Справа № 709/900/24
13 серпня 2025 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024250370000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12024250370000094, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки про виклик до суду.
У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 було заявлено клопотання про застосування до потерпілого ОСОБА_6 приводу та накладення на нього штрафу, як засобу процесуального примусу, оскільки такий, за наявною інформацією самовільно залишив військову частину та перебуває за місцем свого проживання, до суду не з'явився без поважних причин.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 з приводу вирішення клопотання прокурора про застосування приводу та накладення штрафу відносно потерпілого покладалися на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Так, матеріали справи містять довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2/994 від 13 лютого 2025 року відповідно до якої ОСОБА_6 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено для проходження служби в складі команди НОМЕР_1 .
Проте, відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 14 червня 2025 року самовільно залишив військову частину.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 викликався шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу місця проживання та була вручена працівниками поштового зв'язку.
Згідно зі ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження для забезпечення мети досягнення дієвості цього провадження є привід.
Відповідно до ст. 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив причини свого неприбуття, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано примусовий привід.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений час.
Таким чином, діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливість застосування приводу до потерпілого, а тому у задоволенні клопотання прокурора у цій частині слід відмовити.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КПК, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Положеннями ст. 144 КПК України передбачено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків. Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Положеннями ч. 3 ст. 146 КПК України передбачено, що суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора в частині накладення на потерпілого ОСОБА_6 штрафу як засобу процесуального примусу є передчасним, оскільки у суду відсутні достовірні відомості про те, чи дійсно потерпілий ОСОБА_6 , в даний час, проживає у АДРЕСА_1 , та чи дійсно саме останньому було вручено судову повістку про виклик до суду, оскільки разом із ним у вказаному будинку проживає його дружина ОСОБА_7 (яку також викликали до суду шляхом направлення судової повістки про виклик до суду) та дочка, які могли отримати таку судову повістку. Таким чином, суд позбавлений можливості пересвідчитися, що потерпілий ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а тому у задоволенні клопотання прокурора в цій частині слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 139, 140, 144, 146, 147, 369-372 КПК України, колегія суддів -
У задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно потерпілого ОСОБА_6 приводу та накладення штрафу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1