ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16413/25
провадження № 1-кс/753/2284/25
"06" серпня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні внесене 5 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120251000200002959, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною першою статті 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України,
06 серпня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 06 серпня 2025 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 120251000200002959 від 5 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною першою статті 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб придбав короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, перероблений саморобним способом сигнальний пістолет «STALKER» моделі «917 S» калібру 9 мм P.A., номерні позначення на якому видалені саморобним способом, промислового виробництва (фірма «АТАК ARMS CO., LTD», Туреччина), переробка якого полягає у видаленні захисних елементів з канала ствола та перекриття газовідводного отвору металевим стрижнем, придатний до стрільби, після чого розпочав зберігати та носити при собі, тим самим умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав та розпочав зберігати та носити вогнепальну зброю.
Надалі, 05.08.2025, працівниками поліції о 13 год. 58 хв., за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, неподалік будинку №14-Б, затримано ОСОБА_5 , у якого в подальшому під час проведення особистого обшуку в наплічній сумці кольору хакі виявлено та вилучено короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, перероблений саморобним способом сигнальний пістолет «STALKER» моделі «917 S» калібру 9 мм P.A., номерні позначення на якому видалені саморобним способом, промислового виробництва (фірма «АТАК ARMS CO., LTD», Туреччина), переробка якого полягає у видаленні захисних елементів з канала ствола та перекриття газовідводного отвору металевим стрижнем, придатний до стрільби, яку ОСОБА_5 , умисно, незаконно придбав, зберігав та носив без відповідного дозволу, всупереч Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та носінні бойового припасу, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статі 263 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених положеннями частини першої статті 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити нові злочини та незаконно впливати на свідків.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, про які зазначено у клопотанні.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що підозрюваний вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнає, є учасником бойових дій та у зв'язку із отриманням контузії потребує частого перебування на свіжому повітрі. Наголосив, що такі ризики як вплив на свідків та переховування від органів досудового розслідування є недоведеними. Загалом адвокат просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, а саме з 22:00 год. до 06:00 год..
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав адвоката, вказав, що вину визнає, проживає у Києві разом із матір'ю.
Вислухавши прокурора, захист, підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 120251000200002959 від 5 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною першою статті 263 КК України.
5 серпня 2025 року ОСОБА_5 був затриманий на підставі статті 208 КПК України.
6 серпня 2025 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом затримання ОСОБА_5 ; висновком судової-балістичної експертизи №СЕ-19/111-25/48300-БЛ; протоколами допиту свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Крім того, ОСОБА_5 не заперечував щодо вчинення інкримінованих йому дій в суді під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК України. При цьому, вказаний злочин, відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.
Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи вчиняти нові злочини.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки санкція інкримінованого підозрюваному злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Поруч з тим, слідчий суддя враховує, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Слідчий суддя враховує той факт, що діючий на території України режим обмеження виїзду за кордон військовозобов'язаних чоловіків жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.
Поряд з цим, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість ризику щодо впливу на свідків, враховуючи кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 те, що він вину визнає.
Також слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання не містить належного обґрунтування щодо ризику можливого вчинення іншого злочину, прокурором у судовому засіданні також вказане не було доведено слідчому судді.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_5 є громадянином України, має постійне місце проживання в м. Києві, зареєстрований у Київській області, раніше не судимий, не заперечував факт вчинення кримінального правопорушення; підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років; наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими. Інших відомостей про стан здоров'я підозрюваного суду не надано.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - нічний домашній арешт (пункт 1 частини першої статті 177 КПК України).
Отже, з огляду на викладене, врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора, про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, слідчий суддя дійшоввисновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, який на думку слідчого судді, з урахуванням особистості підозрюваного, буде дієвим та надасть можливість запобігти ризикам, доведеним прокурором у судовому засіданні, а отже клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України,
клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, на строк два місяці, тобто до 6 жовтня 2025 року (включно) з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 з 22 години 00 хвл. по 06 годину 00 хвл. наступного дня.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, відповідно до вимог частини п'ятої статті 194 КПК України, покласти наступні обов'язки до 6 жовтня 2025 року (включно):
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання, зміну мобільного телефону та інших засобів зв'язку;
- не відлучатися з місця свого проживання в м. Києві без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваним покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - до 6 жовтня 2025 року.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду проголошено 12 серпня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1