копії всіх документів, що додаються до неї;
- надати докази надсилання листом з описом вкладення копії уточненої заяви та доданих до неї матеріалів усім заінтересованим особам;
- надати документ, що підтверджує сплату ним судового збору з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», зокрема у розмірі 484,48 грн.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна залишити без руху, надавши заявнику строк в п'ять днів з дня отримання ними копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.