ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15876/25
провадження № 2-а/753/316/25
"08" серпня 2025 р. м. Київ,
Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання вчинити дії, третя особа Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
22.07.2025 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій представник позивача просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову №221 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП від 03.12.2024 через відсутність і діях позивача складу правопорушення та незаконність притягнення до одного й того самого правопорушення.
2. Закрити виконавче провадження за ч. 1 ст. 247 КупАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення).
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з реєстру "Оберіг" відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
4. Зобов'язати Дарницький ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) призупинити будь - які виконавчі дії по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 до моменту винесення судом відповідного рішення.
5. Зобов'язати Дарницький ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) повернути стягнуті з позивача кошти та закрити виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам чинного процесуального законодавства, суддя приходить до наступного висновку.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) призупинити будь - які виконавчі дії по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 до моменту винесення судом відповідного рішення та повернути стягнуті з позивача кошти та закрити виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, є виконавчими документами.
Водночас, ч. 2 ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання, зокрема, рішень інших органів (посадових осіб), можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо рішень інших органів (посадових осіб), згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Разом з тим, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Частина 2 статті 20 КАС України визначає, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
З огляду на те, що позивачем оскаржуються дії та рішення Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №221 від 03.12.2024, суд приходить висновку, що дана позовна заява підсудна окружним адміністративним судам, оскільки зазначена стаття не вказує на предметну підсудність таких спорів місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Водночас, решта позовних вимог позивача, зокрема, визнання протиправною та скасувати постанову №221 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП від 03.12.2024, належить до предметної юрисдикції місцевим загальним судам як адміністративним судам.
За приписами ч. ст. 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Водночас, вирішення питання щодо позовних вимог, які належать розглядати в порядку адміністративного судочинства, проте різними адміністративними судами в залежності від предметної юрисдикції, чинним КАС України не врегульоване.
При цьому, за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, нормами КАС України не визначено необхідних дій суду у випадку надходження до місцевого загального суду, як адміністративного суду позовної заяви, яка йому предметно не підсудна, водночас, предметно підсудна в іншій частині вимог.
При цьому, місцевий загальний суд, як адміністративний суд позбавлений права розглядати предметно не підсудний йому позов через те, що не є тим судом, який встановлений законом для розгляду справ даної категорії.
Водночас, за нормами ч. 6 ст. 8 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, з метою недопущення порушення права позивача, який є фізичною особою на справедливий і публічний розгляд його справи, відсутністю норм процесуального законодавства, які чітко регулюють дії суду у випадку надходження позовної заяви, яка йому в одній частині вимог предметно не підсудна суд вважає за необхідне застосувати до виниклих правовідносин аналогію закону, яким є положення п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви в частині позовних вимог про зобов'язання Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) призупинити будь - які виконавчі дії по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 до моменту винесення судом відповідного рішення та повернути стягнуті з позивача кошти та закрити виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.
При цьому, оскільки такі вимоги не оформлені окремим документом, відсутня технічна можливість повернення позовної заяви в частині, тому суд такі вимоги залишає без розгляду.
Щодо іншої частини позовних вимог позивача.
Позивач просить поновити строк на оскарження постанови 221 від 10.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , посилаючись у позові на те, що позивач отримав постанову 05.05.2025.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача щодо підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, суддя приходить до висновку, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 121 КАС України та підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач, діючи через свого представника, звертається до суду із позовом про скасування постанови від 10.02.2025 тільки 22.07.2025, при цьому вказує, що саму постанову отримано ним лише 05.05.2025. Водночас, обґрунтування пропуску десятиденного строку зі зверненням до суду після отримання копії постанови позов не містить.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Такого ж змісту позиція міститься також у наступних постановах Верховного Суду за аналогічних правовідносин щодо оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, зокрема у постанові від 18.03.2021 у справі № 466/227/18 та у постанові № 697/1044/22 від 16.02.2023.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Частиною 1, 2 ст. 123 КАС України передбачено у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, визначивши йому десятиденний строк для зазначення поважних причин поновлення строку звернення до суду.
Суддя зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позову долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, оскільки позивач фактично заявляє дві позовні вимоги - про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, відповідно за кожну вимогу зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що в сумі складає 2 422,40 грн.
Оскільки до позову позивачем долучено квитанцію про оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн, сума несплаченого судового збору становить 1 211,20 грн.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, протягом 10 днів слід усунути вищенаведені недоліки шляхом подання позовної заяви в новій редакції, заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин поновлення строку звернення до суду, та документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 248, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання вчинити дії, третя особа Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині позовних вимог про зобов'язання Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) призупинити будь - які виконавчі дії по виконавчому провадженню ВП № НОМЕР_1 до моменту винесення судом відповідного рішення та повернути стягнуті з позивача кошти та закрити виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 залишити без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання вчинити дії, третя особа Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині позовних вимог визнання протиправною та скасувати постанову №221 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП від 03.12.2024, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з реєстру "Оберіг" відомості про порушення позивачем правил військового обліку залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О.Заставенко